Живемо не тільки навчанням, але й спортом великих досягнень: студентка гуманітарно-педагогічного факультету Олександра Головата виборола золото на чемпіонаті Європи
У групі першокурсників спеціальності «Соціальна робота» сталась надзвичайно грандіозна і приємна подія. Наша Олександра Головата виборола золото на чемпіонаті Європи з армреслінгу серед юніорок, який тривав в столиці Румунії Бухаресті. Олександра тріумфувала у змаганнях на ліву і на праву руку. Тобто отримала аж дві (!) золоті медалі. На церемонію нагородження студентка гуманітарно-педагогічного факультету піднялася із синьо-жовтим прапором, на якому було зображено Тараса Шевченка. Також на прапорі була написана знаменита фраза Шевченка «Борітеся – поборете. Вам Бог помагає». Усі ці новини повідомляє інформагентство «sport24.ua», адже Олександра тепер знаменитість!
Декан факультету Інна Савицька, завідувач кафедри соціальної роботи та реабілітації Ірина Сопівник, куратор першокурсників Альона Альтанова та весь викладацько-студентський колектив кафедри щиро привітали переможницю, яка зуміла не тільки перемогти у змаганнях фізично, але й проявила свою незламну патріотичну позицію, присвятивши перемогу своїй державі, яка зараз виборює незалежність на полях битв.
Саша родом із Тернопільщини, народилася в місті Кременець. Слід зазначити, що юна чемпіонка проявила волю і сталевий характер, готуючись до цих змагань. Адже підготовка проходила в обстановці з багатьма невідомими, які диктувала війна.
Ще в середині квітня, турбуючись про місцезнаходження кожного студента та занепокоєна кількаденною відсутністю Олександри на онлайн-заняттях, куратор групи почула в трубку таке: «Добрий вечір, зараз я на Тернопільщині, займаюся трішки волонтерством. Сьогодні не було можливості заходити на лекції, бо у мене тут в селі «напряжна» ситуація. Живу за 2 км від нафтобази і позавчора була спроба знищити її. На щастя, ППО збили ракету у небі, але її уламки впали на склад мінеральних добрив і пошкодили шість резервуарів з аміаком, тепер навіть водою користуватися не можна. Тому зараз повітряні тривоги не ігноруємо зовсім». Звісно, що це все серйозно, бо головне в такій ситуації було вижити. Тут не тільки не до спортивних тренувань, але й не до пар». Тоді поспілкувавшись із Олександрою, попросила її берегти себе і, можливо, кудись переїхати з родиною, якщо є хоч найменша можливість.
Яким же було моє здивування, коли вже в перші тижні травня Саша повідомила таке: «Я наступних п’ять днів не зможу приєднуватися на пари, тому що поїхала на чемпіонат Європи з армреслінгу в Румунію». І ось, привезла золото!
Спілкуючись з Олександрою після її яскравої перемоги, хотілось почути від неї багато. Що було незвичного у цих змаганнях, які відбувались під час війни? Чи відчувався якийся особливий настрой чи атмосфера змагань? Як відбувалось нагородження? Чому вирішила, що треба отримувати нагороду саме так, з прапором і портретом Шевченка? Як довго готувалась, скільки вже років присвятила цьому спорту? Чому саме армреслінг?
Олександра Головата розповіла, що поза межами навчання займається армреслінгом вже 4 роки: «Обожнюю цей вид спорту, кайфую від кожного тренування і захоплююсь ним ще більше! Минулого року виграла звання «майстер спорту» та стала чемпіонкою України. Це звання додало мені ще більше мотивації працювати над собою, не зупиняючись. На наступних змаганнях я знову отримала звання чемпіонки України на праву та ліву руку». Спортсменка щиро вдячна своїм тренерам, що мотивували її та привели до цих перемог.
Саша згадує, що на чемпіонат Європи приїхало понад 200 учасників із різних країн. Атмосфера змагань їй дуже сподобалась, нереально сильним був патріотичний та змагальний настрой. Українська команда гідно представила нашу країну і виборола перше командне місце серед всіх країн!
Олександра зізнається: «Виборовши дві золоті медалі та ставши чемпіонкою Європи на праву і ліву руку, я з гордістю піднялась на п’єдестал під гімн України, з нашим прапором. І портрет і слова Шевченка – все було невипадково, а виражало мою позицію. Готуючись до чемпіонату, я виклалась на повну, оскільки хотіла довести всій Європі нереальну силу України та показати нашу сильну націю!».
На запитання «Чи є в тебе спортивний кумир і які твої плани на майбутнє?», Олександра відповіла: «Моя команда Pushkar team, це і є мої кумири. Кожен із них – чемпіон, на них я і рівняюсь. Щодо планів на майбутнє, поки що є розуміння того, що досягнення високих результатів потребує регулярних тренувань. Поки не зупиняюсь на досягнутому, буду працювати далі. Наступна мета – чемпіонат світу. Буду старатись, щоб не підвести нашу країну, буду доводити знову і знову, що українці – найсильніша нація світу!»
Безмірно пишаємось твоїм великим досягненням і тобою, Олександро, і бажаємо досягти всіх висот, які ти собі запланувала! Такі перемоги можуть здобути тільки дуже сильні тілом і духом люди. Яка радість, що в Україні є така молодь! І вона наснажується і доростає до своїх перемог тут, під час навчання в нашому НУБіП!
Альона Альтанова
старший викладач кафедри соціальної роботи та реабілітації
та куратор групи СР-21003б
