Від обліку земель до цифрової просторової держави: на факультеті землевпорядкування НУБіП України відбулася конференція до 30-річчя кафедри земельного кадастру

24 квітня 2026 року в Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Державний земельний кадастр України: функціонування, розвиток і наукова школа», присвячена 30-річчю кафедри земельного кадастру факультету землевпорядкування.

Захід став не лише ювілейною подією для кафедри, а й важливою професійною платформою для осмислення майбутнього державного земельного кадастру України як одного з базових інститутів цифрової держави, просторового планування, захисту права власності, сталого розвитку територій і європейської інтеграції. Співорганізатором конференції виступила ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України».

Конференція об’єднала науковців, представників органів державної влади, експертного середовища, бізнесу та практиків галузі. У центрі дискусії були питання функціонування державного земельного кадастру, його цифрової трансформації, інтеграції з іншими державними реєстрами, розвитку кадастрової науки, підготовки фахівців нового покоління та формування стратегічної візії галузі до 2030 року.

З вітальними словами до учасників звернулися голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Дмитро МАКАРЕНКО, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності НУБіП України Оксана ТОНХА, декан факультету землевпорядкування Олександр ШЕВЧЕНКО, голова ВГО «Асоціації фахівців землеустрою України», голова Ради роботодавців факультету землевпорядкування Анатолій ПОЛТАВЕЦЬ, директор ДП «Центр державного земельного кадастру» Леонід ПЕРЕПЕЛИЦЯ.

У виступах було наголошено, що Державний земельний кадастр сьогодні є значно більшим, ніж система обліку земельних ділянок. Це інфраструктура довіри, без якої неможливі прозорий ринок землі та нерухомості, ефективне управління територіями, справедливе оподаткування, просторове планування, відбудова країни, екологічний контроль і захист прав громадян. Особливу увагу учасники приділили ролі університетської науки та освіти. Адже саме університети формують фахівців, які здатні працювати не лише з нормативною базою й технічною документацією, а й із цифровими геопросторовими даними, аналітичними системами, сучасними реєстрами, інструментами просторового моделювання та стратегічного управління земельними ресурсами.

У цьому контексті факультет землевпорядкування НУБіП України вкотре підтвердив свою особливу місію: ми не лише навчаємо, а й формуємо сучасну візію земельного кадастру в Україні. Ключову частину конференції склали доповіді провідних науковців і практиків, які дозволили комплексно розглянути розвиток державного земельного кадастру: від історії його становлення до стратегічних орієнтирів майбутнього.

Завідувачка кафедри земельного кадастру Наталія МЕДИНСЬКА у доповіді «Розвиток кафедри земельного кадастру: 30 років змін, викликів та здобутків» представила цілісну історію кафедри, починаючи з її заснування в 1996 році. Було відзначено роль науковців, які сформували освітню, методологічну та професійну основу кафедри, а також значення тих фахівців, які протягом трьох десятиліть розвивали українську кадастрову школу. Окремий акцент було зроблено на зв’язку кафедри з практикою. Адже викладачі кафедри брали участь у формуванні системи державного земельного кадастру, розробленні нормативних документів, упровадженні сучасних підходів до управління земельними ресурсами, підготовці фахівців для державного сектору, бізнесу, громад і науково-освітнього середовища. Водночас було окреслено сучасний етап розвитку кафедри: оновлення кадрового складу, посилення наукової діяльності, активну підготовку аспірантів, розширення освітніх можливостей та формування кафедри як потужного науково-освітнього центру у сфері земельного кадастру.

Завідувач кафедри землевпорядного проектування Андрій МАРТИН презентував стратегічну доповідь «Земельний кадастр в Україні: візія до 2030 року», що була розроблена кафедрами земельного кадастру та землевпорядного проектування. У центрі представленої візії: перехід від моделі кадастру як реєстру відомостей про земельну ділянку до моделі просторового ядра кадастру нерухомості, природних ресурсів, планувальних рішень, обмежень, оцінки та прав.

Серед ключових орієнтирів — законодавче й технічне закріплення єдиного ідентифікатора об’єктів нерухомості, розвиток ДЗК як геометричного фундаменту кадастру нерухомості та кадастрів природних ресурсів, перехід до повністю електронного документообігу, створення національного репозиторію цифрових архівів, розвиток масової оцінки земель і нерухомості, посилення кіберстійкості кадастрової системи, розширення ролі сертифікованих інженерів-землевпорядників та формування сталої фінансової моделі кадастрових сервісів.

Ці рекомендації мають особливе значення, оскільки демонструють, що НУБіП України виступає не лише центром підготовки кадрів, а й середовищем, де формується професійна, науково обґрунтована і державницька візія розвитку земельного кадастру. Йдеться про бачення кадастру як інфраструктури довіри, цифрового просторового каркаса держави та одного з ключових інструментів відбудови, модернізації і європейського майбутнього України.

Директор Інституту землекористування НААН Йосип ДОРОШ у доповіді «Сучасний стан та проблеми Державного земельного кадастру» представив ґрунтовний аналіз функціонування кадастрової системи на сучасному етапі. Було окреслено системні виклики, серед яких фрагментарність даних, технічні й методологічні неузгодженості, проблеми інтеграції з іншими державними реєстрами та потреба в подальшій модернізації інституційної архітектури кадастру.

Керівник напряму Програми АГРО Сергій КУБАХ у доповіді «Вибір моделі земельного кадастру в Україні: передумови, компроміси та наслідки» зосередив увагу на інституційних аспектах розвитку кадастрової системи. Було проаналізовано міжнародні моделі, питання балансу між централізацією і децентралізацією, роль держави та приватного сектору, а також довгострокові наслідки управлінських рішень у сфері кадастру.

Представник бізнесу та партнер факультету землевпорядкування Андрій МЕНЬКО у виступі «Від площини до об’єму: як 3D-кадастр змінює професію землевпорядника» представив сучасні технологічні підходи до розвитку кадастрових систем. Йшлося про перехід від традиційного двовимірного відображення земельних ділянок до тривимірних моделей, які дають змогу точніше описувати складну просторову структуру сучасних територій, інфраструктури та об’єктів нерухомості. Такий підхід не лише підвищує якість кадастрових даних, а й змінює саму професію землевпорядника. Сучасний фахівець має володіти не тільки класичними інструментами землеустрою, а й цифровими технологіями, геоінформаційним аналізом, просторовим моделюванням, розумінням реєстрової взаємодії та принципів управління даними.

Завершуючи роботу конференції, модераторка Наталія МЕДИНСЬКА подякувала учасникам за змістовні виступи, професійну дискусію та спільне прагнення до розвитку галузі. У підсумку було наголошено, що сучасні виклики відкривають нові можливості для вдосконалення державного земельного кадастру, впровадження інноваційних підходів і підготовки фахівців нового покоління.

Конференція засвідчила: кафедра земельного кадастру факультету землевпорядкування НУБіП України за 30 років сформувала не лише сильну освітню й наукову школу, а й професійне середовище, здатне впливати на розвиток державної політики у сфері земельних відносин. Сьогодні земельний кадастр — це не вузька технічна система. Це мова, якою держава описує землю, права, обмеження, вартість, планування, розвиток територій і майбутнє громад. Саме тому підготовка фахівців у цій сфері є питанням не лише освіти, а й державної спроможності.

Факультет землевпорядкування НУБіП України та кафедра земельного кадастру послідовно доводять: сучасний університет має бути не тільки місцем передачі знань, а й простором, де народжуються стратегічні рішення для країни. Ми не лише навчаємо працювати з кадастром. Ми формуємо бачення того, яким має бути земельний кадастр України: точним, відкритим, цифровим, стійким, європейським і гідним держави, що будує своє майбутнє на знанні, праві та відповідальності.