Питання використання безпілотних літаючих апаратів в умовах воєнного стану розглянули на факультеті землевпорядкування

   Про те як в умовах воєнного стану отримати дозвіл для використання дронів при виконанні топографо-геодезичних робіт, інвентаризації земель, чи можливе використання агродронів в умовах воєнного стану та про ефективність військових дронів на полі бою обговорювали на круглому столі 20 вересня 2022 року на факультеті землевпорядкування НУБіП разом із ГО «Асоціація фахівців землеустрою України», Земельною спілкою України та ГО «Асоціація сертифікованих інженерів-геодезистів України». Онлайн-захід зібрав майже 80 учасників, які брали активну участь у обговоренні актуальних питань. Круглий стіл проходив в онлайн-режимі з використанням хмарного сервісу Webex.

 

   На початку, з вітальним словом до учасників семінару звернувся декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков, який зазначив, що питання врегулювання використання безпілотних літаючих засобів наразі є надзвичайно актуальним і повідомив, що сьогодні буде цікаво почути думки кожного експерта і учасника обговорення. Підтримав думку Тараса Олексійовича й очільник ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій Полтавець, який озвучив головні проблеми, що виникли в умовах воєнного стану щодо використання безпілотних літаючих засобів для потреб топографо-геодезичних робіт та інвентаризації земель.

 

 

  Потому до обговорення приєднався Валерій Яковенко, співзасновник компанії DroneUa. Він зазначив, що після 24 лютого 2022 року у використанні агродронів є значні труднощі. Проте, починаючи з квітня 2022 року, за сприяння Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» були проведені значні роботи з отримання відповідних дозволів. Наразі існує процедура отримання дозволів на польоти в умовах воєнного стану. І не зважаючи на той факт, що в Україні йде війна, використання агродронів для внесення засобів захисту рослин збільшилося вдвічі, хоч у планах було в чотири рази. Тож, якщо в Україні у 2021 році такі роботи проведені на площі 1 млн га, а вже у 2022 році – 2 млн га. Перший досвід використання агродронів в умовах воєнного стану був дуже цікавим і повчальним. Насамперед, через те, що за допомогою агродронів в одному із агропідприємства Київщини (звільненого від окупації) вносився фунгіцид по лохині, при цьому паралельно тривало розмінування полів. Іншими словами виходити на ділянки сільськогосподарською технікою було заборонено і небезпечно, і тут в допомогу прийшли прогресивні технології. Зрозуміло, що використання дронів у сільському господарстві дає шалений економічний ефект, оскільки агродрони дозволяють зекономити на пальному, порівняно із використанням сільськогосподарської техніки та й внесення засобів захисту і препаратів може бути не суцільним, а локальним, що також дозволяє економити. Зважаючи на ріст цін на пальне і його дефіцит у весняні місяці ці технології суттєво вплинули на рентабельність тих господарств, які їх використовували. Агродрони дозволяють суттєво зекономити. Так на кожних 1000 га (приблизно тиждень роботи агродронів) економія на підвозі води – 200 т, до 5 тис. на паливі, що становить близько 8 тис. доларів. Також, додатково можна зекономити на пестицидах близько 5 тис. доларів. За окремими прогнозами, якщо перевести це в масштаби країни – збільшення на 1,3 млрд доларів додаткового економічного ефекту. Таким чином, роботи агродронами в Україні виконуються і цей ринок є найбільш динамічним у Європі, хоч є проблеми з отриманням дозволів і функціоналом, але ринок є і він найбільший.

   Директор компанії DroneUa Февзі Аметов, зупинився на питаннях застосування дронів під час виконання топографо-геодезичних робіт. Виконувати роботи без супроводу спецорганів наразі неможливо. Оскільки, це має ризик для обладнання і є ризик кримінальної відповідальності. Без отримання дозволу на польоти використовувати БЛА не можна, а тим більше робити знімки з прив’язкою. Проте перші подібні роботи вже в умовах воєнного стану, компанія виконувала у м. Буча та м. Ірпінь, але вони проводилися у співпраці зі спецслужбами. Для комерційного використання поки відсутній дієвий механізм. Все обладнання, яке приходить в країну, одразу йде на фронт. Майже в кожному окопі є спеціаліст, який працює з дронами, але і втрати дронів вже давно обчислюються не сотнями. Всі геодезисти практично все своє обладнання віддали для військових потреб.

 

   Голова Всеукраїнської аеро-геодезичної асоціації Олександр Прохорчук підняв питання проведення аерофотознімань за допомогою використання БПЛА і технологій штучного інтелекту для розпізнавання пошкоджень, руйнувань об’єктів внаслідок військової агресії. Крім того, кінці серпня окремі західні області прийняли рішення про порядок використання БПЛА у період воєнного стану. Це стало алгоритмом для отримання дозволів щодо використання дронів. Цей документ ОВДА мають направити запити до СБУ для затвердження дозволів на виконання топографо-геодезечних робіт. Партнерські організації планують такі запити надати в жовтні-листопаді.

   Голова правління ГО «Асоціація сертифікованих геодезистів України» Павло Матвєєв додав, що на деокупованих територіях в умовах забруднення території снарядами, на замінованих територіях виконувати топографо-геодезичних робіт без БПЛА складно.

 

   Роман Михалевич підтримав колег у тій частині, що в цивільній сфері працювати зараз дуже складно. Ключова проблема полягає у забороні здійснення зйомки. Для чиновників наша сфера діяльності не зовсім зрозуміла, їм простіше заборонити працювати, ніж дозволити працювати і нести відповідальність. Якщо й отримуємо дозвіл на використання дронів, то постає питання захисту GNSS приймачів від засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Щоб здійснювати зйомку БПЛА треба захист, а засоби РЕБ створюють перешкоди навігаційним приймачам 24/7. Який вихід? Застосовувати військові технології. Але вартість такого модуля страртує від 3-4 тис. доларів, а в середньому це 10 тис. доларів. Тому такі технології сьогодні майже недоступні. Тому й зрозуміло, що втрати «цивільних дронів» на війні рахуються десятками тисяч. Для прикладу доповідач навів випадок, коли одна бригада протягом бойового дня неподалік Сєверодонецька втратили більше 30 дронів, але так і не виконали задачу. Цікавим є польський досвід, які розробили якісний розвідник FlyEye. Це продукт польської компанії WB Electronics. Найголовніше, що розробка постійно удосконалюється. За шість місяців у них пройшло два покоління безпілотників. Як працює FlyEye 4 покоління? Працює в парі з польською самохідною артилерійською установкою Krab. Оператор дотиком пальця на екрані задає ціль і її координати автоматично направляються на планшет підрозділу гаубиці. Після першого пострілу оператор, побачивши «приліт», наступним натисканням робить уточнення цілі і система обчислює координати і надає відповідні коригування. Другий і третій постріл попадають точно в ціль. Один комплекс FlyEye близько 500 тис. євро. Ключова проблема сьогодні полягає у тому, що є проблеми із доставкою і логістикою дронів та їх комплектуючих. Дрони для військових цілей роботи дешево не виходить. Повинна бути добра маневреність, швидко літати, виконувати завдання. А антенні комплекси – це окрема тема.

   Заступник директора із зовнішньоекономічних звʼязків компанії Є.П.С. Роман Пугачов, дав ремарку щодо РЕБ-захищених GNSS приймачів для БПЛА. Такі технології вже є і вони працюють на фронті. Вартість комплекту становить до 10 тис. євро.

 

   В обговоренні взяв участь і Михайло Федишин – голова Тернопільського осередку АФЗУ. Він підкреслив актуальність теми і зазначив, що на сьогоднішній день є певні успіхи в будівництві БПЛА. Зокрема, створено дрони ВІ18 ВІ22, що літають з дальністю до 50 км. Також є досвід в програмному забезпеченні. 

   Долучився до обговорення і завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрій Мартин. У своєму виступі Андрій Геннадійович звернув увагу на певні організаційні моменти. З формальної точки зору польоти БПЛА на період воєнного часу заборонені. Повітряний простір контролюють військові, цивільні поки не мають такої можливості. Позиція військових щодо використання БПЛА наразі полягає в забороні. Але такі категоричні заборони є шкідливими. В Законі України «Про державну таємницю» зазначено, якщо шкода що завдається цією таємницею перевищують вигоду, то треба задуматися про необхідність таємниці. Тому, перш за все, процедура використання БПЛА має бути врегульована нормативно. Треба внести зміни щодо використання повітряного простору БПЛА у воєнний час. Територія має бути зонована за ризиком використання повітряного простору БПЛА: зона бойових дій, зона посиленого контролю і «зелена» зона. Потрібно вести діалог з військовими та визначити території із забороною на зйомку. Нормативно треба врегулювати використання БПЛА. Крім того, оператори повинні пройти перевірку СБУ, має бути нагляд за зйомкою з боку ЗСУ чи Нацгвардії, за обробкою матеріалів треба запровадити контрольний перегляд з боку військових адміністрацій, потрібно визначити хто і як може використовувати матеріали зйомки. Також профільні асоціації мають звертати увагу Уряду, показувати збитки які несе економіка України через неможливість використання БПЛА.

 

  Андрій Ачасов, з Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, відзначив необхідність використання БПЛА на деокупованих територіях. Зокрема це стосується забруднення ґрунтів, відбудови зруйнованих будівель. Андрій Попов, із кафедри землеробства, геодезії та землеустрою Миколаївського національного аграрного університету, торкнувся питання підготовки операторів дронів.

 

   Загалом обговорення питання регулювання використання безпілотних літаючих засобів в умовах воєнного стану, було жвавим та емоційним.