Студент 1 курсу спеціальності «Журналістика» Дмитро Земляной про переваги очного навчання

  Студентам-журналістам було надзвичайно цікаво слухати промовця не тільки через його чудові ораторські здібності, а й тому, що згадуваний ним поет безпосередньо пов’язаний з нашою альма-матер. З 1928 року по 1931 рік Михайло Драй-Хмара очолював кафедру українознавства у Київському сільськогосподарському інституті – попереднику Національного університету біоресурсів і природокористування України. Отже, від Ніни Петрівни – дружини поета доповідач дізнався про подробиці жорстокого слідства сфабрикованої справи, заведеної проти патріотично налаштованого перекладача, а саме про шантажування родини та фізичне насилля слідчого над жінкою та дитиною. Згодом сім’я виїхала з квартири, і там поселився безжальний тиран у радянській поліцейській формі. Також вона показала архів листів за 1935-38 рр. від чоловіка із заслання, де він скаржився на жорстоке поводження з ним та непридатні для життя умови. На вищезгаданій веранді поет з Максимом Рильським, Павлом Филиповичем, Юрієм Кленом та Миколою Зеровим створювали твори, завдяки яким хотіли прищепити європейські цінності українському народові. Микола Жулинський наголосив на тому, що з 259 до 1932 року через репресії залишилось лише 39 письменників. На жаль, до списку «неблагонадійних» увійшла і більшість представників «грона п’ятірного» – групи талановитих неокласиків на чолі з Михайлом Драй-Хмарою. Також академік НАН України у своїй доповіді зосередився на українській діаспорі, яка активно діяла у багатьох країнах світу. Завдяки їхній клопіткій праці в Європі активно перекладали праці українських письменників, створювали українські журнали, ставили україномовні п’єси в театрах, виконували твори українських композиторів, відкривали виставки українських митців, якими захоплювалась усі західні країни.

  Конференція була чудовим шансом, щоб зрозуміти історію розвитку нашої літератури та розвіяти стереотип щодо неповноцінності української культури у світовому контексті. Висловлюємо окрему подяку організаторам цієї зустрічі у Національному музеї літератури України та Сидоренко Тамарі Василівні, заступниці директора Національного музею літератури України, яка запросила нас на цю важливу подію."