Екскурс в історію створення грошей «Історії грошового обігу України: жіночий світ монети»
Екскурс в історію створення грошей «Історії грошового обігу України: жіночий світ монети»
1 березня 2023, 13:04
Невід’ємною складовою формування високої фінансової культури є обізнаність населення про історію національної грошової одиниці – гривні, яка є історично обґрунтованою та самостійною грошовою одиницею незалежної України.
28 лютого 2023 року викладачі кафедри фінансів Юлія Негода, Юлія Біляк, Лариса Олійник, Інна Долженко разом з учасниками студентського наукового гуртка «Фінансист» (Андрій Бородін, Тетяна Гордієнко, Тетяна Мельник, Анна Петрик, Крістіна Петришина, Дар'я Пшенична, Світлана Ярмоленко) відвідали спеціальний віртуальний тур, організований Національним банком України, на тему «Історії грошового обігу України: жіночий світ монети».
Спікером виступив доктор історичних наук, старший зберігач фондів Музею грошей – Андрій Бойко-Гагарін, який розповів, що вже у VIII-ІХ століттях під час торговельних операцій і сплати данини гривна використовувалась як міра ваги і лічби. Пізніше, у різні історичні періоди, слово «гривня» неодноразово змінювало своє значення. На українських землях карбування власної валюти, златників та срібляників, започаткував київський князь Володимир Великий.
У XII-XIV століттях Київська Русь переживала період феодальної роздробленості, а карбування монет припинилося. Роль грошей виконували переважно срібні злитки, що називалися «гривнями».
Після тривалої перерви у середині XIV століття на українських землях відродився не тільки монетний обіг, а й ненадовго карбування монет – червоноруських півгрошей у Львові і срібняків Володимира Ольгердовича у Києві. Гривні поступово зникли з обігу, перетворившись на грошово-лічильне поняття.
Пізніше відродити власне карбування монет планував Богдан Хмельницький. Ще від початку Визвольної війни 1648-1654 років гетьман прагнув проводити самостійну фінансову політику, вважаючи її однією з основних ознак державності. Чи вдалося гетьману реалізувати задум, не знаємо, адже писемні згадки до цього часу не підтверджені археологічними знахідками.
У часи національно-визвольних змагань у 1917-1921 роках велике значення у розбудові самостійної і суверенної Української держави мало впровадження національної валюти й створення незалежної банківської системи.
22 грудня 1917 року Центральна Рада прийняла закон про перетворення Київської контори Держбанку Росії на Український державний банк. Його першим директором став Михайло Кривецький. Саме він підписав першу банкноту самостійної Української держави – державний кредитовий білет вартістю 100 карбованців, який було емітовано 5 січня 1918 року. Його вартість дорівнювала 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 г золота).
А 1 березня 1918 року Центральна Рада прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці – гривні, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.
Тривала боротьба вояків ОУН-УПА за незалежність України вимагала постійної допомоги від населення. У ті часи розраховувалися "бофонами" – однобічними (рідше двобічними) грошовими документами з національною символікою та символікою ОУН і УПА.
Загалом, за 1939-1954 роки виготовлено близько 500 різновидів бофонів.
Із здобуттям Україною незалежності надзвичайно важливим було створення національної грошової системи. Уже 10 січня 1992 року Національний банк ввів в обіг купони багаторазового використання. Правову підтримку купонокарбованці отримали 20 березня 1991 року з прийняттям Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Деякий час одночасно в обігу перебували і рублі, і купонокарбованці. А з 12 листопада 1992 року єдиним засобом платежу України у готівковому і безготівковому обігу став український карбованець.
З 2 по 16 вересня 1996 року в Україні відбулася грошова реформа, у наслідок якої національною валютою стала гривня. Національний банк України ввів банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень.
Цього року Національний банк України випустить тисячну пам’ятну монету.
