ВСП «Заліщицький фаховий коледж імені Є. Храпливого НУБіП України»: Презентація нового історичного дослідження Михайла СОПИЛЮКА
У ВСП «Заліщицький фаховий коледж імені Є. Храпливого НУБіП України» відбулася презентація ювілейного десятого дослідження Михайла СОПИЛЮКА — «Заліщанщина у боротьбі за українську державність (1917-1921)».
Михайло Васильович СОПИЛЮК, викладач коледжу із багаторічним педагогічним досвідом, обіймаючи впродовж майже трьох десятиліть одну із найвідповідальніших посад у навчальному закладі — заступника директора із навчальної роботи, зумів поєднати викладацьку та організаційну роботу з пошуковою діяльністю, з дослідженням історії Заліщанщини, кооперативного руху, соціально-економічного і суспільно-політичного життя та розвитку фахової освіти у Заліщицькому краю і на західноукраїнських землях.
З історика-ентузіаста, який більш ніж 20 років тому у співпраці з викладачами ВІЙТИКОМ Ю.П. та КНИШЕМ І.Я. опублікував нарис історії розвитку нашого навчального закладу «Від садівничої школи — до агроколеджу», Михайло Сопилюк зріс до рівня ерудита-професіонала з енциклопедичними знаннями. З-під його пера вийшли у світ ґрунтовні дослідження з історії становлення та розвитку фахового освітнього закладу в контексті суспільно-історичного розвитку краю у XX столітті «На переломі століть…», фундаментальне двотомне дослідження становлення і розвиток міста Заліщики від найдавніших часів до наших днів «Заліщики: роки, події, люди» (у співавторстві з М. БАЧИНСЬКИМ, заліщанином, що нині проживає у Польщі).
У творчому доробку історика-дослідника — книга про релігійне життя у Заліщиках та на Тернопільщині у різні історичні періоди на прикладі висвітлення історії становлення і розвитку заліщицького храму «Церква Покрови Пресвятої Богородиці в Заліщиках»; висвітлення життя і служіння братів Владики Якова і отця-доктора Єроніма Тимчуків (уродженців Заліщанщини) у науковому виданні «Дорогою правди»; дослідження про нашого краянина на псевдо «Клим», «Єфрем» «Степан Слободян — провідник ОУН Карпатського краю». 270-й річниці визнання міського статусу Заліщиків присвячено ще одне історичне дослідження Михайла СОПИЛЮКА та Миколи БАЧИНСЬКОГО «Становлення міста Заліщики в середині XVІІІ століття» (за матеріалами Головного Архіву Актів Давніх у Варшаві).
Цьогоріч творчий доробок нашого викладача та історика-дослідника поповнився ще одним ґрунтовним дослідженням — «Заліщанщина у боротьбі за українську державність (1917-1921)».
За ініціативи та організації працівників бібліотеки і викладачів циклової комісії суспільно-гуманітарних дисциплін у читальній залі бібліотеки коледжу відбулась її презентація для студентів та працівників навчального закладу. На заході були присутніми дружина Михайла СОПИЛЮКА педагог і поетеса Надія СОПИЛЮК, а також бібліотекарі міської публічної книгозбірні.
Особистість викладача-наставника, історика-дослідника, вченого-краєзнавця яскраво окреслила заступник директора з навчальної роботи Ольга ГАЛАЙДІДА, відзначивши неоціненний внесок педагога у розвиток та успішне функціонування фахового навчального закладу, популяризацію його понад столітньої історії для широкого кола освітян, краєзнавців, істориків, громадськості загалом.
Історичні дослідження Михайла Сопилюка презентувала голова циклової комісії суспільно-гуманітарних дисциплін Ірина САГАЙДАК. Особливий акцент було зроблено на тому, що літопис нашого міста «Заліщики: роки, події, люди» гідно поцінований культурною, науковою та літературно-мистецькою спільнотою Тернопілля, адже отримав нещодавно диплом лауреата в обласному конкурсі «Краща книга Тернопілля-2025» у номінації «Краєзнавство».
Модераторка та ведуча заходу коротко схарактеризувала предмет дослідження десятого видання автора «Заліщанщина у боротьбі за українську державність (1917-1921)», лаконічно сформульованого у авторському вступному слові. Заголовок «Слава тим, хто прагне волі…» в один нерозривний ланцюг об’єднує усіх наших борців за свободу впродовж гіркої історії гноблення українського народу. Їх подвиг надихає нинішніх борців з агресором, адже саме їм автор-дослідник присвятив свою книгу.
Основними етапами визвольних змагань 1917-1921 рр., які відбувалися на Заліщанщині і які знайшли відображення у дослідженні Михайла СОПИЛЮКА, провели присутніх на заході викладачі суспільних дисциплін Галина ПЕТРІВ, канд. пед. наук, та Ірина ЛЕВИЦЬКА. Галина Василівна, зокрема, наголосила на такій знаковій для Заліщиків події періоду становлення ЗУНР, коли місто на якийсь час стало столицею республіки, де приймалися важливі державні рішення, а Є. ПЕТРУШЕВИЧ отримав повноваження диктатора. Чортківська ж офензива Галицької армії явила найбільший вияв національного патріотизму і стала поштовхом до подальшої боротьби.
Ірина Василівна зосередила увагу присутніх на зародженні січового руху на Заліщанщині та створенні легіону Українських Січових Стрільців із числа наших краян.
Левову долю дослідження Михайла СОПИЛЮКА обсягом 896 ілюстрованих сторінок складають біографічні дані та життєві нариси про учасників визвольних змагань окресленого періоду.
Викладачі-філологи Віра ГОЙМАН, Людмила АТАМАНЧУК та Ольга ЮРІЙЧУК зупинились на окремих персоналіях заліщан чи уродженців краю, найбільш визначних постатей визвольних змагань періоду УНР та ЗУНР. Адже із містом пов’язане життя, доля та боротьба таких відомих діячів, як подружжя Климентини (К. ПОПОВИЧ — письменниця й громадська діячка) та о. Омеляна Боярських, о. С. Скрипника, родини Є. ХРАПЛИВОГО (його ім’я носить наш коледж), педагога й письменника, директора учительської семінарії О. МАКОВЕЯ, адвоката В. ОХРІМОВИЧА, лікаря М. ДОЛИНСЬКОГО, композитора М. ГАЙВОРОНСЬКОГО, адвоката В. БАРАНИКА та ще сотень відомих на Залащанщині та повернутих із незаслуженого забуття імен нашої крайової звитяги.
За твердженням автора, у книзі сформовано перелік 1427 імен учасників боротьби за українську державність у 1917-1921 рр.
Характеризуючи бібліографічні джерела, використані автором при написанні книги, завідувачка бібліотеки наголосила, що вони складають 684 позиції і свідчать про титанічну роботу автора з матеріалами як українських архівів, так і ряду європейських та інших країн (архіви в Римі, Варшаві, Перемишлі, Празі, Подебрадах, Берліні, в Америці), з друкованими виданнями польською, німецькою, чеською, англійською, угорською, італійською мовами. З усього цього різнорідного масиву інформації Михайло СОПИЛЮК, як майстриня-вишивальниця, зіткав монументальне полотно національної звитяги наших краян окресленого періоду.
Тому й логічним видалось запитання від студентів про володіння автором іноземними мовами та способи опрацювання іншомовних джерел.
Михайло Васильович висловив щиру вдячність усім, хто допомагав у зборі та редагуванні документів та матеріалів до книги (у першу чергу, своїй дружині і синові) у перекладах матеріалів з іноземних мов (ЗИМІ Я.В., СОПИЛЮКУ В.М., АНДРУСИК І. Л., ЗАВІНСЬКІЙ О. М.), і за допомогу в комп'ютерній обробці матеріалів та розробці дизайну книги, технічну допомогу (викладачам ГАЛАЙДІДІ О.В., ПРОНЮ М.Б., ГІРЧАКУ Ю.Л. та іншим працівникам коледжу), за підтримку в дослідницькій роботі колишнім директорам навчального закладу (ОЛІЙНИКУ М.І. та ГЛОВІ В.С.), і ПАВЛЮКУ Б.С., директору коледжу та цілому ряду людей з різних установ, міст і сіл України та зарубіжжя, які у тій чи іншій мірі дотичні до випуску цього монументального дослідження та попередніх видань.
Як багаторічному учаснику самодіяльного ансамблю пісні і танцю «Хлібодари», його керівники Світлана ТАРАСЕВИЧ та Олег МАРТИНЧУК дарували українську пісню, адже з нею нерозривно пов’язане усе життя Михайла СОПИЛЮКА.
Вітаючи історика-дослідника зі свого роду ювілейною, десятою книгою, Борис ПАВЛЮК побажав автору нових творчих здобутків, щоб наша правдива національна історія, не спотворена недругами, залишилась, як спадок, наступним поколінням. А студентів закликав глибше опановувати історію рідного народу, цікавитися генеалогією роду, досліджувати їхню можливу присутність на сторінках монументального дослідження «Заліщанщина у боротьбі за українську державність (1917-1921)». Адже саме на таких книгах виховані і виховуються справжні патріоти української землі, що нині захищають її незалежність від російського окупанта. Саме їм і присвятив автор своє дослідження.
У відповідь на цей заклик студенти декламували поезії про синівську любов до матері-України (вірш В. СИМОНЕНКА читав А. МОЧАРСЬКИЙ) та декларували готовність нести «в серцях ідеали свободи і честь України…» (вірш В. МОРОЗА прочитав Вадим БЕЗУШКО).
Поезією «Скорботну свічку запалімо» (невідомий автор) Андрій СЛУХИНСЬКИЙ закликав присутніх вшанувати хвилиною мовчання усіх вірних синів та дочок землі української, хто поклав своє життя за її свободу впродовж століть і у нинішній кривавій борні з окупантом.
Звеличив подвиг борців-патріотів і гурт «Браво».
Завершуючи святкову імпрезу, ведуча заходу висловила сподівання, що звитяга сучасних українських борців за свободу рідної землі стане матеріалом для подальших досліджень Михайла СОПИЛЮКА і поповнить його чималий творчий набуток.
Наостанок усі учасники заходу виконали Державний Гімн України.