Екскурсійна поїздка співробітників ННІ лісового і садово-паркового господарства в місто Чигирин

 За підтримки профспілкової організації НУБіП України співробітники ННІ лісового і садово-паркового господарства мали можливість відвідати славетний Чигиринський край – центр формування української державності та батьківщину гетьмана Богдана Хмельницького. Дана екскурсія сприяла пізнанню історико-культурної спадщини та духовних святинь українського народу, знайомству з унікальними природними ландшафтами цієї місцевості
Під час екскурсії співробітники відвідали музей і резиденцію Богдана Хмельницького, краєзнавчий музей у с. Медведівка «Холодний яр – земля вільних», Національний природний парк «Холодний яр».
Чигирин був заснований у ХVІ ст., а 15 жовтня 1592 р. місту надане Магдебурське право. Тогочасне місто складалося з двох частин: Верхньої – на замковій горі та Нижньої – під горою. З 1625 р. місто стає центром Чигиринського полку. Найбільший розквіт Чигирина пов'язаний із періодом гетьманування Богдана Хмельницького (1648-1657). У цей час місто стає гетьманською резиденцією та першою столицею Української козацької держави (1648-1676). Після смерті Б. Хмельницького Чигирин був також резиденцією гетьманів Івана Виговського, Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Петра Дорошенка.
Музей Богдана Хмельницького знаходиться у приміщенні повітової управи та єдиний в Україні, який присвячений гетьману та його часу. В ошатних залах музею розкрито державотворчу, військову, зовнішньополітичну діяльність гетьмана, розповідається про його родину. Важливе місце відводиться історії Чигирина та подіям Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Головними в колекції музею є пам’ятки козацького періоду: зброя та спорядження, предмети декоративно-ужиткового мистецтва, побутові речі. Огляд музейної колекції надає можливість відвідувачам відчути героїчне минуле нашого народу, його прагнення до свободи.

 Резиденція Богдана Хмельницького розташовується під Замковою горою. Вона була частково відтворена протягом 2006-2009 рр. на підставі використання історичних відомостей, матеріалів археологічних досліджень та аналогічних будівель часів Гетьманщини. На території резиденції знаходиться будинок гетьмана, військова канцелярія, військова скарбниця, курінь гетьманської варти та інші споруди. Свідчення тогочасних дипломатів, церковних діячів, мандрівників, які зустрічалися з гетьманом, говорять про скромність його побуту.

 Експозиція краєзнавчого музею у с. Медведівка «Холодний яр – земля вільних» була створена упродовж 2021-2023 рр. за підтримки Українського культурного фонду. Вона відновлює історичну справедливість щодо увічнення пам’яті борців різних часів за незалежність України в Холодному Яру. Нова експозиція відображає історію цього краю від початку ХVІІ ст. і до сьогодення. Періоди Козаччини, Гайдамаччини та Коліївщини, діяльність Холодноярської організації упродовж 1918-1923 рр., Голодомор 1932-1933 рр., репресії, рух спротиву в роки Другої Світової війни, Майдани 2004 р. і 2013-2014 рр., боротьба проти агресії рф з 2014 р. і до сьогодні. Експонати цього музею демонструють постійну боротьбу за українську державність у Холодному Яру, показують значення цього регіону на формування традицій боротьби проти ворога.
Холодноярці мали два прапори. Один – жовто-блакитний, інший чорний, на одній стороні якого був напис «Воля України або смерть», а на іншій – «і повіє новий огонь з Холодного Яру» – відомі рядки з вірша Т. Шевченка.

 Національний природний парк «Холодний яр» було створено у 2022 р. з метою збереження, відтворення, ефективного використання природних комплексів та об’єктів Середнього Придніпров’я, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Одним із основних завдань парку є збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів.
Насичену та цікаву екскурсію основними об’єктами парку провів особисто його директор Богдан Легоняк, який до речі є випускником лісогосподарського факультету УСГА 1991 р. Богдан Васильович розповів, що рельєф території парку порізаний глибокими ярами та балками і за народними переказами від найдовшого та найглибшого яру походить назва всієї місцевості. Основними лісотвірними деревними видами парку є дуб, граб, ясен, клен, а видовий склад трав’янистих рослин налічує близько 220 видів. Багато видів рослинного і тваринного світу занесені до Червоної книги України.
В урочищі Холодний яр знаходиться велика кількість пам’яток історії, археології, культури та природи – древні городища, монастирі, пам’ятні місця часів Гайдамаччини, Української революції 1917-1921 рр., Другої Світової війни. На цій історичній місцевості нещодавно було відкрито пантеон Героїв, які загинули в боротьбі за Українську державу.

Під час екскурсії ми побували біля одного з найстаріших дерев України – 1100-літнього дуба, який носить ім’я одного з керівників гайдамацького повстання Максима Залізняка. За однією із легенд під його широкою і розлогою кроною у різні часи збиралися повстанці. На теперішній час висота дуба становить 30 м, обхват стовбура на висоті 1,3 м складає 9,05 м.

 Завершилася екскурсія в музейно-етнографічному комплексі «Дикий Хутір». На території комплексу є також музей, який розповідає детальну історію Холодного Яру від 17 століття і до сьогодні.

 Незважаючи на дощову погоду та відносно неблизьку дорогу дана екскурсійна поїздка нікого не залишила байдужим, всі учасники екскурсії отримали багато позитивних емоцій. Відвідування славетного Чигиринського краю надало можливість пізнати героїчну історико-культурну спадщину та духовні святині українського народу, познайомитися з унікальними природними ландшафтами цієї місцевості.
Проведена екскурсія стала можливою завдяки підтримці низки організацій та посадових осіб.

Висловлюємо щиру подяку заступнику директора Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Світлані Павловій, директору Національного природного парку «Холодний яр» Богдану Легоняку, лісничому Грушківського лісництва філії «Чигиринське лісове господарство» Сергію Могилі, екскурсоводам Людмилі Абашіній та Ларисі Матрос, профспілковій організації НУБіП України та особисто її очільнику Ростиславу Тарасенку, директору ННВЦ «АвтоІнжиніринг» НУБіП України Володимиру Євтушенку.

Сергій Дударець,
голова профспілкової організації
ННІ лісового і садово-паркового
господарства