Студенти факультету захисту рослин, біотехнологій та екології успішно захистили дипломні роботи
Навчальний рік майже завершився, а отже попередні дні для студентів й викладачів факультету захисту рослин, біотехнологій та екології були активні та насичені роботою. З 20 травня по 01 червня пройшла весняна екзаменаційна сесія, яку студенти успішно завершили склавши всі іспити. Разом із тим, після попереднього заслуховування фінальних робіт на засіданнях кафедр, після перевірки на достовірність, новизну та унікальність протягом 10-13 червня на факультеті пройшов захист кваліфікаційних робіт на здобуття ОС «Бакалавр».
Захист робіт пройшов в змішаному форматі: для випускників денної форми навчання очно та онлайн для випускників заочної форми. Зі вступним словом до здобувачів та комісії звернулася декан факультету, професор Юлія Коломієць, яка щиро побажала легкого та успішного захисту бакалаврських робіт. Заступники декана, доценти Валерія Бондарь, Петро Дрозд та Оксана Сикало зачитали наказ ректора про склад екзаменаційної комісії, ознайомили присутніх із регламентом проведення захисту.
На захисті спеціальності 101 «Екологія» контролювала якість дипломних робіт та рівень підготовки випускників екзаменаційна комісія у складі: голова комісії Алла Клепко — доктор біологічних наук, завідувач кафедри загальної екології, радіобіології та БЖД, гарант освітньої програми Володимир Боголюбов — професор кафедри загальної екології, радіобіології та безпеки життєдіяльності, член комісії Олена Наумовська — доцент, завідувач кафедри екології агросфери та екологічного контролю, секретар комісії Ганна Сербенюк — старший викладач кафедри загальної екології, радіобіології та БЖД.
До уваги екзаменаційної комісії було представлено 48 робіт студентів денної форми навчання та 5 робіт студентів заочної форми. Слід відзначити студентів, роботи яких особливо сподобалися всім членам комісії. Серед них, Юлія Яцишина, яка виконала бакалаврську роботу на тему «Екологічні збитки завданні довкіллю в наслідок руйнації дамби Північно-Кримського каналу», науковий керівник к.с.-г.н., доцент Анатолій Міняйло. Підрив дамби на Херсонщині призвів до значних екологічних порушень, зазначила Юлія. Це створило загрозу навколишньому середовищу та призвело до значних збитків для України. На основі проведених досліджень та використаних методик, затверджених українським законодавством, розраховано, що збитки, завдані державі внаслідок самовільного використання, що є порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів за 464 доби, складають 15 139 837 400 грн. Розрахунки були проведені за період відколи військові рф підірвали тимчасову дамбу і головну перегородкову споруду Північно-Кримського каналу, до моменту підриву Каховської ГЕС. Збитки, спричинені незаконним та нераціональним використанням водних ресурсів з каналу, підкреслює Юлія, становили значну суму, та призвели до змін водопостачання не лише на півострові, а й на материковій частині України.
Ігор Кравченко працював над темою «Екологічна оцінка якості води річки Ворскла», науковий керівник к.с.-г.н, доцент Марина Ладика, співкерівник к. б. наук, доцент кафедри аналітичної і біонеорганічної хімії та якості води Ольга Кравченко. Серед основних завдань Ігор виділив здійснення польових експедиційних досліджень щодо оцінки екологічного стану території дослідження та відбору проб води, дослідження хімічних та фізико-хімічних показників якості води річки Ворскла, проведення біотестування відібраних проб води з використанням тест-об’єкту цибулі звичайної (Allium Cepa), здійснення екологічної оцінки якості води за індексом забруднення води (ІЗВ).
На захисті спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерії» працювала екзаменаційна комісія в наступному складі: голова комісії Світлана Прилуцька — доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики, гарант освітньої програми Олена Кваско — кандидат біологічних наук, завідувач кафедри екобіотехнології та біорізноманіття, член комісії Оксана Лобова — кандидат біологічних наук, доцент кафедри екобіотехнології та біорізноманіття, секретар комісії Наталія Нестерова — кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики.
До уваги екзаменаційної комісії було представлено 44 роботи студентів денної форми навчання та 9 робіт студентів заочної форми. Слід відзначити студентів, роботи яких особливо сподобалися всім членам комісії, а саме Катерина Топчило, яка виконала дипломну роботу на тему «Дослідження впливу рибози на колагенові волокна за допомогою атомно-силової мікроскопії», науковий керівник к.б.н., завідувач кафедри екобіотехнології та біорізноманіття Олена Кваско. Катерина підкреслила актуальність обраної теми наголосивши на тому, що цукровий діабет тстав глобальною кризою в галузі охорони здоров'я з широким спектром ускладнень, які знижують якість життя та підвищують ризик смертності. Ключовим аспектом цих ускладнень є неензиматична глікація білків — процес, який прискорюється в умовах гіперглікемії, що часто зустрічається при діабеті. Глікація білків, у тому числі колагену, відіграє значну роль у патогенезі діабету, призводячи до пошкодження тканин і органів. Взаємодія між діабетом і структурною цілісністю колагену має значні наслідки для функціонування тканин і прогресування захворювання. Метою її роботи стало вивчення вливу глікації, індукованої рибозою, на механічні властивості колагенових волокон, як об’єкт досліджень Катерина зазначила колагенові волокна двох типів CDE та SDF у сухожиллях задньої кінцівки великої рогатої худоби.
Станіслав Фурманець представив бакалаврську роботу на тему «Вміст фотосинтетичних пігментів у мікрозелені гороху за дії абіотичних чинників», науковий керівник д.б.н., професор, завідувач кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики Світлана Прилуцька. Станіслав підкреслив актуальність роботи й наголосив, що мікрозелень гороху має високу поживну цінність та швидкий цикл росту, підходить для вирощування у вертикальних фермах, міських теплицях та домашніх умовах, біотехнологічний підхід з використанням вуглецевих наноматеріалів допоможе зрозуміти їх переваги та ризики. Крім того, дослідження адаптації мікрозелені гороху до водного дефіциту сприятиме розробці стратегій підвищення стійкості агрокультур, а вивчення морфометричних показників, вмісту фотосинтетичних пігментів та активності антиоксидантних ферментів допоможе зрозуміти механізми стресостійкості рослин.
На захисті спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» до складу комісії увійшли: голова комісії Лариса Пасічник — кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри ентомології, інтегрованого захисту та карантину рослин, гарант освітньої програми Мирослав Піковський — доктор сільськогосподарських наук, доцент кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна, член комісії Ярослав Лікар — кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри ентомології, інтегрованого захисту та карантину рослин, секретар комісії Ольга Статкевич — асистент кафедри ентомології, інтегрованого захисту та карантину рослин.
До уваги екзаменаційної комісії було представлено 39 робіт студентів денної форми навчання та 6 робіт студентів заочної форми, крім того, студенти перед захистом бакалаврських робіт вже пройшли державний екзамен. Слід відзначити студентів, роботи яких особливо сподобалися всім членам комісії. Наприклад, Юлія Михалевич працювала над бакалаврською кваліфікаційною роботою на тему «Особливості розвитку сажкових хвороб кукурудзи», науковий керівник к.б.н., доцент Олена Башта. «Популярність української кукурудзи на світовому ринку зростає, що створює сприятливі умови для внутрішнього споживання і збільшення експорту. Сажкові хвороби, такі як сажка кукурудзи, знижують врожайність і спричиняють економічні втрати. Їх поширення залежить від клімату, неправильного використання добрив та інших агротехнічних практик. Дослідження і нові методи боротьби з сажковими хворобами важливі для підвищення стійкості кукурудзи та забезпечення стабільного вирощування. Це критично для продовольчої безпеки і збільшення виробництва для внутрішнього ринку та експорту. Моя тема дипломної роботи залишається актуальною через зростання вирощування кукурудзи та підвищення врожайності в Україні», — підкреслила Юлія Михалевич.
Вікторія Шкорбот захищала бакалаврську роботу на тему «Особливості розвитку та поширення плямистостей малини», науковий керівник к.б.н., доцент Олена Башта. Малина є однією з найбільш важливих кущових ягідних культур в Україні, її насадження складають понад 5 тис. га. Останні роки попит на дану культуру та продукцію з неї зростає, відповідно і пропозиція також. В результаті досліджень, Вікторія разом з науковим керівником прийшли до висновку, що сорт Персея більш стійкий до збудників захворювань, ніж сорт Новокитаївська. На сорті Персея найбільшого розвитку набула біла плямистість 16,8%, менш розвинувся антракноз 10,2% та пурпурова плямистість 7,8%. Стосовно сорту Новокитаївська, то показники інші: септоріоз 16,4%, пурпурова плямистість 13%, антракноз 22,2%. Перший сорт є більш сприятливим до зараження збудником Mycosphaerella rubi, інший же навпаки більше пошкодився від збудника антракнозу Elsinoe veneta. Однак вони обидва є більш стійкими до збудника пурпурової плямистості Didymella applanata.
До слова, всі виконавці кваліфікаційних робіт продемонстрували високий рівень підготовки, володіння знаннями, разом з тим кожна із представлених робіт базувалася на результатах власних експериментальних досліджень студентів. Екзаменаційна косіміція виділила 19 дипломів з відзнакою (1 студент еколог, 13 студентів біотехнологів, 5 спеціалістів із захисту та карантину рослин). Крім того, захистили дипломні роботи й студенти, котрі служать в лавах ЗСУ, а саме Дмитро Казіміров, Тимур Плющ.
Вітаємо студентів та їх наукових керівників із успішним захистом бакалаврських робіт! Щиро вдячні головам та членам комісії за продуктивну роботу, витримку та професіоналізм. Дякуємо студентам факультету за плідне та наполегливе навчання. Запрошуємо випускників продовжити навчання на магістратурі факультету захисту рослин, біотехнологій та екології!
Наталія Батрак
