Як не допустити великих лісових пожеж в умовах воєнного стану

28 липня 2022 року
ЕКО-iнформ

Особливо великі лісові пожежі позаминулого року або пожежі «нового типу» у Київській, Житомирській, Харківський і Луганській областях із небаченою раніше в Україні загальною площею більше 160 тис. га засвідчили формування нових кліматичних реалій епохи змін клімату, які раніше були притаманними радше таким країнам, як: Греція, Португалія, Туреччина.

Ці кліматичні реалії полягають у поєднанні довготривалої посухи, значного підвищення природної пожежної небезпеки лісового фонду, падіння рівня ґрунтових вод, обміління озер та річок із надзвичайною швидкістю вітру (до 60 км/год.). Гасіння лісових пожеж «нового типу», швидкість яких сягала у 2020 році 7–10 км/год., температура горіння до – 950 °C, а периметр швидко розтягувався на десятки кілометрів, вимагає сучасних технічних засобів пожежогасіння, кваліфікованого персоналу та нової системи (порядку) організації гасіння, які на даний час відсутні в Україні. Це зумовлює високі ризики повторення таких пожеж, у першу чергу, в районах із високою щільністю джерел вогню та середнім часом реагування більше 10–15 хвилин (https://fire.ukrforest.com/site/ignition).

Військова агресія проти України 24 лютого 2022 року призвела до значного обмеження можливостей лісових господарств запобігати та гасити великі лісові пожежі, що загрожує не тільки лісам, а й мешканцям та населеним пунктам, які розташовані біля соснових лісів. Зазначені обмеження полягають у розкраданні або пошкодженні окупантами пожежних автомобілів, тракторів та іншої техніки, неможливості застосування пожежної авіації для гасіння, забрудненні лісів вибухонебезпечними предметами (ВНП), обмеженні доступу в ліси, пов’язаному із потребами оборони, неможливості створення резервів паливно-мастильних ма­те­ріалів для гасіння, обмеження використання радіозв’язку, мобільного зв’язку, застосування БПЛА для розвідки пожеж тощо. За попередніми даними, які ще будуть уточнюватись, ці обмеження вже зумовили значну площу ландшафтних пожеж – 957,2 тис. га протягом 24.02–19.05.2022 р., у тому числі, 494,5 тис. га у зонах бойових дій (таблиця).

Пожежі у Луганській області 2020 р. засвідчили, що особливо уразливими до пожеж нового типу є місцеві жителі, їхні помешкання та цілі населені пункти, що розташовані на відстані до 500 м від масивних сосняків. За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій України кількість таких населених пунктів перевищує 3000, а кількість ОТГ із сосновими лісами площею більше 5000 га становить 125 (рисунок 1). Отже, недопущення великих пожеж лісівниками також сприятиме збереженню життя і здоров’я місцевих жителів та їх помешкань.

Рисунок 1. Об’єднані територіальні громади, які мають на своїй території більше 5000 га соснових лісів (червоний колір). Карта виготовлена Сидоренко С.Г., Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького

Аналіз багаторічної статистики лісових пожеж в Україні свідчить, що діюча система охорони лісів від пожеж, у першу чергу, державних лісогосподарських підприємств, дозволяє досить успішно гасити повільні та низькотемпературні лісові пожежі (слабкі та середні низові) за відсутності надзвичайної пожежної небезпеки погоди та вітру зі швидкістю вище 6 м/c., а річна площа пожеж у лісах Державного агентства лісових ресурсів України, звичайно, не перевищувала 5–10 тис. га протягом останніх двох десятиліть (Сошенський та інші, 2019, https://cutt.ly/PH2Gvad). Достатніми умовами, які забезпечували такий результат, були укомплектування персоналом лісових пожежних станцій, підтримка пожежних автомобілів та тракторів у належному технічному стані та певний рівень їх готовності для реагування. Встановлення сучасних камер відеоспостереження дозволило скорочувати час виявлення та початку гасіння. Звичайно, після виявлення пожежі на розвідку виїжджав найближчий до пожежі працівник та одночасно туди спрямовувався пожежний автомобіль або декілька автомобілів та трактор. Проводилось оборювання перед фронтом пожежі та гасіння кромки пожеж, локалізація та догашування тліючих рослинних решток.

У 2020 році, за умов посухи (комплексний показник був вище 20 000) та надзвичайної швидкості вітру (до 20 м/c.), зазначений традиційний підхід у більшості випадків не спрацював: пожежі виходили з-під контролю, місцями переходили з сильних низових у стійкі або рухливі верхові, охоплювали значні території лісового фонду, створювали вертикальну конвекцію (тягу), яка сприяла переносу частинок, що горять, перед фронтом пожежі й утворенню плямистих пожеж, гасіння яких вимагало тривалого часу, залучення значної кількості персоналу та технічних засобів, значних коштів. Певні удосконалення порядку охорони лісів від пожеж, які були впроваджені після 2020 р. (регулярні спільні навчання, зведені загони, нові камери відеоспо­стереження, пірси для забору води, захисна форма пожежників, транспорт для патрулювання), дещо покращили готовність до гасіння великих пожеж. У той же час, в умовах обмежень, що накладає воєнний стан, забруднення частини території лісгоспів вибухонебезпечними предметами (ВНП), недопущенню великих пожеж повинна приділятись особлива увага всією вертикаллю державного управління лісами, а організація охорони лісів від пожеж повинна стати пріоритетним напрямком діяльності поряд із рубками лісу та лісокультурними роботами.

Необхідно усвідомити, що після збільшення площ державних лісогосподарських підприємств до 60–70 тис. га, при значному обсязі поточних виробничих завдань та в умовах обмежень воєнного стану лісівники самостійно фізично, технічно та фінансово не зможуть убезпечити ліси та громади від великих пожеж. Єдиним шляхом швидкого підсилення охорони лісів від пожеж у сучасних умовах є добровільне залучення до координації, запобігання, виявлення, раннього реагування та швидкого гасіння пожеж під час надзвичайної пожежної небезпеки всіх можливих зацікавлених сторін: ОДА, ВЦА на обласному та районному рівнях, ДСНС, територіальної оборони, Національної поліції, Національної гвардії, місцевих підрозділів ЗСУ за можливості, служби цивільного захисту, інших служб ОТГ, міських рад, активістів, волонтерів, неурядових організацій, громадян тощо (рисунок 2).

Рисунок 2. Схема залучення місцевої влади, територіальних органів ЦОВВ, територіальної оборони та активістів до патрулювання та швидкого гасіння пожеж під час надзвичайної пожежної небезпеки

Діюча нормативна база не є сприятливою для більш активного залучення ресурсів інших відомств та інших партнерів, так само, як і часті місцеві міжвідомчі конфлікти або конфлікти з громадами. В той же час, в Україні є багато прикладів успішної співпраці на основі угод, меморандумів, оперативно-мобілізаційних планів із запобігання та гасіння пожеж між лісівниками та територіальними ДПРЧ, ДПРЗ, іншими вищезазначеними сторонами. Обласні управління лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ) та адміністрація лісгоспів можуть провести таку координаційну роботу в інтересах громад та лісів під час періодів низької пожежної небезпеки. Важливо базувати таке залучення на засадах добровільності та використанні тих можливостей, які сторона готова надати в межах своїх повноважень та можливостей.

Для недопущення великих пожеж, у першу чергу, необхідно визначити співробітників, які постійно будуть відповідати за конкретні завдання протягом пожежонебезпечного періоду. На рівні обллісуправлінь та кожного лісового господарства, які мають у складі лісового фонду масивні соснові ліси, наказом має бути призначений відповідальний (наприклад, інженер з охорони та захисту лісу) за щоденний моніторинг пожежної небезпеки погоди та підтримку готовності області або підприємства на рівні, що відповідає небезпеці. Після початку бойових дій карта із значеннями комплексного показника пожежної небезпеки погоди (PORTU) публікується у відкритому доступі Українським Гідрометцентром (https://cutt.ly/rH2HKxe). Крім даного показника необхідно контролювати швидкість вітру та відносну вологість повітря. Кожне підприємство повинно затвердити порядок заходів із забезпечення готовності до гасіння пожеж у залежності від рівня пожежної небезпеки на основі вимог Положення про лісові пожежні станції, зокрема, «Регламенту роботи команди ЛПС у залежності від класу пожежної небезпеки за умовами погоди» (https://cutt.ly/qH2H2EM). Треба враховувати, що так само як лісові господарства самотужки не зможуть контролювати великі пожежі без залучення всіх можливостей району та громади, так і служба ЛПС не справиться без залучення всього персоналу та можливостей лісгоспу.

Кожний рівень пожежної небезпеки повинен визначатися декількома параметрами:

1) класом пожежної небезпеки;
2) діапазоном значень показника PORTU;
3) швидкістю вітру;
4) відносною вологістю повітря.

Особлива увага повинна приділятись поєднанню встановлення надзвичайної пожежної небезпеки (> 5 000) зі швидкістю вітру вище 6 м/c. та відносною вологістю повітря нижче 30%. При рівнях показників 10 000 – 20 000 (може досягати значення 38 000) – 10 м/с. – 15% пожежі, які розвинулись та сягнули площі 10–50 га стають неконтрольованими та переважно верховими. Необхідні спеціальні знання та навички персоналу, технічні засоби гасіння та відпрацьована міжвідомча системи організації гасіння для вибору правильної стратегії, тактики, методу гасіння, порядку управління безпекою персоналу, матеріального забезпечення, зв’язку тощо для ефективної боротьби з такими пожежами. В системі лісового господарства України працюють фахівці з кваліфікацією інженер, магістр або бакалавр лісового господарства, яка не включає кваліфікації та допуску до робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій з підвищеною небезпекою, якою є велика лісова пожежа. Отже, в лісгоспах треба організувати такий порядок моніторингу пожежної небезпеки, забезпечення готовності та реагування, які дозволять гасити пожежі на ранніх стадіях розвитку.

У завдання відповідальної по обллісуправліннях або лісовому господарству особи входить розробка порядку дій при високому та надзвичайному рівнях пожежної небезпеки керівників підрозділів та інших працівників, доведення цього порядку у вигляді посадових інструкцій до кожного працівника, які повинні нести персональну відповідальність за недопущення пожеж у час воєнного стану та відпрацювання на практиці дій при максимальних рівнях надзвичайної пожежної небезпеки. Головними складовими такого порядку повинні бути: 1) процедура оповіщення всіх відповідальних та залучених сторін (зазначені вище) щодо настання надзвичайної пожежної небезпеки, 2) організації масового патрулювання меж лісів та нелісових земель, пожежонебезпечних лісових масивів, 3) стратегічного розташування сил та засобів лісгоспу та залучених підрозділів ДСНС, добровільних сільських пожежних команд, інших засобів для швидкого виявлення та прибуття на місце виникнення пожежі (в межах 10–15 хв.) та швидкої локалізації пожежі.

Керівник гасіння лісової пожежі повинен прийняти правильне рішення щодо місця першої атаки пожежі – воно повинно бути прив’язано до протипожежного бар’єру, який знизить інтенсивність горіння, швидкість пожежі та дасть можливість під’їзду протипожежної техніки, в тому числі, важкої техніки ДСНС, адаптованої тільки для доріг із твердим покриттям. Важливо відпрацювати з персоналом безпечні методи швидкої локалізації пожежі на початкових стадіях. Для цього доцільно використовувати український переклад стандарту EUROFIRE, розміщений на сайті Центру (https://cutt.ly/aH2JRPb), а також матеріали Лісопожежних шкіл, які проводяться на базі Боярської лісової дослідної станції Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБіП) України (https://cutt.ly/iH2JIOt). Важливо забезпечити локалізацію при першій атаці, яка повинна бути максимально агресивною (виїзд одночасно всіх доступних протипожежних засобів, а не їх послідовне залучення слідом за пожежею). Також, вважливо використовувати легкі та мобільні пожежні модулі з апаратами високого тиску подачі води, які набагато більш ефективні у гасінні, ніж звичайні пожежні помпи.

Відповідальна особа може здійснювати підготовчі дії заздалегідь для забезпечення кращої готовності та реагування, оскільки Український Гідрометцентр надає досить точний прогноз зазначених вище складових пожежної небезпеки погоди на 1–2 доби. Отже, на ранок дня з надзвичайною пожежною небезпекою, всі виконавці повинні бути готові здійснити визначені інструкцією або розпорядженням заходи. Важливо призупинити всі другорядні виробничі роботи та мобілізувати увесь персонал (майстри лісу, помічники лісничих, лісничі, працівники відділів лісгоспу) на патрулювання згідно з вимогами Правил пожежної безпеки в лісах України. Рубки лісу повинні бути призупинені, а лісорубні бригади та всі організації, що проводять роботи в лісах – жорстко попередженні щодо дотримання правил пожежної безпеки. Мотивація для таких заходів дуже проста: наслідком великої пожежі є надзвичайні обсяги (тисячі або десятки тисяч гектарів) робіт із розробки згарищ, лісокультурних робіт та десятиліття догляду та вирощування молодняків, які не забезпечують надходження власних коштів.

На випадок, коли пожежа вийде з-під контролю, а її площа перевищить 10–50 га, підприємство повинно мати систему протипожежних блоків, які розділять хвойні масиви природними або штучними бар’єрами. Кожний такий бар’єр повинен бути підготовленим рубежем, який дозволяє зупинити пожежу – мати можливість під’їзду важких пожежних автомобілів із далекобійними водяними стволами, місця забору води, 50–100-метровою смугою листяного лісу або смугою рідколісся (повнота 0,4), або аналогічним протипожежним розривом без рослинності – де верхова пожежа перетвориться на низову і будуть можливості для її гасіння. Важливо мати спостерігачів, які забезпечуватимуть безпеку пожежників та команду для оперативного гасіння побічних пожеж за бар’єром. На спеціальному тренінгу пожежні розрахунки повинні відпрацювати техніку відпалу перед фронтом пожежі із забезпеченням вимог особистої безпеки із застосуванням запалювальних апаратів (стандарт EUROFIRE). Створення довгострокової протипожежної організації лісового фонду є єдиним способом запобігання великим лісовим пожежам, який повинен базуватись на оцінці ризиків великих пожеж, є довгостроковим завданням, повинен узгоджуватись із ВО «Укрдержліспроєкт» та виконуватись постійно.

Охороні лісів від пожеж на територіях із ВНП присвячені кілька рекомендації, в тому числі, розроблені Центром моніторингу пожеж із використанням досвіду Німеччини та досвіду лісівників Луганщини за період 2014–2021 рр. (https://nubip.edu.ua/node/107027). З точки зору запобігання пожежам – найважливішим тут є контроль та зменшення джерел вогню (відвідувачів лісу) в цих лісах або пожеж, які заходять у ці ліси з сусідніх не лісових земель. Ділянки з ВНП позначаються аншлагами в натурі з відповідними попередженнями та огороджуються за можливості (колючим дротом, іншим), створюються карти територій забруднених ВНП та публікуються на сайті підприємств та інших організацій, які також необхідно донести до максимальної кількості місцевих жителів, інших відвідувачів лісу. Для роз’яснення небезпеки пожеж у таких зонах проводяться круглі столи. Ключовим меседжем повинно бути те, що відповідальність за недопущення пожеж у лісах є спільною для всіх, хто проживає в громаді, а не тільки лісових господарств.

Важливим заходом для відокремлення ділянок лісового фонду забруднених ВНП від незабруднених є створення 100–200-метрових смуг безпеки, які не дозволять зайти пожежі на забруднену територію. Для цього у Німеччині застосовують танк – із запалювальним апаратом (або БПЛА), танк – цистерну для пожежогасіння та БПЛА для розвідки контрольованої пожежі (рисунок 3).

Рисунок 3. Технічні засоби для проведення контрольованого випалювання горючих матеріалів на територіях забруднених ВНП. Технологія розроблена Глобальним центром моніторингу пожеж (GFMC), Німеччина. A) запалювальний пристрій для танка, БПЛА з запалювальним пристроєм; B) танк, що здійснює підпалювання контрольної смуги; C) танк, що контролює поширення вогню на контрольній смузі; D) ВНП на поверхні після проходження контрольованого випалювання. Фото: Johann Georg Goldammer

Ця технологія розроблена Глобальним центром моніторингу пожеж (GFMC) під керівництвом проф. Й.Г. Голдаммера та апробована на військових полігонах у Бранденбурзі, Німеччина (https://cutt.ly/PH2J4nO). Танки знаходяться на розмінованій попередньо дорозі з твердим покриттям. Контрольоване випалювання проводиться у суху погоду, що сприяє повному спалюванню наземних горючих матеріалів. При цьому ВНП або вибухають, або стають видимими, що дозволяє пізніше здійснити заходи з розмінування із залученням фахівців. При цьому використання бронетехніки дозволяє захистити персонал від ураження.

Резюмуючи все вищезазначене необхідно ще раз підкреслити, що в епоху змін клімату і під час воєнного стану суспільство та місцеві органи влади повинні не формально підходити до питань охорони лісів від пожеж, а розділити відповідальність лісових господарств за недопущення лісових пожеж і надати прийнятну для всіх сторін підтримку та допомогу.

 

Сергій ЗІБЦЕВ,
професор кафедри
лісівництва НУБіП,
директор Регіонального
Східноєвропейського центру
моніторингу пожеж,
“Лісовий і мисливський журнал”

 

Джерело: ЕКО-iнформ. https://ekoinform.com.ua/?p=15992

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook