Різні вектори відзначення вікового ювілею

   Важливий осередок поповнення та поширення знань – Голосіївська навчально-дослідна пасіка факультету тваринництва та водних біоресурсів Національного університету біоресурсів і природокористування України відзначила 100-річний ювілей. Підсумковим акордом було проведення 21 жовтня 2022 року Міжнародної науково-практичної конференції «Голосіївська пасіка − осередок розвитку бджільництва».

   У роботі конференції прийняли участь більше 300 учасників представників закладів вищої освіти України та зарубіжжя, роботодавці, представники бізнесу, студенти. Серед яких були наші партнери: науковці Інституту охорони біорізноманіття та біобезпеки Словацького університету в м. Нітрі, Новозеландської фірми Manuka Health, академії сільськогосподарських наук Грузії, Ферганського державного університету (Узбекистан), спілки пасічників округу Батиньоль-Монсо (Франція).
   Приємно відзначити, що в рамках конференції свої зусилля об’єднали науковці, освітяни, виробничники та роботодавці, яких представляли ННЦ “Інститут бджільництва ім. П.І Прокоповича”, ГО "Всеукраїнське об'єднання громадських організацій “Спілка Пасічників України”, ТОВ “Київоблбджолопром”, ГО “Гільдія медоварів України” та ГО “Бджолярський круг”.
   Розпочалась робота конференції з привітання учасників та гостей анонсоване ректором Національного університету біоресурсів і природокористування України Станіславом Ніколаєнком, виступом начальника науково-дослідної частини НУБіП України Володимира Отченашка, декана факультету тваринництва та водних біоресурсів НУБіП України Руслана Кононенка, президента ГО "Всеукраїнське об'єднання громадських організацій "Спілка Пасічників України" Володимира Стретовича, віцепрезидента Академії сільськогосподарських наук (Грузія), академіка Анатолія Гіоргадзе, вітальне слово якого, до речі, в знак поваги та підтримки нашого народу було українською мовою, голови Асоціації пасічників Узбекистану Шералі Суяркулова та інших.

   У кожному виступі акцентовано увагу на важливості наукових досліджень, що проходять на Голосіївській навчально-дослідній пасіці та її провідну роль у підготовці висококваліфікованих спеціалістів для галузі бджільництва та агропромислового комплексу в цілому.
   З якими ж здобутками прийшли до цього? Вони наступні:
1. Обґрунтовані та впроваджені системи утримання та догляду за бджолиними сім’ями в сучасних вуликах.
2. Розроблені наукові основи підвищення продуктивності бджолиних сімей, завдяки яким розширено перелік отримуваних від бджіл продуктів.
3. Запропоновані унікальні технології та заходи збільшення обсягів виробництва продукції бджільництва.
4. Розроблено та запроваджено новий спосіб одержання бджолиних маток за штучного введення сперми за допомогою нового технологічного обладнання.
5. Створено вперше внутрішньопородний тип українських бджіл «Хмельницький».
6. Спільно з іншими науковцями розроблено та впроваджено метод молекулярно-генетичної ідентифікації українських бджіл. Удосконалені методи отримання бджолиного обніжжя і перги.
7. За період діяльності на її базі було підготовлено дві докторських та понад 30 кандидатських дисертацій.
   Постає питання: «Чи відбулися б ці всі здобутки, якби в далекому 1922 році Голосіївську навчально-дослідну пасіку не очолив 40-річний Василь Антонович Нестерводський?» Тут відповідь очевидна. Адже саме завдяки фанатичній любові та захопленню Василем Антоновичем «божою комахою» дало поштовх для створення Голосіївської пасіки – провідного осередку для наукових досліджень в галузі бджільництва, в якому за сторічну історію опрацьовано велика кількість актуальних питань теоретичного та практичного характеру. Поряд з науковим дослідженнями проводилась навчально-дослідна робота.
   В 100 річницю Голосіївської навчально-дослідної пасіки та 140 річницю від дня народження В.А. Нестерводського хотілося б відзначити, що всі починання та ініціативи Василя Антоновича продовжувалися та продовжуються його учнями та послідовниками: професорами Поліщуком В.П. і Броварським В.Д., доцентами Лосєвим О.М., Головецьким І.І., Войналовичем М.В. та іншими.
   Також в рамках відзначення 100-річчя Голосіївської пасіки було проведено:

• серію екскурсій для учнів шкіл міста Києва;
• майстер-класи з виготовлення оздоровчих медових напоїв (професор Литовченко О.М.);
• майстер-клас з виготовлення воскових свічок (доцент Головецький І.І.);
• практичний семінар для пасічників на тему "Осінні роботи на пасіці, підготовка бджіл до зими" (доцент Войналович М.В.).

   На сьогодні співробітники кафедри конярства і бджільництва Національного університету біоресурсів і природокористування активно провадять наукову роботу: висувають нові наукові гіпотези, оригінальні ідеї та втілюють їх у життя. Щорічно оновлюється та вдосконалюється матеріально-технічна база відповідно до передових технологій та трендів у галузі бджільництва. Сучасний навчальний корпус з спеціалізованими лабораторіями, колекція медоносних рослин, відкритий навчально-науковий демонстраційний майданчик, на якому представлено найпоширеніші системи вуликів та матеріали, з яких їх виготовляють, встановлена сучасна систему для дистанційного контролю стану бджолиних сімей сприяють постійному проведенню широкого спектру наукових досліджень та якісному практичному навчанню студентів.
   У ході пленарного засідання конференції зі словами підтримки українського народу в боротьбі з російською агресію виступили Ян Брінза (Словакія), Марина Барвенашвілі (Грузія), Ліліан Попушой (Франція), Олексій Лосєв (Нова Зеландія), Г. Мирзахмедова (Узбекистан), які доповіли свої результати наукових досліджень та побажали успішного розвитку кафедрі та Голосіївській пасіці, а також якнайшвидшої перемоги над загарбниками.

   Всі доповіді, як закордонних колег, так і співвітчизників, були актуальними, цікавими та корисними. Завідувач кафедри Микола Повозніков в своїй доповіді «100 років опіки над бджолами» зупинився на історії пасіки від Петра Могили до сьогодення. Наголосив на актуальності досліджень, які проводилися на пасіці в різні періоди. Звернув увагу на те, що крім наукової та освітньої діяльності велика увага приділялась агрокультурним заходам: поширення раціонального бджільництва серед пасічників, порадам пасічникам-відвідувачам, курсам, читанкам, різним екскурсіям, тощо, участі у виставках. Згадав в хронологічному порядку про роль кожного із завідувачів кафедри в розвитку та становленню Голосіївської пасіки та озвучив плани на майбутнє.

   Володимир Постоєнко, вітаючи колектив кафедри із славетною датою, наголосив на важливості співпраці ННЦ “Інститут бджільництва ім. П.І Прокоповича” та кафедри для розвитку бджільництва України. 

   Валерій Домбровський, генеральний директор ТОВ “Київоблбджолопром”, у своїй промові підняв питання про збільшення педагогічного навантаження на факультетах агробіологічного та ветеринарного профілів.

   Михайло Кривий та Оксана Січенко, представники Поліського національного університету, виступили про якість та безпеку поліського меду.

   Олександр Галатюк, завідувач кафедри мікробіології цього ж університету, поділився із учасниками конференції сучасними інноваціями, що використовуються для підвищення рентабельності пасіки.
   Олена Метлицька, головний судовий експерт сектору біологічних досліджень та обліку Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, у своїй доповіді висвітлила сучасний стан та перспективи генетичних досліджень в бджільництві та роль кафедри бджільництва у цьому.
   Завідувач кафедри технології виробництва і переробки продукції дрібних тварин ЛНУВМБ імені С.З. Гжицького Ковальський Юрій доповів про підготовку фахівців у галузі бджільництва.
   Рязанов Сергій, доктор с.-г. наук, професор кафедри екології Львівського національного університету природокористування, зупинився на особливостях ведення бджільництва в зоні забруднення середовища радіонуклідами.
   Костенко Світлана, професор кафедри генетики, розведення і біотехнології тварин НУБіП України, доповіла про особливості виду Apis mellifera як об'єкту генетичних досліджень.
   Дуже цікавою була доповідь професора Литовченка Олександра, завідувача лабораторією інноваційних харчових технологій Інституту садівництва НААН, про технологічні аспекти виготовлення оздоровчих питних напоїв.
   Результати роботи з Ферганським державним університетом (Узбекистан) представили професор Броварський Валерій та аспірантка Мирзахмедова Г. “Захисні функції бджолиних сімей у період жари”.
  В рамках конференції була організована студентська секція «Вікові традиції Голосіївської пасіки», модератором якої був Дем’ян Сьорак, студент 2 курсу факультету тваринництва та водних біоресурсів. До участі у студентській секції долучилися більше ста студентів різних факультетів нашого університету, з доповідями виступили 30 студентів. Найбільш активними були студенти факультетів тваринництва та водних біоресурсів, агробіологічного, ветеринарного та аграрного менеджменту.

   Доповіді студентів відрізнялися своєю актуальністю, були підняті питання щодо зниження впливу пестицидів на бджіл, лікування та профілактики найпоширеніших хвороб бджіл, поліпшення кормової бази для бджіл, розвитку органічного виробництва та багато інших цікавих доповідей.
   По завершенні пленарного засідання студентської секції, в онлайн-режимі було проведено голосування за визначення кращих доповідей, так дипломом І ступеня було нагороджено Тхорик Любов, дипломом ІІ ступеня ‒ Сьорак Дем'ян та Войналович Юрій, дипломом ІІІ ступеня ‒ Гринда Володимир, Бурба Ілля та Батенко Варвара.

   В рамках проведення конференції також діяла виставка-розпродаж медових напоїв та різної продукції бджільництва.

   Окрім того, було багато привітань, приємних подарунків та подяк до 100-річчя Голосіївської пасіки. Серед яких, картина із зображення засновника Голосіївської навчально-дослідної пасіки, яка обрамлена Волинським бурштином.

   По завершенні, учасники Міжнародної науково-практичної конференції відзначили, що захід відбулася на високому організаційному та науковому рівні, побажали щоб кафедра бджільництва і надалі була флагманом надання освіти в Україні і світі.

   Організатори конференції в свою чергу запевнили усіх присутніх, що колектив кафедри на цьому не зупинятиметься і надалі працюватиме задля розвитку галузі бджільництва.

Головецький Ігор,
модератор конференції, доцент