Здобувачі вищої освіти спеціальностей «Філологія» і «Харчові технології» представили наукові здобутки на IX Міжнародній конференції молодих дослідників «Україна в інтердисциплінарному контексті у Вроцлавському університеті»
23-24 квітня 2026 року в інституті слов’янської філології факультетy неофілології Вроцлавського університету (м. Вроцлав, Республіка Польща) відбулася IX Міжнародна конференція молодих дослідників «Україна в інтердисциплінарному контексті у Вроцлавському університеті». Програма конференції охопила наукові доповіді з різних галузей, роздуми над сучасною ситуацією в Україні, міжкультурний діалог.
Активну участь у науковому заході, що проходив у змішаному форматі, взяли студенти гуманітарно-педагогічного факультету спеціальності «Філологія» та факультету харчових наук, нутриціології та управління якістю НУБіП України. Наукові доповіді виконано під керівництвом доцента кафедри іноземної філології і перекладу ОксаниТЕПЛОЇ. Цьогорічна конференція на основі універсального підходу до україністичної тематики слугувала широкою платформою для обміну досвідом як між молодими філологами, так і представниками інших наукових дисциплін у галузі гуманітарних і суспільних наук, які проявляють дослідницьку зацікавленість українською тематикою, зокрема культурою, історією, політикою, юриспруденцією, економікою, міжнародними відносинами, журналістикою.
Засідання конференції відкрив професор Міхаель МОЗЕР — австрійський філолог, славіст, дослідник української мови, професор лінгвістики в Інституті слов'янознавства Віденського університету, Українському вільному університеті в Мюнхені та Католицькому університеті імені Петера Пазмана в Будапешті, президент Міжнародної асоціації україністів, виголосивши лекцію «Логическая наставленія Івана Могильницького (Перемишль, 1819): перший українськомовний підручник із логіки».
Студенти спеціальності «Філологія» продемонстрували високий рівень підготовки, володіння науковим апаратом, представивши низку ґрунтовних лінгвістичних досліджень.
Катерина ТИМУШ проаналізувала національні стереотипи поведінки в міжкультурній комунікації, зосередившись на особливостях українського етикету та подоланні «культурного шоку».
Анна КУСТОВА дослідила вербальний образ українця в англомовних медіа та соцмережах, відзначивши переважання позитивних конотацій у сприйнятті наших співвітчизників іноземною авдиторією.
Ольга КОВТУН спрезентувала дослідження концепту «Україна» в офіційному дискурсі ЄС, виявивши, як міжнародна активність нашої держави розширює зміст цього поняття в Європі.
Віолетта ЧЕРГІНЕЦЬ висвітлила трансформацію образу України у свідомості молоді, зауваживши перехід від етнографічного до волецентричного сприйняття держави в умовах війни.
Анна ЛІСОВЕНКО зосередила увагу на національно маркованій лексиці (воля, соборність, Майдан) як інструменті збереження історичної пам’яті українців.
Наукові розвідки Ірини ТУРЕВСЬКОЇ, Марії ЧЕРЕВАЧ, Надії НАЗАРЕНКО, Вікторії МИКОЛАЄНКО, Катерини СЕРЕБРЯНСЬКОЇ розкрили особливості сучасних концептів, серед яких особливе місце посідають «нація», «гідність», «свобода», «незламність» та «перемога», з позицій лінгвокультурології.
Наукові інтереси студенток факультету харчових наук, нутриціології та управління якістю спрямовані на дослідження глютонійного лінгвокоду українців.
Тетяна ДЕНИСЕНКО спрезентувала м’ясні продукти в художній картині світу українців, окресливши лінгвокультурне поле цієї групи товарів у нашій мові.
Маріам АЛЬНУСІРАТ схарактеризувала труднощі перекладу англомовних фразеологізмів із компонентом «їжа» українською мовою, здійснивши їх ґрунтовну класифікацію.
Участь студентів у заходах такого рівня сприяє їхній інтеграції у міжнародний науково-освітній простір. Щиро вітаємо молодих науковців із успішними доповідями!
