Науковці університету взяли участь у обговоренні Концепції відновлення і розвитку вітчизняної аквакультури

  Україна має значний виробничий потенціал і славну історію розвитку вітчизняної аквакультури. Та сьогодні цей сектор матеріального виробництва з ряду причин знаходиться у стані стагнації, а за окремими його формами – навіть у занепаді. Таке положення речей, коли на вітчизняному рибному ринку домінує імпортна продукція (понад 80 % від загального обсягу риби і морепродуктів), за наявного природного, технологічного і кадрового потенціалу для розвитку аквакультури, створює загрозу продовольчій безпеці держави і стримує її економічний розвиток.

Військова агресія росії призвела до руйнувань значної кількості рибних підприємств на окупованих територіях, а для решти господарств значно ускладнила умови ведення господарської діяльності. Однак, не зважаючи на війну в Україні, рибний бізнес не припинив своєї діяльності.

  Відновлення виробництва рибної продукції та потреба реформування і перебудови аквакультури, з урахуванням євроінтеграційних процесів, були на порядку денному круглого столу, засідання якого відбулося 17 березня 2023 року у Державному агентстві меліорації і рибного господарства України в режимі онлайн-конференції. До участі у засіданні організатори заходу запросили представників Мінагрополітики, Методично-технологічного центру з аквакультури при Держрибагентстві, наукових і освітянських установ та громадських організацій. Від НУБіП України в роботі круглого столу взяли участь завідувач кафедри аквакультури, професор Віталій Бех і доцент цієї ж кафедри Василь Коваленко.

  До уваги учасників засідання було представлено Концепцію відновлення аквакультури України, підготовлену на замовлення Держрибагентства Бюджетною установою «Методично-технологічний центр аквакультури».

  У Концепції було проаналізовано сучасний стан аквакультури та запропоновано низку заходів, що стосувалися вирішення ключових питань на шляху реформування цього сектору економіки, а саме:

- забезпечення сталого розвитку національної аквакультури;

- удосконалення механізмів державної підтримки цієї сфери матеріального виробництва;

- стимулювання оновлення та модернізації підприємств аквакультури, у тому числі з урахуванням наслідків військової агресії рф.

  Матеріали доповіді викликали інтерес у аудиторії та жваве обговорення положень Концепції. Так, заступник Міністра агрополітики та продовольства України Віталій Головня звернув увагу на потребу визначення пріоритетних напрямків фінансування розвитку сектору, пошуку шляхів «детінізації» виробництва продукції вітчизняної аквакультури. Також він повідомив присутніх, що днями у Мінаргрополітики відбулася зустріч керівництва Міністерства з представниками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FАО): заступником директора офісу з управління надзвичайними ситуаціями та стійкості до зовнішніх факторів Даніеле Донаті та керівником офісу FАО в Україні П’єром Вотьє. Було обговорено шляхи розширення співпраці, зокрема, надання допомоги у створенні єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства «Є-риба» та технічної і фінансової підтримки суб’єктів господарювання.

  Віра Лученко, представниця Асоціації рибоводів «Союз» з багатої на рибні господарства Вінницької області, наголосила на потребі першочергового врегулювання орендних відносин у сфері використання водойм комплексного призначення для потреб аквакультури.

  Алла Прищепа, професор кафедри екології, технології захисту навколишнього середовища та лісового господарства Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне), звернула увагу присутніх на потребу вирішення проблеми підготовки кадрів вищої кваліфікації для рибної галузі. Через низький престиж професії рибовода у сучасної молоді останніми роками університети стикаються з проблемою недобору студентів на спеціальність «водні біоресурси та аквакультура». Велика кількість ЗВО, які готують фахівців за цією спеціальністю в Україні (одних лише університетів – одинадцять), призводить до «розпорошування» і тих небагатьох абітурієнтів, які вирішили обрати у майбутньому роботу у сфері рибного господарства.

  У виступі Андрія Неліпи, президента Всеукраїнського об’єднання «Громада рибалок України», була пропозиція – створити пільгові умови для підприємств аквакультури в оподаткуванні результатів діяльності, у доступі до природних і матеріально-фінансових ресурсів, що дозволить підтримати занепалі рибні господарства і створити нові.

  Директор Інституту рибного господарства НААНУ, академік Ігор Грициняк запропонував вивчити і перейняти міжнародний досвід відшкодування підприємствам аквакультури збитків, що наносять рибоїдні птахи, які мають захисний статус червонокнижних об’єктів, та встановити фіксований розмір орендної плати за водні об’єкти для аквакультури, незалежно від регіону їх знаходження. Він також звернув увагу на потребу виведення з тіньового сектору виробників продукції аквакультури, частка продукції яких на рибних ринках, за даними моніторингу, досягає 40 %.

  Костянтин Дем’яненко, заступник директора Інституту рибного господарства та екології моря (м. Бердянськ) висловився за потребу складання кадастру водних об’єктів, придатних для ведення аквакультури, та розроблення заохочувальних заходів для підприємств до відкритості у виробничій діяльності.

  Геннадій Руденко, співвласник ТОВ «Забір’я» (Київська область) висловився за потребу передачі гідроспоруд рибогосподарських об’єктів, які знаходяться у держаній власності, до уставного фонду рибних господарств, які займаються виробщуванням риби на цих об’єктах, та за введення платної риболовлі на всіх водних об’єктах загальнодержавного значення. Також він поскаржився на відсутність доступних кредитів для підприємств аквакультури.

  Василь Коваленко, доцент кафедри аквакультури НУБіП України, запропонував ввести ліцензування ведення рибогосподарської діяльності, як це прийнято у багатьох країнах із добре розвинутою аквакультурою. На його думку, наявність ліцензії у виробника має стати вхідним квитком для його продукції на рибні ринки, дасть можливість взяти участь у отриманні пільгових кредитів та інших заходах, стимулюючих розвиток галузі, і, одночасно, вивести виробництво з «тіньового» сектору. При цьому, сам процес видачі ліцензії має бути прозорим, швидким і необтяжливим для заявника.

  Мар’ян Свідзінський, представник ГО «Риба Полтавщини», підтримав пропозиції розробників Концепції відродження аквакультури щодо видачі рибальських квитків всім аматорам-рибалкам та вивчення міжнародного досвіду країн з розвиненою аквакультурою і впровадження кращих практик в Україні.

  Сергій Незнамов, проректор Херсонського державного аграрно-економічного університету, висловив стурбованість станом державних рибовідтворювальних підприємств Нижнього Дніпра, які постраждали від військової агресії рф, та закликав надати цим підприємствам першочергову невідкладну допомогу у відновленні діяльності, аргументуючи це великим значенням результатів роботи цих рибних господарств для підтримання видового різноманітті природних екосистем водойм і формування промислових запасів риб.

  Валентин Літвінов, представник ВГО «Федерація працівників рибної галузі України» звернув увагу учасників круглого столу на те, що не можна ігнорувати проблем, які існують у промисловому секторі рибної галузі, і сприяти їх вирішенню, адже, на його думку, «дика» риба має споживчі якості, кращі за ту, яку виростили на рибній фермі, на штучних кормах, з використанням добрив і ветеринарних препаратів. Він також інформував присутніх, що міжнародні організації у сфері промислу розглядають можливість введення мораторію на промисел риби на майже 40 % площі Світового океану, і реалізація цього задуму ще більше ускладнить доступність промислових ресурсів морів і океанів для українських рибалок.

  Підводячи підсумок тривалій дискусії, Ігор Клименок, т.в.о. Голови Держрибагентства, подякував учасникам круглого столу за плідну роботу і запевнив, що всі зауваження і пропозиції щодо проекту Концепції відродження вітчизняної аквакультури будуть ретельно проаналізовані, і результат цього аналізу буде оприлюднено на сайті Держрибагентства.