На часі реальні зміни на кафедрі - передовій освітньо-наукового процесу

11 лютого 2015 року

 Започаткована традиція зустрічей керівництва університету із завідувачами кафедр – університетською основою – сьогодні дістала своє продовження. 11 лютого ректор Станіслав Ніколаєнко вже вдруге провів таке потрібне і актуальне зібрання. Станіслав Миколайович розпочав свій виступ з організаційної перебудови структури університету. Її оптимізовано, удосконалено і спрощено. Нині черга за реальними змінами на передовій освітньо-наукового процесу: кафедра – викладач – студент. Від нашої спільної діяльності залежить майбутнє університету і всієї України. Адже на сьогодні аграрний сектор – чи не єдиний, що тримає на собі державу.

 
Звертаючись до колег, Станіслав Ніколаєнко торкнувся історичних засад нашого університету, що завжди славився своїми традиціями. На сільськогосподарському відділенні КПІ, з якого і бере початок наш виш, працювали такі видатні вчені, як Є.П. Вотчал, П.Р. Сльозкін, М.П. Чирвинський, Ю.М. Вагнер та інші. Так, Євген Пилипович Вотчал започаткував школу українських ботаніків-фізіологів, а Каміль Шиндлєр створив першу в Європі станцію сільськогосподарських машин, що в Києві на Батиєвій горі.
 
Характерною рисою тодішніх провідних педагогів були не тільки високий професіоналізм, а й всебічна гуманітарна підготовка. Знання іноземних мов було природнім, обізнаність з музикою, літературою, театром, живописом – необхідним. Читання лекцій вважалось справою честі кожного дослідника і педагога найвищого рівня.
 
Тож приклад наших корифеїв має надихати нинішнє покоління викладачів і науковців до вимогливості та моральності, кваліфікованості і професіоналізму. Опускатися з цих висот, йти кон’юнктурним шляхом псевдоринкових трансформацій ми не можемо, зазначив ректор.
 
 
В університеті і сьогодні є багато прикладів для наслідування. Це наші колеги Валерій Кашпаров, Іван Ковальчук, Микола Стародуб, Артур Ліханов, Сергій Зібцев і Микола Захаренко та інші. Серйозно, по-сучасному працюють кафедри технології м`ясних, рибних та морепродуктів (завідувач Тетяна Лебська), економіки і підприємства (Світлана Рогач), агрохімії та якості продукції рослинництва (Анатолій Бикін), анатомії тварин (Олег Мельник) та інші. Тож маємо великий запас потужностей для розвитку.
 
Потому Станіслав Ніколаєнко спинився на стратегічних цілях розвитку вищої освіти в Україні, задекларованих у новому Законі України «Про вищу освіту» і програмі розвитку університету «Голосіївська ініціатива – 2020» тощо.
 
Фундаментом майбутніх зрушень є напрацювання минулого року. Так, у 2014-му наш університет, один з небагатьох в Україні, виконав держзамовлення по прийому на навчання як бакалаврів, так і магістрів. Приємно констатувати, що підготовлено 73 кандидати та 5 докторів наук. 
 
Важливо, що взятий курс на економію бюджетних коштів, реорганізацію і скорочення бюрократичних управлінських структур швидко себе виправдав. Незважаючи на скорочення фінансування в кінці року, ми змогли в повному обсязі виплатити зарплату викладачам. Так, середній рівень місячної оплати праці науково-педагогічних працівників НУБіП майже вдвічі вищий цього показника по Україні. 
 
Відповідно до держбюджету на 2015 рік, з 1 січня обмежено оплату працівників бюджетних установ сімома мінімальними заробітними платами. Ці зміни відчули на собі 1160 науково-педагогічних працівників вишу. Наше завдання – добитися збільшення обмеження 10-ма мінімальними зарплатами. Досягнути цього можна за рахунок скорочення штату. Сподіваємося, що вже в лютому зможемо вирівняти становище із зарплатою. До речі, ще 30 грудня минулого року керівництво університету звернулося з відкритим листом до уряду про недопустимість зрівняння в оплаті праці. 
 
Ми спробували поліпшити матеріально-технічну базу університету. За минулий рік виконано будівельно-ремонтних робіт на суму більше 10 мільйонів гривень. Зокрема, перекрито дахи гуртожитку №4,  навчальних корпусів № 5, 7, 12. Зроблено капітальний ремонт  покрівлі корпусів № 2, 4, гуртожитків № 5 та 10. А ще –  місця загального користування в гуртожитках № 6, 8, 11. Завершується облаштування душових кімнат в гуртожитку №3. Прагнемо суттєво поліпшити харчування викладачів і студентів. Уже введені в дію їдальні в корпусах № 4 і 11, гуртожитках №6 і 8. Чекають реконструкції їдальні в корпусах № 1 і 12. Ставимо завдання:  більшу частину ремонтних робіт виконувати власними силами. В несприятливих умовах продовжується відновлення третього корпусу. Проте цього замало, відзначив ректор. 
 
Тому діяльність ректорату має бути спрямована цього року на створення необхідних умов для науково-педагогічної діяльності, оснащення аудиторій і лабораторій. Детальніше про все це йтиметься 20 лютого на конференції трудового колективу.
 
Після вимушеної півторамісячної перерви почався новий семестр. Тож з подвійним завзяттям і настроєм потрібно братися до якісної організації навчального процесу. Основою його сучасної побудови має стати ідея навчити вчитися – виховувати прагнення наших юнаків і дівчат до самонавчання, самовиховання і самопізнання. 
 
Грунтовної перебудови потребує система профорієнтаційної роботи – маємо бачити «свого» студента за 2-3 роки до того, коли він прийде на 1-й курс. Слід розвивати дистанційне навчання, підготовче відділення. 
 
Завершився перший етап організаційної перебудови університету. Нині мова йде про якісні зміни на рівні факультетів і кафедр. Ми свідомі того, що основною рушійною силою, здатною об’єднати ці складові навчального процесу і надати йому максимальної результативності, є колективи кафедр. Про нову якісну роль кафедр в сучасному інформаційному суспільстві маємо вести серйозні розмови на кожній з них, у кожному інституті та факультеті.
 
Для більшої ефективної діяльності кафедр слід здійснити низку кроків, зазначив Станіслав Ніколаєнко. Потребують ретельного аналізу навчальні плани за участю вчених і роботодавців. У цьому контексті неодмінно маємо ліквідувати дублювання і застарілі знання. А ще  розробити єдині сучасні методичні матеріали – підручники, електронні навчальні курси, презентації, комплекти завдань, тестів для самостійної роботи. Все навчально-методичне забезпечення повинно мати електронний аналог. За кожним циклом дисциплін слід сформувати міжкафедральні об’єднання.  
 
Ще один крок – надання науково-педагогічному працівнику можливості викладати один курс для студентів різних спеціальностей. Це, в свою чергу, замінить викладання декількох дисциплін студентам лише своєї кафедри. Поліпшить ефективність роботи кафедри створення умов змагальності викладачів і студентів, надання останнім можливості обирати лектора з кожної дисципліни, права переходити зі спеціальності на спеціальність протягом перших двох-трьох курсів. Неодмінною умовою плідної роботи має стати інтеграція зусиль кафедр на рівні факультетів, університету та інших вишів. І останнє – кардинальне оновлення роботи бібліотеки, а, отже, протягом року всі підручники, посібники, методички тощо мусять бути в електронній формі і доступними для студентів.
 
Досягнути реальних реформ і змін, підкреслив ректор,  можна за умови налагодження зв’язків з практикою, бізнесом, сучасного матеріально-технічного забезпечення. Але, на жаль, роль кафедр  у діяльності навчально-дослідних господарств малопомітна! Студенти, аспіранти, викладачі реально не беруть участі в господарюванні, не створюються орендні творчі бізнес-колективи, не має зацікавленості в результатах праці. І  цю ситуацію мусимо змінити. Негайної підтримки потребує і технопарк НУБіП. Для реалізації взаємовигідних проектів маємо  залучати кошти компаній, фірм, розширювати перелік додаткових освітніх послуг післядипломної освіти, підвищення кваліфікації і підготовки до сертифікації. Треба створювати сучасні бізнес-школи, центри для допомоги бізнесу і заробляти на цьому.
 
Слід активізувати міжнародну співпрацю. А це, насамперед, вихід на світовий ринок вищої освіти, розширення форм роботи з іноземними студентами. Маємо готувати фахівців – інженерів, лікарів ветеринарної медицини, менеджерів, бухгалтерів –  зі знанням іноземних мов. Дуже важливо, щоб наші випускники не втрачали зв’язків із кафедрами, цікавилися новими технологіями, прагнули отримати нові знання. Не можна обійти і проблеми підготовки кадрів вищої кваліфікації. Підготовка аспірантів і докторантів поставлена добре в технічному ННІ (професори Сергій Пилипака, Віктор Несвідомін, Микола Чаусов), на факультеті тваринництва та водних біоресурсів (професор Ігор Ібатуллін, доцент Світлана Костенко), ННІ лісового і садово-паркового господарства (професори Петро Лакида, Надія Олексійченко, Олена Пінчевська) та інших. Ефективно готують аспірантів кафедри методики навчання та управління навчальними закладами (професор Микола Пригодій), адміністративного та фінансового права (професор Володимир Курило), лісової меліорації і оптимізації лісоаграрних ландшафтів (професор Василь Юхновський), лісового менеджменту (доцент Павло Кравець), годівлі тварин та технології кормів (доцент Микола Кривенок). Значно відстають у цій роботі кафедри стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції, технологій у птахівництві, свинарстві та вівчарстві, ботаніки, охорони праці та інженерії середовища, електроприводу та електротехнологій, тракторів та автомобілів, овочівництва, фармакології та токсикології, гістології, цитології та ембріології, соціальної роботи та психології та інші.
 
Хвилює і кадрове забезпечення кафедр. Середній вік професора в університеті складає 63 роки, доцента – 48. Доброю є ситуація із молоддю на кафедрах міжнародного права та порівняльного правознавства, аграрного, земельного та екологічного права, екобіотехнологій та біорізномаїття, екології агросфери та екологічного контролю, цивільного та господарського права, глобальної економіки, агробіотехнологій, землевпорядного проектування, лісового менеджменту. Слід також зазначити, що середній вік на кафедрах селекції і генетики, технічного сервісу та інженерного менеджменту, технології конструкційних матеріалів і матеріалознавства, теплоенергетики та інших –  досить високий. Їх колективам необхідно звернути особливу увагу на підготовку нової зміни.
 
Ректор зупинився і на науковій, інноваційній складових діяльності колективу університету. Слід відзначити кафедри терапії і клінічної діагностики (професор Микола Цвіліховський), автоматики та робототехнічних систем (професор Віталій Лисенко), технології зберігання, переробки та стандартизації продукції рослинництва (професор Григорій Подпрятов), лісового менеджменту (професор Алла Оборська, механізації тваринництва та біотехнологічних систем (Геннадій Голуб). Але є й колективи, де наукова складова досить низька (кафедри тракторів і автомобілів, соціальної роботи та психології, теорії та історії держави і права, стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції). 
 
Сучасний університет важко уявити без гуманітарної складової, продовжив ректор. Останнім часом університетський загал хвилює доля вивчення дисциплін гуманітарного профілю. Якщо раніше вони були обов’язковими для вивчення, то нині МОН скасував цю норму. Через що і в суспільстві виникло певне збурення. Тому МОН має розробити рекомендації щодо нормативів вивчення гуманітарних дисциплін, зокрема української мови, історії України, історії української культури, філософії тощо. Але при цьому ми не можемо дублювати шкільні програми. Курси гуманітарних дисциплін мають бути справді цікавими і корисними. 
 
Студенти мають право обирати предмети – до 25%, ще 15% обирає сам університет. В університеті всі предмети важливі. Але не слід забувати про природничо-математичний цикл, спеціальні предмети. Тож мусимо сьогодні вести мову про збалансований відбір предметів, що формують фахівця. 
 
Станіслав Миколайович підкреслив й особливу роль завідувачів кафедр в начальному процесі. Саме вони відповідають перед державою і контролюють методичну роботу викладачів, організацію навчального процесу, іспитів, заліків, самостійної роботи, наукову діяльність. Важливою також є позааудиторна робота. Наше спільне завдання – виховувати патріотизм, моральність у молоді, розвивати спортивно-масову роботу.
 
 
Ректор завершив свій виступ конкретними завдання, що стоять перед кожним завідувачем кафедри.
 
Перше стосується організаційної складової – регулярні засідання кафедр, більш відповідальний розгляд всіх питань навчальної і наукової роботи. Особлива увага – рекомендаціям дисертаційних робіт, посібників, монографій, перевірка їх  у внутрішньоуніверситетській системі «Антиплагіат». Маємо контролювати і магістратуру. 
 
Друге. Завідувачі кафедр мають бути в студентських аудиторіях як лектори за основними дисциплінами. 
 
Третє. Керівники кафедр відповідають за їх штати. Вони мають формуватися, як правило, з числа постійно працюючих науково-педагогічних працівників. 
 
Наступне. Завідувач повинен контролювати якість навчального процесу.  Викладачі кафедр зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень. Концентрація на іноземній мові. Планується створити університетський центр зовнішнього оцінювання знань студентів. Також у цьому семестрі, як цього і вимагає закон «Про вищу освіту», розпочнеться тестування науково-педагогічних працівників за розробленими науково-методичним центром тестами. 
 
І останнє. Програмою розвитку університету «Голосіївська ініціатива – 2020» і план її виконання на 2015 рік мають стати настільними книгами для кожного.
 
До діалогу з керівництвом долучилися ряд завідувачів кафедр. Так,  Руслан Сопівник  навів результати досліджень американських вчених. Вони свідчать, що США щодня недоотримують 3,5-5 мільярдів доларів  через недостатню гуманітарну освіту. Враховуючи цей досвід, нашому університету необхідний гуманітарний блок дисциплін. Підтримуючи цю думку, Василь Горьовий додав: маємо готувати не лише фахівця, а особистість, патріота. На необхідності популяризації української мови в державі та за її межами наголосив Анатолій Безпаленко.
 
 
 
 
Микола Сахацький розповів про досвід організації роботи кафедр Білоруської сільськогосподарської академії. 
 
Геннадій Голуб запропонував організувати своєрідне «шефство»: кожен аспірант має бути закріплений за кількома студентами. Це сприятиме  якості підбору потенційних наукових кадрів і підготовці фахівців.
 
Андрій Скрипник висловив пропозицію посилити контроль за навчальною дисципліною студентів, кардинально поліпшити ресурсне забезпечення наукової бібліотеки. А Семен Танчик – підсилити практичну підготовку студентів. 
 
 
 
Для того, щоб студенти здобували надійніші знання, потрібно змінити відношення до підготовки і написання курсових робіт. На цьому під час обговорення акцентував увагу Іван Ковальчук. Він запропонував зменшити обсяг паперової роботи з тим, щоб викладачі змогли більше часу приділяти навчальній і науковій діяльності, та змінити підходи до викладання гуманітарних дисциплін. 
 
Проректор Сергій Кваша повідомив про те, що започаткований у минулому семестрі досвід складання екзаменів пошириться на всі курси і спеціальності. Наразі вже підписаний відповідний наказ. Сергій Миколайович закликав долучитися до обговорення опублікованих на сайті проектів положень екзамени і заліки та екзаменаційну комісію. 
 
 
Перший проректор Ігор Ібатуллін представив загалу аналіз наукової діяльності в університеті за минулий рік та окреслив шляхи її поліпшення.
 
Валентин Обрамбальський,
Ольга Наконечна,
Денис Рудень
 
Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook