ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут». Чорнобильська катастрофа: 40 років болю та пам’яті

До 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи студентський актив науково-популярної студії «Знаймо й пам’ятаймо нашу історію» створив відеопроєкт «Чорнобиль: 40 років болю та пам’яті».

26 квітня 1986 року назавжди змінило хід історії не лише України, а й усього світу. У ніч, коли природа прокидалася до життя, на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції стався вибух, що спричинив одну з наймасштабніших техногенних катастроф людства.

Тихе місто Прип’ять ще спало. У домівках залишалися іграшки, на кухнях — недопитий чай, у вікнах — нічне світло. Люди не знали, що вже за мить їхнє життя розділиться на «до» і «після».

Внаслідок аварії в атмосферу потрапила велика кількість радіоактивних речовин. Невидима небезпека поширювалася повітрям, осідаючи на землі, воді та будівлях. Радіація не має запаху чи кольору, і саме тому є особливо підступною.

Особливої ваги осмисленню цих подій надає діяльність молоді. Студентський актив науково-популярної студії «Знаймо й пам’ятаймо нашу історію» (керівник — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Тетяна ШАХРАЙ) створив відеопроєкт «Чорнобиль: 40 років болю та пам’яті», у якому окреслено хід подій, масштаби та наслідки трагедії.

Такий відеопроєкт є надзвичайно важливим, адже студенти не лише досліджують історичні факти, аналізують причини й наслідки катастрофи, а й особисто долучаються до збереження національної пам’яті, переосмислюючи її значення для сучасності.

Відеопроєкт було представлено на засіданні студентської ради інституту, а також під час спільного круглого столу викладачів та студентів «40-річчя Чорнобильської трагедії: крізь біль до усвідомлення», де він викликав зацікавлення та жваве обговорення серед учасників( http://nati.org.ua/content/40-richchya-chornobilskoji-tragediji-kriz-bil-do-usvidoml)

Виставка «Ті, кому ми зобов’язані життям», підготовлена завідувачем бібліотеки Іриною ЯРМАК, поглибила знання студентів про подвиг перших ліквідаторів. Саме вони стали щитом між людством і смертельною невидимою загрозою. Їм ми зобов’язані життям. Вони працювали в надзвичайно небезпечних умовах, часто без належного захисту, ризикуючи власним здоров’ям і життям. Завдяки їхнім зусиллям вдалося зменшити масштаби катастрофи https://www.facebook.com/share/p/1DbfSUXrEn/

Сьогодні, через 40 років, Чорнобиль залишається не лише символом трагедії, а й нагадуванням про відповідальність людини перед природою, суспільством і майбутніми поколіннями. Це історія про біль і втрати, але водночас — про мужність, жертовність і силу людського духу.

Чорнобиль — це не лише про минуле.

Це про пам’ять, яка формує майбутнє.