Магістри спеціальності "Садівництво та виноградарство" впевнено подолали останнє випробування

   Розпочала Світлана Каленська, голова екзаменаційної комісії. Зачитала наказ, представила членів державної екзаменаційної комісії.

   Голова комісії розпочала роботу і закликала магістрів до представлення презентацій у друкованому форматі та доповідей. Звернула увагу на відповідальність миті.

   Підтримали вступне слово голови члени екзаменаційної комісії завідувач кафедри овочівництва і закритого грунту Іван Федосій, доцент Олександр Цизь, а також професор Людмила Шевчук.

   Розпочала захист кваліфікаційних магістерських робіт Ганна Бойчук. Разом з керівником, асистентом кафедри садівництва імені проф. В.Л. Симиренка, Олександром Гаврилюком, працювала над темою: «Формування однорічних саджанців сортів та гібридів яблуні колоноподібного типу». З Людмилою Шевчук, професором кафедри садівництва, обговорювали особливості формування якості саджанців яблуні колоноподібного типу та проблеми створення якісного садивного матеріалу.

 

   Олена Сєдова  під керівництвом Івана Федосія зацікавилася темою «Оптимізація густоти рослин капусти брюссельської для умов Київської області». Обговорили сучасний сортимент та технології цієї цікавої овочевої культури.

   Юрій Бондаренко обрав тему «Продуктивність нових сортів яблуні у молодому саду за умов Київщини» (керівник-Олександр Гаврилюк). Юрій звернув увагу слухачів на тому, що кожен новий сорт проходить поетапні дослідження, де встановлюються його корисні властивості, недоліки і загалом перспектива вирощування. Тому дослідження нових сортів є невід’ємною частиною садівництва як професії.

   Клим Мельник під керівництвом Івана Федосія, обрав тему «Оптимізація густоти стояння рослин капусти червоноголової». Обговорили сучасні технології вирощування та перспективні сорти із високим рівнем продуктивності.

   Ярослав Кукла із керівником, завідувачем кафедри садівництва, Борисом Мазуром працювали над темою «Ріст і плодоношення смородини у Черкаській області». Було обговорено перспективність цієї культури в конкретному регіоні вирощування. Ярослав рекомендував для конвеєрного вирощування висаджувати сорти з різними строками дозрівання.

   Наталя Шавеко (керівник - Іван Федосій), зацікавилася темою «Оцінка ранньостиглих гібридів капусти білоголової для умов Київської області». Наталя зробила акцент на гібридах закордонної селекції, так як їх на сьогодні велика кількість на Українському ринку. Їхнє вирощування не завжди забезпечує бажаний результат, отже тому є необхідність оцінки вищезгаданих гібридів капусти білоголової та виділення кращих

   Олексій Тарасенко під керівництвом Бориса Мазура обрав тему «Вирощування ремонтантних сортів малини у Вінницькій області». Олексій рекомендував виробникам закладати насадження крупноплідними сортами, адже вони мають вищу реалізаційну ціну на ягоди та економічні показники відповідно.

   Павло Христофор із керівником доцентом Наталею Шевчук обрали тему «Ріст, розвиток та особливості вирощування саджанців черешні на насіннєвих та клонових підщепах». Павло закцентував увагу на перспективність клонової підщепи Колт.

   Михайло Андрусяк під керівництвом старшого викладача Олександра Комара працював над темою «Вплив строків висаджування бульбочок на продуктивність чуфи (Cyperus esculentus L.)». Михайло коротко описав слухачам поширення, харчову та лікувальну цінність, ботанічні та біологічні особливості, основні елементи технології вирощування цієї мало відомої культури. У висновку студент дав чіткі рекомендації виробникам щодо терміну та глибини висаджування для підвищення урожайності.

   Олесь Загоруйко (керівник – Борис Мазур) доповів про «Адаптивність інтродукованих сортів абрикоси за умов північного Лісостепу України». Олесь підбирав сортимент абрикоси, котрий доцільно вирощувати у Хмельницькій області як за стійкістю до збудників комплексу хвороб, так за економічною доцільністю вирощування.

 

   Діана Петренко під керівництвом Олександра Гаврилюка, зацікавилася темою «Морозостійкість та добір запильників сортів та гібридів яблуні колоноподібного типу». Діана зробила акцент на тому, що у жодній із опрацьованих публікацій не наведено даних щодо рівня морозостійкості сортів, також немає інформації які ж сорти запильники є найкращими для яблуні колоноподібного типу в умовах Лісостепу України. Тому метою досліджень було встановлення рівня морозостійкості, якості пилку та підбір сортів запильників для колоноподібних сортів та гібридів. Діана встановила, що при температурі проморожування пагонів -25 та -30 °С пошкодження пагонів та бруньок було мінімальним або взагалі відсутнє.

 

   Незважаючи на ситуацію в країні магістри довели перспективність галузі садівництва та овочівництва та необхідність їх розвитку в сучасних умовах. Молоді спеціалісти планують продовжувати свої дослідження та роботу в обраній галузі.