Патріотизм і пам’ять – запорука перемоги і життєздатності України: рефлексії після участі у конференції
Формування патріота починається з ефективної політики формування пам’яті – соціальної, національної, історичної тощо. Недаремно в західних науках цій проблемі приділяється чимала увага. Проблема співвідношення та взаємообумовленості історичної та соціальної пам’яті була започаткована вже згадуваним французьким соціологом Морісом Альбваксом, який у 1925 р. стверджував, що простір, час і колективна пам’ять взаємозв’язані; колективна (або соціальна) пам’ять вкорінена в конкретний соціальний досвід і, отже, тісно пов’язана з часовими й просторовими уявленнями. Він визначив колективну пам’ять як соціальний феномен, необхідний для функціонування й виживання суспільства, те спільне, що конституює суспільство та є запорукою його ідентичності. Він вважає, що пам’ять завжди і всюди соціально зумовлена і маркована, навіть на індивідуальному рівні сприйняття й формування її образів (Ковальська-Павелко І. М., 2018). Тому звернення правничої спільнот до свого коріння відіграє неабияку роль у формуванні свідомого правника.
Уже пару років я маю честь брати участь в роботі Всеукраїнської наукової конференції «Місце і роль видатних випускників юридичного факультету львівського університету в національній та європейській історії», яка проводиться навесні кафедрою історії держави, права та політико-правових учень Львівського національного університету імені Івана Франка. І справа не в тому, що я сама є випускницею цього факультету (1991-1996), вихованкою цієї кафедри (1996-2002),а в тому, що кафедра має свій особливий підхід до дослідження історико-правової спадщини, чітко-визначене коло наукових пошуків і клопіткої роботи у цьому напрямі. Тому і обрала темою своєї доповіді «Внесок колективу кафедри історії держави, права та політико-правових учень Львівського національного університету імені Івана Франка у розвиток історико-правового напряму юридичної науки в Україні».
Питань було обговорено чимало. Серед них: життєвий і творчий шлях видатних випускників юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка; політична і державотворча діяльність видатних випускників юридичного факультету Львівського університету; внесок видатних випускників юридичного факультету Львівського університету у становлення та розвиток міжнародного права; професійна діяльність видатних випускників юридичного факультету Львівського університету; наукова діяльність видатних випускників юридичного факультету Львівського університету та їхній внесок у розвиток юридичної освіти у державах Європи; участь випускників юридичного факультету Львівського університету у національному відродженні; роль випускників юридичного факультету Львівського університету у міжнародній діяльності Західно-Української Народної Республіки; видатні випускники юридичного факультету Львівського університету – активні творці міжнародно-правових актів; участь видатних випускників юридичного факультету Львівського університету в міжнародних установах і організаціях; участь видатних випускників юридичного факультету Львівського університету в організації та діяльності УСС, УГА, УВО, УНДО, ОУН, УПА; діяльність видатних випускників юридичного факультету Львівського університету в еміграції; діяльність видатних випускників юридичного факультету Львівського університету в правозахисних організаціях у період комуністичного тоталітарного режиму; видатні випускники юридичного факультету Львівського університету в умовах державної незалежності; випускники юридичного факультету Львівського університету – борці за державну незалежність у війні росії проти України (з 2014 – до сьогодні). Водночас організатори зазначили, що перелік проблем є орієнтованим і не обмежує творчої свободи учасників наукової конференції (програма).
Приємний післясмак від зустрічі з колегами, розуміння важливості проведення таких заходів в сучасних умовах, вселяють впевненість у збереженні української правничої школи і традиції!
Віра Качур,
завідувачка кафедри теорії та історії держави і права