МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ ФОРУМ З ПИТАНЬ РЕФОРМ У ГАЛУЗІ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ЗДІЙСНЕННЯ АКВАКУЛЬТУРИ

На базі Національного університету біоресурсів і природокористування України відбувся форум «Реформа рибного господарства України та роль рибогосподарської науки» 27 травня 2024 р. Ця ініціатива була перенесена на Полтавський державний аграрний університет (17липня 2024 р.), що відображає зростаючий інтерес до важливих питань управління рибними ресурсами та розвитку рибної галузі в Україні, де науково-педагогічний персонал зі спеціальності 207 «Водні біоресурси та аквакультура» НУБіП України взяли активну участь.

Організатори «Міжрегіонального форуму з питань реформ у галузі рибного господарства та здійснення аквакультури»: Міністерство аграрної політики та продовольства України, Державне агентство України з питань розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Полтавська обласна військова адміністрація, Полтавський державний аграрний університет, Державна установа «Методично-технологічний центр з аквакультури».

Форум був спрямований на інформування громадськості щодо рибної реформи, обговорення та розробка нових стратегій, поширення знань про сталий розвиток та впровадження нових технологій для покращення ефективності та екологічної стійкості галузі.

Відповідно до формату зустрічі у форумі взяли участь представники бізнесу, громадські діячі, науковці, здобувачі освіти.

Відкрив форум ректор Полтавського державного аграрного університету, кандидат економічних наук, професор Олександр ГАЛИЧ, який привітав учасників форуму і підкреслив, що зміцнення інформаційної прозорості щодо рибної реформи є важливим кроком для залучення громадськості до ухвалення рішень щодо управління рибними ресурсами. Широке розуміння поточного стану та майбутніх перспектив рибної промисловості сприяє ефективнішому впровадженню реформ. Обговорення та розробка нових стратегій є важливими кроками у поліпшенні управління рибними ресурсами та забезпеченні їх сталого використання.

На форумі були обговорені такі питання, як «Запровадження міжнародних стандартів: експорт, імпорт, євроінтеграція», що є ключовим аспектом у сучасній глобалізованій економіці.

Євроінтеграція законодавства стала одним з найважливіших пріоритетів реформи рибного господарства, яка зараз впроваджується в Україні. Про це повідомив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій ГОЛОВНЯ під час заходу.

За його словами, основна ідея всієї євроінтеграції рибної галузі – впровадження Україною цілей спільної рибогосподарської політики, принципів належного управління галуззю рибного господарства, способів збору та управління статистичними даними тощо.

«Одним із основних пріоритетів є цифровізація рибної галузі, зокрема шляхом запуску платформи еРиба. Це система управління галуззю рибного господарства, яка стосуватиметься промислового, любительського рибальства, аквакультури, різних соціальних складових і міститиме інформацію про виробництво, переробку, імпорт-експорт рибної продукції, кількість організацій виробників та інше. Тобто, це максимально зручний інструмент для всіх учасників ринку – бізнесу, громадськості, державних органів», – відзначив Віталій ГОЛОВНЯ.

Заступник Міністра агрополітики наголосив, що на платформі еРиба планується запровадження низки й інших важливих сервісів – обліку рибогосподарських водних об’єктів, системи моніторингу риболовних суден тощо.

У обговоренні взяли участь Ярослав НОВИЦЬКИЙ, керівник ТОВ «Тамако-інвест»; Наталія ЧІП, представник від ФОП «Чіп Олександр Анатолійович»; Ірина ГРУЗІНСЬКА, керівниця сектору «Сільське господарство» офісу ефективного регулювання BRDO; Андрій ГОНЧАРОВ, керівник ПрАТ «Хмельницькрибгосп»; Іван КЛИМАСЬ, начальник Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області.

Обговорили питання «Формування доданої вартості: аквакультура, переробка, маркетинг» на форумі відображає значущість стратегічного підходу до розвитку рибної галузі.

Зі свого боку т.в.о. Голови Держрибагентства Ігор КЛИМЕНОК детально поінформував присутніх про особливості реформування рибогосподарського комплексу, зокрема сфери аквакультури, а також представив своє бачення взаємодії промислового рибальства, аквакультури та СТРГ.

«Маючи в розпорядженні великі водосховища, ми плануємо їх масштабні зариблення, як це передбачено Стратегією розвитку рибного господарства. Це дасть змогу нашим промисловим рибалкам збільшити вилов риби, а також відкриє нові можливості для розвитку аквакультури. Аквакультура зможе вирощувати мальок, маючи гарантований ринок збуту. Це, в свою чергу, стимулюватиме вирощування племінного рибопосадкового матеріалу, який потім буде давати якісний зарибок для потреб бізнесу і СТРГ.

Разом з тим, ми розуміємо, що у нас є водосховища комплексного призначення, які не можна здавати в оренду, тому наразі ми розробляємо альтернативний законний механізм у формі інвестиційного проекту. Адже не можна допустити, щоб ці водойми пустували, а економіка України не може собі дозволити їх неефективне використання. Тому важливо, щоб цей механізм запрацював», – підкреслив Ігор КЛИМЕНОК.

Учасниками даної дискусії були –  Юрій ШАРИЛО, директор ДУ «МТЦ з аквакультури»; Олександр РУДЕНКО, засновник індустріального парку «СмартТехІндастрі»; Наталія ПРУДНІКОВА, представник ТОВ «Торгова Компанія «Полтаварибгосп»; Кирило РОЖКОВ, представник від ПРАТ «Петриківський рибгосп»; Андрій АТОЖЕНКО, представник ТОВ «ПРО РИБУ»; Олексій ЧОРНОМОРД, представник ПРАТ «Донрибкомбінат» акцентували увагу на важливості аквакультури як ключового компонента для забезпечення сталого вирощування риби та інших водних ресурсів. Вони обговорювали сучасні технології та інновації, спрямовані на підвищення продуктивності та зменшення впливу на довкілля.

Переробка рибної продукції також займає важливе місце у формуванні доданої вартості. В обговореннях звертали увагу на оптимізацію процесів переробки, що сприяють підвищенню якості продукції та розширенню асортименту.

Маркетингові стратегії, обговорені на форумі, фокусувалися на підвищенні привабливості продукції рибної галузі на ринках споживання. Це включало розробку бренду, цифрові маркетингові ініціативи та збільшення відповідності продукції міжнародним стандартам якості.

Всі ці аспекти сприяють створенню умов для сталого розвитку рибної промисловості та її успішної інтеграції в глобальний економічний простір.

Панельна дискусія «Підготовка професійних кадрів, наука, рибальство» на форумі відобразила важливі аспекти, пов'язані з розвитком рибного господарства в умовах сучасних викликів.

Учасники Анатолій ШОСТЯ, д. с.-г.н., с.н.с., декан факультету технологій тваринництва та продовольства Полтавського державного аграрного університету; Костянтин ДЕМ’ЯНЕНКО, заступник директора ІРГЕМО; Ігор БУЗЕВИЧ, зав. відділу, д.б.н. Інституту рибного господарства НААН; Артем ПОПСУЙ, Експерт із законодавства Institutional and Policy Reform for Smallholder Agriculture (IPRSA); Ірина ЧАЛА, Голова правління Громадської організації «РИБА ПОЛТАВЩИНИ»; Андрій ЗІНЧЕНКО, заступник директора департаменту – начальник управління організації використання водних біоресурсів Держрибагентства обговорювали потребу в кваліфікованих спеціалістах, які здатні ефективно впроваджувати інноваційні технології в аквакультурі та переробці рибної продукції.

Наукові аспекти дискусії включали дослідження, спрямовані на підвищення продуктивності, збереження біорізноманіття і зниження негативного впливу на довкілля. Обговорювалися нові методи і технології, які можуть сприяти зростанню ефективності у цих секторах.

Особлива увага була приділена питанням підготовки молоді до професійної діяльності в рибній промисловості, враховуючи потреби сучасного ринку праці і вимоги до умінь та знань майбутніх фахівців. Висвітлення цих аспектів сприяє розвитку різноманітних освітніх програм і підвищенню рівня професіоналізму у рибній галузі.

У ході заходу також обговорено конкурентоспроможність та експортно-імпортний потенціал української рибної продукції на світовому ринку, Стратегію заходів з розвитку аквакультури в регіонах – проєкт «Навігатор аквафермерства», можливості українських аквакультурних господарств у відновленні водних біоресурсів у природних водоймах, особливості створення лососевої акваферми за датською технологією в індустріальному парку, стан запасів водних біоресурсів у Кременчуцькому та Кам’янському водосховищах.

Така панельна дискусія створювала платформу для обміну досвідом та ідеями між представниками науки, освіти та рибної галузі, сприяючи подальшому розвитку і модернізації сектора. На форумі створювалася міцна освітня та професійна мережа, яка сприяла впровадженню новітніх технологій, збільшенню ефективності галузі та покращенню її екологічної стійкості. Такий обмін знаннями і досвідом є критично важливим для розвитку сталої індустрії рибальства, яка відіграє важливу роль у світовій економіці та забезпеченні продовольчої безпеки.

Дякуємо ЗСУ за те, що маємо змогу навчатися, працювати. Дякуємо за кожен новий день. Дякуємо за ваші недоспані ночі, мирне небо і спокійний сон.

Завідувач кафедри гідробіології та іхтіології

к.б.н., доцент Наталія РУДИК-ЛЕУСЬКА,

РhD, доцент Аліна МАКАРЕНКО