Студенти-екологи удосконалили професійні компетентності під час навчально-просвітницького заходу «Краса поряд!»

  З погляду на дану ситуацію, провівши низку зустрічей із студентами групи, врахувавши їхні побажання у проведенні навчальних занять, за нинішніх умов у країні куратор студентів 2 курсу 3 групи спеціальності «Екологія» Віта Строкаль спільно з іншими науково-педагогічними працівниками кафедри екології агросфери та екологічного контролю Оленою Наумовською, Євгенієм Бережняком, Сергієм Павлюком, Світланою Паламарчук, Ганною Сербенюк ініціювали ідею щодо об’єднання кількох практичних занять із профільних дисциплін «Ландшафтна екологія», «Заповідна справа» і «Техноекологія» і для даної групи провести 2 травня 2023 року одне спільне виїзне практичне заняття у реальних умовах з охопленням прикладів справжніх природних та техногенно-змінених ландшафтів, заповідних територій і різних цікавих природних комплексів. Відповідно до цього була розроблена програма під назвою «Навчально-просвітницький захід «Краса поряд!»». Захід включав три різні локації, кожна з яких охоплювала певну екологічну проблему чи природну спадщину, яка потребує охорони й збереження. Таким чином, на прикладах кожної окремо взятої відвідуваної території, викладачі пояснювали про особливості хорологічного поширення природних ландшафтів, наслідки їх антропогенної трансформації для людей і довкілля, заходи поліпшення та можливого відновлення.

  Перша локація – приватний дендрологічний парк «Добропарк» (с. Мотижин, Макарівський р-н, Київська обл.), яка включала ознайомлення із умовами трансформації природних ландшафтів з метою їх окультурення і рекреаційної привабливості. Студенти мали змогу наочно розглянути особливості формування колекцій квіткових і дерево-чагарникових рослин, а саме гортензій, лаванди, тюльпанів, магнолій, сакур, бузку, кількох видів берізок, хвойних дерев і кущів, а також понад 20 тисяч тюльпанів, які були спеціально привезені з відомих садів Англії, Франції, Голландії та Бельгії й адаптовані до місцевих умов місцезростання. Зокрема, Євгеній Михайлович розповів про переваги й недоліки антропогенного навантаження на ландшафти, окреслив основні ризики ведення рекреаційної діяльності у даному парку, зосередив увагу студентів на позитивних аспектах озеленення території й заходах відновлення порушених ландшафтів внаслідок руйнування російськими військами.

  Олена Наумовська долучилася до дискусії й додала корисної інформації студентам щодо висвітлення проблем утилізації відходів, навела приклади поводження із відходами і їх сортуванням у рекреаційних природних комплексах. Сергій Павлюк продемонстрував студентам знання у розрізі вивчення екологічного значення фауни, яка тут зустрічається. Необхідно додати, що на території цього парку знаходяться дві штучні водойми й зрошувальний канал, вода із яких використовується для меліоративних потреб парку. Дійсно, ці природні компоненти ландшафтів створюють привабливі умови для повноцінної рекреаційної діяльності відвідувачів парку.

  Віта Строкаль та Ганна Сербенюк розповіли про вплив антропогенної діяльності на зарегульованість стоку малих річок, причини їх зникнення з мапи України, а також про наслідки забруднення водойм пластиком, завдяки рекреаційній діяльності. Слід зазначити, що на території парку дотримуються правил сортування сміття та піклуються про збереження природних комплексів, що знаходяться на території. Велика проблема виникла в період окупації (лютий-березень 2022 року), що створила загрози, як для повноцінного функціонування самого парку, так і для окремих компонентів природних ландшафтів. Проте за рік, завдяки ентузіазму небайдужих співробітників парку й волонтерів природні комплекси були повністю відновлені. Нині ж триває процес озеленення території парку.

 

 

  Друга локація – околиці річки Тетерів (м. Коростишів) – передбачала вивчення екологічних проблем водних ресурсів. Зокрема, студенти мали змогу побачити греблю, помилуватися скелястими берегами річки, споглядати небажані наслідки рекреаційної діяльності (присутність великої кількості відходів з пластику, паперових виробів і залишків продуктів харчування у водній товщі). Віта Строкаль та Світлана Паламарчук розповіли про деякі історичні факти щодо можливостей експлуатації річки. Так, свого часу у місті Житомирі на ній було побудоване водосховище й електростанція. Нині річка протікає вузькою долиною із крутими схилами та в'юнким руслом у межах Українського кристалічного масиву і є правою притокою р. Дніпро, що впадає у Київське водосховище. Хоча за офіційними даними рибальські промисли для р. Тетерів не характерні, проте нам вдалося помітити кількох місцевих мешканців, які ловили рибу. Пройшовши набережною Коростишівського парку вздовж берегів річки, ми мали можливість споглядати за місцевими природними ландшафтами, кам’янистою береговою лінією, що мають природні гранітні утворення і водно-заплавні долини.

 

  Локація 3 «Коростишівський каньйон» – затоплений гранітний кар’єр. Олена Наумовська та Євгеній Бережняк розповіли студентам про історію його виникнення і сучасне значення. У результаті затопленого кар’єру, де десятиліттями видобували лабрадорит, габро і сірий граніт, утворилося штучне глибоке озеро. Навколо озера сформувалася специфічна природна екосистема із властивими ландшафтами для даної території – особливо поширені соснові дерева, а подекуди поодинокі листяні. Сам каньйон має форму деформованої чаші складеної із виступаючих гранітних валунів та монолітних кам’яних брил, один бік яких деформувався та осів.

 

 

  Опісля відвідування локацій, коли подорожуючі поверталися до лав рідного університету, студенти забажали поділитися власними враженнями від даного заходу та спільно проведеного часу.

  Дарина Мандрика: «День був сповнений неймовірних емоцій, даний формат є дуже цікавим, тому що таким чином ми можемо не тільки почути, а ще й побачити на власні очі видозміни ландшафтів, нераціональне використання природних ресурсів та звичайно ж масштаби забруднень. Також це чудова нагода провести тривалий час із групою, оскільки ми досить довгий період перебували на дистанційному форматі навчання. Сподіваюся, ми змогли набратися нових вражень і позитивної енергії для продовження навчання. Це було дуже хороше перезавантаження для кожного із нас. Велика подяка Строкаль Віті Петрівні, за те що вона завжди підшуковує для нас ті методи освоєння інформації, які будуть цікаві для групи та, в першу чергу, сприятимуть формуванню тривалих дружніх відносин у колективі».

  Влада Бровченко: «Мої враження від поїздки перевершили сподівання. Куратор Строкаль В.П. підготувала науково-просвітницький захід, який поєднав практичні елементи заняття із попередньо отриманим лекційним матеріалом. Ми відвідали декілька місць із досить цікавими та унікальними ландшафтами, що дало змогу одночасно провести практичне заняття безпосередньо у природних умовах. На мою думку, саме такі заняття на природі запам’ятовуються краще й найдовше. Загалом день був сповнений приємними моментами та проведений для користі».

  Кирило Грабовецький: «Непогано? Так скаже лише «завзятий скнара», це було неймовірно! Стільки цікавих локацій, стільки різноманітних крутих людей поруч, чудове засвоєння практичного матеріалу!»

  Валентина Самойленко: «Сьогоднішня поїздка залишила в мене позитивні емоції. Локація 1 «Добропарк» дуже гарне й мальовниче місце, де очі розбігаються на кожну деталь, особливо на квіти, зелені ландшафти. Та найбільше мені сподобався Коростишівський каньйон (локація 3), він був спокійним і водночас вражаючим – місце, де хочеться сидіти довго, розглядаючи кожну особливість ландшафту».

  Анастасія Марченко: «Сьогоднішній день я запам'ятаю надовго, бо познайомилась із новою природною ландшафтною зоною і її особливостями».

  Олександра Іванченко: «Сьогоднішній захід у вигляді екскурсії по локаціях був надзвичайно цікавим. Ми відвідали «Добропарк», де щорічно з середини квітня по середину травня квітне декілька мільйонів тюльпанів, що є головною фішкою парку, а ті різнобарвні ряди квітів виглядають просто нереально гарно. Також ми відвідали мальовничий Коростишівський каньйон та дізнались багато нового та цікавого. Ми змогли за один день ознайомитися із природними ландшафтами, техногенно-зміненими ландшафтами, водними долинами річки Тетерів. Вважаю, коли можна все побачити на власні оці це найкращий варіант для запам’ятовування та засвоєння матеріалу».

  За словами старости групи Дарини Мандрики, проведений захід позитивно вплинув на налагодження взаєморозуміння між одногрупниками, покращив міжособистісні стосунки в колективі та спонукав членів групи до організації подальших спільних культурно-просвітницьких і науково-патріотичних заходів. Студенти від побачених природних та антропогенно-змінених ландшафтних комплексів перебували у захопленні, а тому із радісним настроєм, поширювали відзняті унікальні світлини серед своїх рідних і друзів. Загалом під час відвідування локацій, викладачами були озвучені досить цікаві теоретичні відомості із практичним поєднанням побаченого на конкретних територіях і прикладах, яку студенти мали змогу ретельно проаналізувати.

  Вважаємо, що такий формат проведення спільних виїзних заходів є досить ефективним, додатково мотивує студентів до якісного навчання й наукових пошуків, поліпшення ментального та фізичного здоров’я молоді, що є надзвичайно важливим в умовах воєнного стану сьогодення. Також такі заходи є інформативними для студентів, де поєднується лекційний матеріал із практикою, набуваються нові професійні знання й уміння, які вони зможуть реалізувати у наступних практичних заняттях або ж під час підготовки власних наукових робіт.

  Як організатор виїзних занять хочу висловити подяку декану факультету захисту рослин, біотехнологій та екології Юлії Василівні Коломієць за розуміння й підтримку у проведенні даного заходу. Також щиро вдячна педагогам кафедри екології агросфери та екологічного контролю, які прийняли активну участь у цих заняттях, за ваш професіоналізм, бажання і ті знання, які ви намагалися передати студентам під час відвідування вищезазначених локацій.

  Безперечно хочу подякувати і студентам своєї групи, які під час заходу проявили зацікавленість, були допитливими і креативними у поставлених запитаннях.