Активна діяльність гуртківців «Екологія довкілля»
Активна діяльність гуртківців «Екологія довкілля»
4 квітня 2024 року
З приходом весни, розпочалася активна діяльність членів наукового гуртка «Експерти флори та фауни». Так, студенти 2 курсу зі спеціальності 101 «Екологія», розпочали свої дослідження з визначення стану біологічного різноманіття. Був проведений огляд Національного парку Голосіївський.
Під час маршрутного огляду було проаналізовано склад фітоценозу парку та виявлені перші весняні квіти.
Форзиція поникла - Forsythiasuspensa
Форзиція або жовтодзвін (Forsythia suspensa) – рід чагарників та невеликих дерев родини маслинові, із красивими жовтими квітами. Листопадний чагарник або дерево висотою до 2 м, зрідка до 6 м, ширина кущів до 2 м. Листки супротивні, продовгувато-овальні, прості, по краю зубчаті. Довжиною 5-7 см, світло-зеленого кольору.Квіти золотисті, з короткими пелюстками, зібрані у пазушні пониклі китиці. Плід – яйцеподібна коробочка.
Форзиція росте швидко та не дуже вибаглива до ґрунтів, світлолюбна, теплолюбна. Використовують у садах та парках як декоративну рослину. Декоративні якості виражаються під час квітнення та з кольоровим листям восени. Поширена по всій Україні.
Анемона жовтецева - типовий ефемероїд лісів НПП "Голосіївський"
Звичайна ранньовесняна багаторічна рослина наших листяних лісів, заввишки 10-25 см. Декоративна та отруйна рослина. Зазвичай, цвіте наприкінці квітня на початку травня, але з урахуванням змін клімату вже зацвіла на початку квітня. На квітконосному стеблі є покривало з трьох кільчасторозміщених, трійчасто-розсічених листків, які відрізняються від листків, що відходять безпосередньо від кореневища, лише короткими черешками. У травні надземні частини рослин відмирають і в ґрунті залишаються лише кореневища, які складаються з потовщених коротких члеників.
Ефемери – рослини однорічні, а ефемероїди – багаторічні. Ефемери та ефемероїди отримали свою назву від грецького слова «ephemeros» (одноденний). Більш сучасні значення слова - недовговічний, швидкоплинний, мінливий, нетривалий - також дуже добре відбивають особливості цих груп рослин.
Ефемери зазвичай дуже дрібні. На них не так легко звернути увагу, рухаючись лісом. Загалом більшість видів цієї групи росте у сухих регіонах планети, відмираючи із настанням посушливого періоду.
Фіалка лісова Viola reichenbachiana Jordan ex Boreau, 1857
Фіалка лісова (Viola reichenbachiana Jordan ex Boreau, 1857) – багаторічна рослина родини фіалкових, близько споріднена із фіалкою Рівіна. Низька напіврозеткова рослина із бузково-фіолетовими квітами без запаху. Декоративна рослина, яку інколи використовують як їстівну та лікарську. Рослина помірно морозостійка, здатна переносити морози до – 15 °C, але у північній частині середньої смуги зимує під укриттям. Фіалка лісова – тінелюбний і вологолюбний вид, що зростає як на неосвітлених ділянках, так і у напівзатінку. Віддає перевагу помірно родючим глинистим (рідше -піщаним) ґрунтам з істотною домішкою гумусу, нейтральним чи слабокислим (pH 6-7). Добре реагує на підвищений вміст кальцію. Зростає у трав'яному покриві негустих широколистяних, рідше -сосново-широколистяних чи хвойних лісів. У горах трапляється лише у нижньому поясі.
Розмножується насінням. Квітне у різних частинах ареалу з кінця березня по червень включно, але в межах однієї кліматичної зони не довше місяця. Іноді спостерігають повторне цвітіння у серпні – вересні. Запилення виконують переважно бджоли.
Як і в інших видів фіалок, у розповсюдженні насіння цієї рослини велику роль відіграють мурахи (Formica rufa Linnaeus, 1761),яких приваблюють їстівні придатки-елайосоми на насінинах. Збираючи насіння, комахи розносять його по своїх стежках, по дорозі з'їдають придатки, а самі насінини викидають на відстані від материнської рослини. Таке явище називають мірмекохорією.
Більшість первоцвітів НПП «Голосіївський» ростуть у листяних лісах, але є такі, що можна побачити лише у хвойних. Серед них - надзвичайно тендітна та фотогенічна квітка – сон-трава. На території НПП «Голосіївський» зустрічаються два види роду рослин Сон - с. лучний (або чорніючий) та с. розкритий (або широколистий). Обидва є рідкісними і занесені до Червоної книги України (2009).
Людмила Вагалюк
доцент кафедри екології агросфери
та екологічного контролю,
керівник секції «Експерти флори та фауни»