Участь науковців НУБіП України у Конгресі молодих вчених «Молодіжна наука для політики» ‘Youth Science for Politics’ в межах реалізації Дорожньої карти інтеграції України до Європейського дослідницького простору
05 березня 2026 року у місті Львові відбувся Конгрес молодих вчених «Молодіжна наука для політики» у межах реалізації Дорожньої карти інтеграції України до Європейського дослідницького простору, The Congress of Young Scientists ‘Youth Science for Politics’ — Part of the implementation of the Roadmap for Ukraine's Integration into the European Research Area.
Конгрес організований Радою молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України та проведений на базі Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. Метою Конгресу стало залучення молодих вчених та науковців нашої держави до процесів формування та оцінки державної політики, обговорення ролі науки у забезпеченні безпеки країни, посилення взаємодії між науковою спільнотою та органами влади, а також популяризація підходів Evidence-Based Policy.
Денис КУРБАТОВ, заступник Міністра освіти і науки України, відкрив конгрес та звернувся до його учасників з вітальним словом. Учасників заходу також привітали представник Львівської обласної державної адміністрації, очільник закладу, на базі якого було проведено захід — Дмитро БОНДАР, ректор Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, доктор юридичних наук, генерал-майор служби цивільного захисту та Анастасія СІМАХОВА, голова Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України.
Під час роботи конгресу працювали дві наукові панелі: «Реалізація програм співпраці між науковою спільнотою та сектором ухвалення державних рішень в Україні» та «Дослідження молодих вчених для безпеки країни» (програма додається).
Спікером першої панелі був Володимир НАЗАРЕНКО, член Ради молодих вчених при МОН України, голова ради молодих вчених факультету інформаційних технологій НУБіП України, доцент кафедри комп'ютерних систем, мереж та кібербезпеки, та виступив з доповіддю на тему: «Молодіжна наука як інструмент для розумної політики: приклад цифрових рішень у сфері сталого міського розвитку».
У своєму виступі Володимир Анатолійович наголосив, що сьогодні в Україні та світі молодіжна наука є корисною для політики не тільки новітніми та інноваційними ідеями, а швидкістю дій та можливостей у прийнятті рішень, які вона надає. Молоді науковці можуть швидко трансформувати дані на рішення, перевіряти їх на пілотних проєктах за тижні, місяці, а не роками, як це відбувається традиційно. Такий підхід дозволить прискорити реалізацію Дорожньої карти інтеграції України до Європейського дослідницького простору, відзначив доповідач.
Доповідач зазначив, що на сьогодні в агломерації Києва площі земель сільськогосподарського призначення та зелених зон постійно зменшуються, а логістичні витрати зростають, що робить управління територіями та доставками дуже чутливим до цін і обмежень. Тому політика управління містом та приміською агломерацією без оперативних даних працює «із великим запізненням». Традиційний підхід спирається на ручні аудити та PDF-звіти корисні для формальної відповідності, але є занадто повільними для управління «у розпал сезону».
Тому, для сучасного оперативного управління містом потрібна цифрова система “надбудова” без зламу існуючих систем, але з постійними KPI та прозорим збором та походженням даних. Автори представленого дослідження збирають багато джерельні дані, такі як супутникові/IoT/адмін-економіка, UAV, і на їх основі пропонують запускати сервіси: маршрутизацію, моніторинг, політичні та інші показники. І як результат для прийняття політичних та адміністративних рішень - показники й дані для рамок SAFA/AFOLU/Farm-to-Fork, зрозумілі дашборди для управлінців, можливість “what-if” сценаріїв. Наприклад, що буде, якщо… Тож результати наукових розробок повинні втілюватися у швидкі пілотні проєкти, молоді дослідники можуть робити прототипи та “малий MVP”, дашборд, маршрутизація, метрики для громади/міста, наприклад за 6–10 тижнів. Такі підходи можна використовувати для управління містом, великими міськими агломераціями та при між секторальному підході.
На завершення Володимир НАЗАРЕНКО зазначив, що якщо ми хочемо Smart-політику, нам потрібні не лише сучасна стратегія, а і відповідні цифрові інструменти, дані, сервіси, ефективність швидких і точних вимірювань, які надалі перейдуть у стратегічні та політичні рішення.
У роботі Конгресу взяли участь понад 100 молодих учених із більш ніж 30 закладів вищої освіти, наукових установ та організацій України, у тому числі і молоді науковці НУБіП України. Захід став важливою платформою для обміну досвідом, презентації наукових ініціатив та формування нових можливостей наукового партнерства, спрямованих на зміцнення ролі науки у процесах державотворення, зокрема у сфері безпеки.