До 100-річчя кафедри терапії і клінічної діагностики Серія публікацій: Завідувачі кафедри

 

   Народився 5 листопада 1883 р. у с. Верет’є Спаського повіту Рязанської губернії в сім’ї священника Андрія Дмитровича Полянського.
   Середню освіту М.А. Полянський здобув у Рязанській духовній семінарії, яку закінчив у 1905 р. Вищу освіту здобув у Казанському державному ветеринарному інституті, після закінчення якого у 1911 р. отримав диплом ветеринарного лікаря.
   Трудову діяльність М.А. Полянський розпочав у 1911 р. з посади ветеринарного лікаря Березівської дільниці, с. Березівка (область Війська Донського).
   У 1912–1913 рр. М.А. Полянський працював на посаді ветеринарного лікаря Ташлинської дільниці, селище Ташлинське (Уральська Козача область).
   У 1913 р., за запрошенням завідувача Рязанським губернським ветеринарним відділом проф. А.М. Беліцера, М.А. Полянський перейшов на службу Губернського Рязанського земства і працював ветеринарним лікарем Березівської дільниці Данковського повіту Рязанської губернії.
   У липні 1914 р., під час першої світової війни, М.А. Полянський був мобілізований на фронт у ранзі старшого ветеринарного лікаря 95-ї артилерійської бригади. До 1918 р. у складі цієї бригади він брав участь у боях проти Австро-Німеччини. Після демобілізації повернувся на своє попереднє місце роботи.
   У 1920 р. М.А. Полянський за власним бажанням, був відряджений з Рязанської губернії до Тамбовської державної протичумної лабораторії для вивчення техніки приготування протичумної сироватки, де працював лаборантом до серпня 1921 р.
   У 1921 р. Вченою радою Московського ветеринарного інституту М.А. Полянський одноголосно був обраний на посаду асистента кафедри спеціальної патології і терапії великих тварин до керівника кафедри професора О.Р. Євграфова і, за сумісництвом, працював на посаді старшого ветеринарного лікаря гужового транспорту МСПО м. Москви та її околиць.
   У 1927 р. М.А. Полянський був обраний на посаду старшого асистента кафедри спеціальної патології і терапії великих тварин Московського ветеринарного інституту.
   У 1930 р., за запрошенням дирекції Саратовського ветеринарного інституту, М.А. Полянський перейшов на посаду завідувача кафедри акушерства і штучного осіменіння у званні доцента цієї кафедри. З 1931 р. по серпень 1949 р., за сумісництвом, він був ще й завідувачем кафедри терапії цього ж інституту.
   У 1933 р. Всесоюзним комітетом при Центральній виконавчій комісії СРСР М.А. Полянський був затверджений у званні професора кафедри патології і терапії незаразних хвороб сільськогосподарських тварин, а в 1935 р., тим же комітетом, йому було присвоєно ступінь кандидата ветеринарних наук без захисту дисертації.
   У 1944 р. М.А. Полянський захистив докторську дисертацію у Московському ветеринарному інституті на тему: «Кормовые отравления сельскохозяйственных животных».
   У 1949 р. М.А. Полянський конкурсною комісією і Радою Київського ветеринарного інституту був обраний на посаду завідувача кафедри патології і терапії незаразних хвороб сільськогосподарських тварин КВІ.
   Полянський М.А. має більше 60 наукових праць, у т.ч. він був співавтором підручників для технікумів і для ветеринарних факультетів сільськогосподарських вузів.
   Полянський М.А. вів велику громадську діяльність у Московському і Саратовському ветеринарних інститутах, мав цілий ряд нагород і подяк за відмінну підготовку кадрів та за прекрасно організовану наукову діяльність. Він нагороджений медаллю «За доблесну працю» під час Великої Вітчизняної війни.
   Полянський М.А. розробив методи загальної терапії і профілактики отруєнь тварин, зокрема оригінальні (глюкозотерапія, застосування Натрію бікарбонату, гіпосульфітотерапія, вітамінотерапія та ін.). Вперше в СРСР описав отруєння коней степовим сіном, отруєння коней дикою білою конюшиною та масове отруєння робочих коней насінням кліщовини.