Скорботна звістка про загибель випускника кафедри педагогіки Антона Сидорова

   Колектив гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України висловлює співчуття з приводу загибелі випускника магістратури, хороброго воїна, надійного офіцера і друга, справжнього Українця, Антона Сидорова.
   Згідно з повідомленням пресцентру командування ООС, Антон Сидоров загинув 19 лютого близько 7-ї години біля селища Миронівське Бахмутського району Донецької області. Під час ворожого обстрілу капітан Сидоров отримав осколкове поранення в голову, несумісне з життям. Обстріл вівся з напрямку Нижнє Лозове, де стоїть так званий 2-й армійський корпус збройних сил РФ, із застосуванням артилерії калібру 122 мм.

   Про це, зокрема, повідомив під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки президент України Володимир Зеленський: “Український розвідник, капітан Антон Сидоров, загинув внаслідок обстрілу з артилерійської зброї, що заборонена Мінськими угодами”.

   Антон Сидоров, позивний “Варяг” – 1987 року народження. Військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Помічник начальника штабу – начальник розвідки 3-го механізованого батальйону 30 омбр (військова частина А0409). Війну розпочав у складі 72 омбр одним із перших. “Наш побратим, товариш, син, чоловік, батько та щира, добра і відкрита людина… Твоя пісня “Спите, братья мои” всі роки війни просто розривала серця багатьох українців”, – написав у Telegram блогер, офіцер ЗСУ Анатолій Штефан “Штірліц”, оприлюднивши згадану пісню у виконанні капітана Сидорова.
   «Завмиранням серця слухав зал пісню «Спите, братья мои» у виконанні старшого лейтенанта-розвідника 72-ї механізованої бригади Антона Сидорова та старшого розвідника Дениса Парижа. І не могли стримати сліз навіть деякі чоловіки», – писали у ЗМІ у 2015-му році. Свою пісню Антон присвятив українцям, які віддали своє життя за Батьківщину у боротьбі з ворогом.
   Антон Сидоров був родом народився в Києві. У Збройних силах України служив з 2005 року. У 2011-му закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, у 2020 р. він вступив до магістратури на гуманітарно-педагогічний факультет НУБіП України, спеціальність «Педагогіка вищої школи». На війні – фактично з перших її днів.
   Пам’ятаємо, як в листопаді 2021 року, під час захисту магістерських робіт, Антон розчулив всю комісію тим, що свою роботу захищав прямо з передової. Він відповідав на запитання членів комісії, хвилювався, а разом з ним хвилювались всі ми. Після захисту, почувши похвалу та відмінну оцінку, він розчулився і, витираючи сльози, дякував викладачам, а всі в аудиторії стоячі дякували йому… Антон хотів продовжити навчання, займатись науковою працею, писати музику, співати..

   На жаль, мріям і планам Антона Сидорова про мирне повоєнне життя не дано було збутись…
   У капітана Сидорова залишилися дружина та троє дочок. Старшим – 11 і 7 років, а наймолодшій ще немає й півроку. У січні Антонові виповнилося лише 35 років...

   Він віддав своє життя за наше майбутнє, за народжених маленьких українців, за щасливе юнацтво, за безпечну старість, за радість кожного прожитого дня, за непокірну гордість українського характеру.

Колектив НУБіП України висловлює співчуття рідним капітана Антона Сидорова – його дружині Наталії, трьом донечкам.
Ми сумуємо разом з Вами, відчуваємо біль цієї непоправної втрати…
Наші герої будуть завжди жити у наших серцях. Вічна пам'ять!
Слава Україні! Героям Слава!

Доцент кафедри педагогіки, куратор групи ПВШ
Леся Маценко

Пісня тут:
https://novynarnia.com/2022/02/19/vid-obstrilu-na-donechchyni-zagynuv-rozvidnyk-anton-sydorov/