Чорна квітка. Чорнобильська катастрофа очима студентів через десятиліття
Коли зловісна блискавиця
Сторуко в серце уп’ялась,
І опалила ваші лиця,
І в танці дикому зайшлась,
Коли вже й хмари спопеліли
У знавіснілому вогні, –
Ви смерть приборкати зуміли
На тім, останнім рубежі.
Студенти 5 групи 2 курсу факультету ветеринарної медицини провели зустріч з наставником академічної групи професором кафедри епізоотології, мікробіології і вірусології Лілією Виговською з нагоди 37-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС та вшанували Героїв-ліквідаторів і жертв аварії.
Чорнобильська аварія вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики катастрофою за кількістю загиблих і потерпілих від наслідків людей.
Радіоактивного ураження зазнали близько 600000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Майже одразу до місця аварії, прибули пожежники, першими серед яких приїхала бригада під командуванням лейтенанта Володимира Правика. 11 травня 1986 року Володимир Правик помер від гострої променевої хвороби, отриманої перш за все внаслідок попадання радіоактивних речовин в дихальні шляхи. Першочерговим завданням пожежників було гасіння вогню на даху станції і території довкола будівлі, що містила енергоблок № 4 для того, щоби захистити енергоблок № 3 і тримати його основні охолоджувальні системи в робочому стані. Ліквідатори працювали в небезпечній зоні позмінно: ті, хто набрав найбільш допустиму дозу радіації, виїжджали, а на їх місце приїжджали інші.
У середині четвертого блоку вогонь вдалося загасити лише до 10 травня 1986 року, коли більша частина графіту згоріла.
До ліквідації наслідків аварії у 1986 - 1987 роках було залучено близько 240000 осіб. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки приблизно 600000 осіб.
Число постраждалих від Чорнобильської аварії можна визначити лише приблизно (загальна кількість загиблих від наслідків радіації становить близько 600 000 осіб). Окрім загиблих працівників АЕС і пожежників, до них слід віднести хворих військовослужбовців і цивільних осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії, і мешканців районів, що піддалися радіоактивному забрудненню. Вважається, що більша частина смертельних випадків, пов'язаних з дією радіації, була або буде викликана онкологічними захворюваннями. В активній зоні у мить аварії містилися продукти поділу і трансуранові елементи - різні радіоактивні ізотопи, що накопичилися під час роботи реактора. Забрудненню піддалося понад 200000 км² територій. Внаслідок аварії з сільськогосподарського користування виведено близько 5 млн га земель, довкола АЕС створено 30-кілометрову зону відчуження, знищені і поховані (закопані важкою технікою) сотні дрібних населених пунктів. Наслідки Чорнобильської катастрофи є суворим уроком людству. Надійна та безпечна експлуатація складної сучасної техніки може бути гарантована лише при високому рівні дисципліни, організованості, компетентності і відповідальності кадрів.
В наслідок аварії в довкілля відбувся викид радіоактивних речовин потужністю 300 Хіросім, що і сьогодні залишається актульним застереженням світовому суспільству про небезпеку використання ядерної зброї, а особливо актуальним на разі стає ядерний шантаж росії через поразки її армії на багатьох напрямках фронту, який дедалі більше набуває ознак готовності рашистів таки застосувати зброю у війні проти України.
Сьогодні люди повинні подумати про своє майбутнє, про те у якому світі вони будуть жити вже в найближчі десятиліття.
Лілія Виговська,
куратор групи, професор кафедри епізоотології,
мікробіології і вірусології