Материнська подяка факультету ветеринарної медицини за допомогу волонтерам та підготовку висококваліфікованих фахівців

   Вітаю! Я – мати студентки 5 курсу факультету ветеринарної медицини НУБіП України. На сьогоднішній день, як більшість батьків, студентів та співробітників факультету, я займаюся волонтерством для потреб ЗСУ в складі невеликих добровольчих спілок. Здебільшого наша допомога адресна (“з рук в руки”) для кількох бригад, що стоять на першій та нульовій лінії фронту. Якщо в наших військових котиків є певні замовлення чи потреби – ми знайшли, зробили, відправили!

   Хочу подякувати викладачам факультету ветеринарної медицини за безвідмовність, оперативність та небайдужість! Були випадки, коли ми шукали професійної поради, консультувалися та просили допомоги у “своїх ветеринарів”. Наприклад, коли на передовій наших захисників “заїдали” кліщі, ми знали, до кого звернутися, щоб допомогти вирішити цю проблему. Дякуємо!
   Зараз наші військові потерпають від нашестя гадюк і вужів, але ми знову ж таки знаємо у кого питати поради. Дякуємо!
   Одного разу нам потрібно було терміново зібрати й відправити лікарські засоби від застуди та бронхітів – телефонуємо “своїм ветеринарам”, які дадуть фору навіть працівникам гуманної медицини. Отримуємо не лише відповідний список ліків, а й чіткі вказівки, що, як і кому вживати, бо хто ж на “нулі” читатиме ті кілометрові інструкції? Дякуємо!  

   Окремо хочеться подякувати викладачам за цікаві та змістовні лекції. У теперішніх реаліях студенти можуть поєднувати кілька корисних справ, наприклад, слухати викладача на парі та готувати смаколики для наших захисників. Зазвичай моя студентка під час занять у навушниках, але іноді до пар долучаються всі присутні волонтери, щоб послухати “своїх ветеринарів”. Багатьом зокрема запам’яталося, як приймати роди в корови за неправильного членорозміщення плода. Дякуємо, що допомогли людям трохи відволіктися від поганих думок і проблем життя в умовах війни.

   Таких історій сьогодні багато, адже волонтерством займаються практично всі, особливо студенти. І їм це необхідно, щоб пам’ятати, якою ціною ми здобуваємо собі перемогу. Вони живуть і творять майбутнє України!
   Ще раз дякую “своїм ветеринарам”! Саме так викладачів факультету ветеринарної медицини називаємо ми та військові з першої та нульової ліній.
   Дякую, що підтримуєте, не відмовляєте, шукаєте можливі шляхи вирішення наших питань.
   Дякую за авторитет, через який студенти знають, до кого звернутися по допомогу.
   Нехай так буде й надалі. Молодь безпосередньо долучається до творення історії нашої держави, а викладач завжди почує та допоможе.

   Ще раз висловлюю вдячність від себе особисто, волонтерів, наших захисників на першій та нульовій лінії фронту, від усіх охочих послухати чергову цікаву лекцію, від молоді, що обирає факультет ветеринарної медицини НУБіП України, бо це круто!

Все буде Україна!

З повагою, мати однієї із студенток нашого
славетного факультету ветеринарної медицини
Національного університету біоресурсів і природокористування України