Пам’яті колеги і друга: у Центрі водних біоресурсів та аквакультури факультету тваринництва та водних біоресурсів відкрито меморіальну дошку Вадиму Миколайовичу Кондратюку

  Сьогодні у Центрі водних біоресурсів та аквакультури факультету тваринництва та водних біоресурсів відкрито меморіальну дошку доктору сільськогосподарських наук, професору Вадиму Миколайовичу Кондратюку.

  Все його життя пов’язане з нашим навчальним закладом, розповідаючи про Вадима Кондратюка, не приховує емоцій нинішній декан Руслан Кононенко. Він з відзнакою закінчив Національний аграрний університет за спеціальністю «Зооінженерія», пройшов всі щаблі наукового і адміністративного росту – від аспіранта до директора ННІ і декана факультету тваринництва та водних біоресурсів, а згодом і проректора, став відомим вченим у галузі рибництва.

  Саме він стояв біля витоків створення такого центру, де наразі проводиться навчання, наукова робота та профорієнтаційна діяльність. Разом з колективом науковців даної спеціальності була розроблена логічна структура центру та виплекана ще одна навчально-наукова родзинка університету. Тож з ініціативи вченої ради факультету, за підтримки ректорату та рішенням вченої ради університету навчально-науково-виробничій лабораторії водних біоресурсів та аквакультури присвоєно почесну назву – імені Вадима Миколайовича Кондратюка.

  Він заслужив на таку честь, зазначив на відкритті ректор Станіслав Ніколаєнко. Адже вклав у цей центр, як і в будь-яку справу за яку брався стільки сил і енергії, що диву даєшся! Пригадую переддень його відкриття: 520 квадратних метрів площі, хай і відремонтованих, – але де потрібно встановити 38(!) великих акваріумів. А їх на той день ще немає.  А на завтра вже були! Як – то вже інша справа.
  Вшанувати пам’ять завітав і його науковий керівник академік-секретар відділення зоотехнії НААН України Ігор Ібатуллін, який відзначив сильні сторони свого колишнього учня.

  А ще він дуже дорожив колективом, дякуючи всім, хто прийшов на урочистість, – відзначила вдова пана Вадима Миколайовича – Тетяна Кондратюк. Ішов на роботу із задоволенням – і повертався додому, повним енергії.

  Так що наш колега Вадим Кондратюк – продовжує залишатися з нами: з меморіальної дошки, куточку пам’яті і просто щирих спогадів.

Валентин Обрамбальський