Study Tour гранту GREEN-HORT: інтеграція науки та бізнесу задля розвитку кліматично стійкого садівництва
24 квітня 2026 року відбувся Study Tour щодо впровадження кліматично стійких та зелених практик у садівництві, гранту «Передача знань та нарощування потенціалу для державних і приватних місцевих структур підтримки та фермерів для впровадження кліматично стійких і зелених практик у садівництві в Україні» (GREEN – HORT) в рамках реалізації міжнародної проєкту GIZ PROGRESS в Україні. Даний захід проходив у м. Заліщики на базі ВСП «Заліщицький фаховий коледж ім. Є. Храпливого НУБіП України».
Слід нагадати, що грантова угода GREEN – HORT є складовою реалізації міжнародного проєкту «Підготовка країн Східного партнерства до Європейського зеленого курсу (PROGRESS)», який фінансується Федеральним міністерством захисту довкілля, кліматичних дій, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини (BMUKN) в рамках його Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI), що реалізується в Україні Консорціумом організацій під керівництвом німецької урядової організації Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Державної Установи Інститут економіки та прогнозування Національної Академії Наук України (ІЕП). Також, даний грант є складової міжнародного проєкту «Сприяння впровадженню Зеленої Угоди в країнах Східного партнерства GIZ PROGRESS» за участю країн Східного партнерства (Азербайджан, Вірменія, Грузія, Молдова, Україна).
Участь науковців Національного університету біоресурсів і природокористування України в реалізації грантової угоди зосереджена передусім на системному дослідженні впливу кліматичних змін на функціонування та результативність виробництва плодово-ягідної продукції. Особливий акцент зроблено на аналізі адаптаційного потенціалу ключових культур, зокрема яблук, малини, суниці садової та волоського горіха, з урахуванням змін агрокліматичних параметрів, частоти екстремальних погодних явищ і трансформації технологічних підходів до ведення садівництва.
Важливою складовою заходу стала участь представників органів державного управління, які, незважаючи на значну професійну завантаженість, долучилися до обговорення в очному форматі. Зокрема, у дискусії взяли участь представники Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України: заступник директора департаменту сільського розвитку — начальник управління розвитку сервісних систем в аграрному секторі Олег ВІТЮК; завідувач сектору садівництва та хмелярства управління рослинництва департаменту аграрного розвитку Наталія БОРИС; головний експерт відділу координації програм сільського розвитку департаменту сільського розвитку Яна ГОРПИНЕНКО; головний експерт сектору садівництва та хмелярства управління рослинництва департаменту аграрного розвитку Тетяна КОСЯНЧУК. Їхня участь забезпечила інтеграцію наукового дискурсу з актуальними пріоритетами державної аграрної політики та інструментами її реалізації.
Відповідно до затвердженої програми навчального візиту, захід було відкрито вітальними виступами провідних представників академічної спільноти, органів влади та проєктного середовища. Із вітальними словами до учасників звернулися ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України, професор Вадим ТКАЧУК; директор ВСП «Заліщицький фаховий коледж ім. Є. Храпливого НУБіП України» Борис ПАВЛЮК; начальник управління розвитку сервісних систем в аграрному секторі Міністерства економіки України Олег ВІТЮК; перший заступник Заліщицького міського голови Роман КРАСНЮК; ключовий експерт проєкту PROGRESS Артем САДОМОВ; керівник гранту «GREEN – HORT», академік НААН України Сергій КВАША. У виступах було акцентовано на стратегічній важливості консолідації зусиль науки, освіти, бізнесу та держави задля формування ефективних механізмів адаптації аграрного сектору до сучасних викликів.
Модерацію заходу забезпечив заступник директора з науково-організаційної діяльності та євроінтеграції Інституту садівництва НААН України, доктор економічних наук, професор Руслан БУРЯК, що сприяло високому рівню організації дискусії, науковій змістовності та конструктивності фахового діалогу.
Першочергово особливу увагу в програмі заходу було зосереджено на імплементації сучасних «зелених» практик як ключового інструментарію забезпечення сталого розвитку аграрного сектору в умовах кліматичних трансформацій. У цьому контексті відкриваючий виступ, присвячений концептуальним засадам агровольтаїки як міждисциплінарної системи адаптації агровиробництва до кліматичних викликів, представив голова Правління Асоціації агровольтаїки України Віктор ІВКІН. Доповідь акцентувала увагу на синергетичному поєднанні відновлюваної енергетики та сільськогосподарського виробництва, що формує нові можливості підвищення ресурсоефективності та екологічної стійкості агросистем.
Проблематика розвитку зелених фінансів в аграрному секторі була ґрунтовно розкрита у виступі Євгена БУБЛИКА — завідувача відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України. Доповідач обґрунтував інституційні та фінансові механізми стимулювання екологічно орієнтованих інвестицій, окресливши перспективи інтеграції вітчизняного агробізнесу до глобальних ринків сталого фінансування.
Практичні аспекти адаптації галузі садівництва до кліматичних змін були висвітлені у доповіді Ольги КРАВЧЕНКО (НУБіП України), яка представила сучасні технологічні рішення та кращі практики підвищення стійкості плодово-ягідних агроекосистем. Водночас важливий акцент було зроблено на дотриманні вимог міжнародних стандартів і сертифікаційних схем, що було детально розглянуто у виступі Юлії СЛИВИ (НУБіП України), зокрема в частині гармонізації національних підходів із європейськими регуляторними рамками.
Завершальним елементом першого тематичного блоку став виступ В’ячеслава ЧОБОТАРЯ — голови фермерського господарства, який представив доповідь на тему «Традиційні українські технології збереження садів в умовах весняних приморозків». У виступі було акцентовано увагу на доцільності поєднання традиційних знань із сучасними агротехнологіями як ефективного інструменту мінімізації кліматичних ризиків у практиці господарювання.
У межах другого тематичного блоку, присвяченого інноваційним підходам вирощування яблуні та переробки яблук в умовах кліматичних трансформацій, було представлено низку науково-практичних доповідей, що охоплюють технологічні, екологічні та ринкові аспекти. Зокрема, у доповіді доктора сільськогосподарських наук, професора Людмили ШЕВЧУК (НУБіП України) «Адаптивне вирощування яблуні: кращі технологічні практики» розкрито сучасні підходи до формування високоефективних систем вирощування яблуні з урахуванням кліматичних ризиків. Особливу увагу приділено оптимізації агротехнологічних рішень, спрямованих на підвищення стійкості насаджень до абіотичних стресів, зокрема температурних коливань, посухи та весняних приморозків, а також забезпеченню стабільної продуктивності та якості продукції. Концептуальні засади інтегрованого захисту плодових і ягідних культур в умовах зміни клімату були ґрунтовно висвітлені у виступі доктора сільськогосподарських наук, старшого наукового співробітника Олександра СТРИГУНА (Інститут захисту рослин НААН). Доповідь акцентувала увагу на необхідності впровадження екологічно збалансованих систем захисту, що поєднують біологічні, агротехнічні та хімічні методи з урахуванням динаміки фітосанітарного стану агроценозів, мінімізації пестицидного навантаження та відповідності принципам сталого розвитку. Завершальною в даному блоці стала доповідь доктора економічних наук, професора Тетяни МІРЗОЄВОЇ (НУБіП України) «Ринки реалізації яблук», у якій було здійснено комплексний аналіз сучасних тенденцій функціонування внутрішніх і зовнішніх ринків плодово-ягідної продукції. Особливу увагу приділено трансформації каналів збуту, вимогам до якості та сертифікації продукції, а також перспективам інтеграції українських виробників у глобальні ланцюги доданої вартості в умовах посилення конкуренції та змін споживчих преференцій.
У межах третього тематичного блоку, присвяченого стратегічним аспектам розвитку технологій вирощування малини в умовах кліматичних трансформацій та екологічних викликів, було представлено системно структурований комплекс науково-практичних доповідей, що інтегрують технологічний, екологічний, інноваційний і ринковий виміри функціонування галузі. У доповіді кандидата сільськогосподарських наук, доцента Юрія АНДРУСИКА (НУБіП України) «Стале вирощування малини: екологічні та кліматично-адаптовані практики» здійснено наукове обґрунтування впровадження адаптивних агротехнологій, орієнтованих на мінімізацію впливу кліматичних ризиків. Акцентовано увагу на застосуванні ресурсоефективних рішень вирощування малини. Концептуальні положення інтегрованого захисту малини в умовах зміни клімату були поглиблено розкриті у виступі доктора сільськогосподарських наук, старшого наукового співробітника Олександра СТРИГУНА (Інститут захисту рослин НААН). У доповіді кандидата сільськогосподарських наук, доцента Оксани ЗАВАДСЬКОЇ (НУБіП України) «Ефективні технології переробки малини з використанням кращих зелених практик» розглянуто сучасні інноваційні підходи до післязбиральної обробки та глибокої переробки продукції. Особливу увагу приділено впровадженню енергоощадних та екологічно безпечних технологій ягідних культур, що забезпечують збереження якісних характеристик продукції, підвищення її конкурентоспроможності та розширення можливостей виходу на міжнародні ринки. Завершальною складовою даного тематичного блоку стала доповідь кандидата економічних наук, доцента Оксани МАКАРЧУК (НУБіП України) «Ринки реалізації малини», у якій здійснено глибокий аналіз трансформаційних процесів на внутрішньому та зовнішньому ринках плодово-ягідної продукції. Обґрунтовано ключові тенденції розвитку каналів збуту, посилення вимог до якості, безпечності, сертифікації та простежуваності продукції, а також окреслено стратегічні напрями інтеграції вітчизняних виробників у глобальні ланцюги створення доданої вартості в умовах посилення міжнародної конкуренції та зростання попиту на продукцію з високими екологічними стандартами.
У межах четвертого тематичного блоку, присвяченого сучасним підходам до розвитку виробництва суниці садової в умовах кліматичних трансформацій, було представлено комплекс науково обґрунтованих доповідей, що охоплюють технологічні, екологічні та ринкові аспекти функціонування галузі. У доповіді кандидата сільськогосподарських наук, доцента Яни ТЕРЕЩЕНКО (НУБіП України), представленій в онлайн-форматі, «Технологія вирощування суниці садової» розкрито сучасні інтенсивні та адаптивні технології вирощування культури з урахуванням специфіки змін агрокліматичних умов. Особливу увагу приділено вибору сортів і садивного матеріалу, оптимізації систем живлення та зрошення, застосуванню мульчувальних матеріалів і захищеного ґрунту, що забезпечує підвищення врожайності, якості продукції та пролонгацію періоду плодоношення. Концептуальні засади інтегрованого захисту суниці садової в умовах кліматичних змін були висвітлені у доповіді доктора сільськогосподарських наук, старшого наукового співробітника Олександра СТРИГУНА (Інститут захисту рослин НААН). Завершальною доповіддю тематичного блоку стала презентація кандидата економічних наук, доцента Оксани МАКАРЧУК (НУБіП України) щодо аналізу ринків реалізації суниці садової.
У межах п’ятого тематичного блоку, присвяченого розвитку горіхівництва як стратегічно важливого напряму аграрного виробництва в умовах кліматичних трансформацій, було представлено комплекс науково-практичних доповідей, що інтегрують технологічні, екологічні та економічні аспекти вирощування, переробки й реалізації волоського горіха. У доповіді доктора сільськогосподарських наук, старшого дослідника Володимира МЕЖЕНСЬКОГО (НУБіП України) розкрито сучасні науково обґрунтовані підходи до закладання та ведення горіхових насаджень з урахуванням змін агрокліматичних умов. Особливу увагу приділено добору сортів і підщеп, оптимізації схем садіння, формуванню крони, системам удобрення та водозабезпечення, а також заходам підвищення стійкості рослин до абіотичних стресів, що в сукупності забезпечує довгострокову продуктивність і економічну ефективність виробництва. Концептуальні засади інтегрованого захисту волоського горіха в умовах зміни клімату були висвітлені у виступі доктора сільськогосподарських наук, старшого наукового співробітника Олександра СТРИГУНА (Інститут захисту рослин НААН). Доповідач акцентував на трансформації фітосанітарного стану насаджень, зокрема розширенні спектру шкідливих організмів та зміні їх біологічних циклів. У доповіді кандидата сільськогосподарських наук, доцента Сергія ГУНЬКА (НУБіП України) розглянуто сучасні підходи до післязбиральної обробки продукції, включаючи очищення, сушіння, калібрування та довгострокове зберігання. Особливу увагу приділено впровадженню енергоефективних технологій, що забезпечують збереження якісних характеристик продукції, зниження втрат та підвищення її ринкової вартості. Завершальною складовою тематичного блоку стала доповідь кандидата економічних наук, доцента Оксани МАКАРЧУК (НУБіП України), у якій здійснено системний аналіз кон’юнктури внутрішніх і зовнішніх ринків горіха волоського: акцентовано на тенденціях формування попиту, а також стратегічних можливостях інтеграції українських виробників у глобальні ланцюги доданої вартості з урахуванням зростаючої конкуренції та підвищення стандартів міжнародної торгівлі.
У межах шостого тематичного блоку, зорієнтованого на стратегічні вектори екологізації аграрного виробництва та інтеграцію інноваційних енергетичних рішень у сектор садівництва, було представлено доповіді, що окреслюють перспективи трансформації галузі в контексті «зеленої» економіки та кліматичної нейтральності. Зокрема, в онлайн виступі Віталія УЛЬЯНЦЕВА — керівника підрозділу управління програм, що фінансуються донорами, Національної установи розвитку було зроблено анонс програми «Зелене фермерство у садівництві» та презентовано інструментарій нової програми підтримки аграрного сектору. Доповідь акцентувала увагу на механізмах стимулювання впровадження екологічно орієнтованих технологій, розвитку сталих виробничих практик, підвищення енергоефективності та зменшення вуглецевого сліду в садівництві. Окреслено ключові напрями фінансової та інституційної підтримки виробників, спрямовані на забезпечення їх адаптації до сучасних екологічних і ринкових викликів.
Також, висловлюємо щиру вдячність Юліане ВЕЙМАНН — керівниці Офісу H2-diplo у Києві (GIZ) за можливість долучитись онлайн на завершення пленарного обговорення. ЇЇ виступ на тему «Стратегічні можливості виробництва зеленого аміаку та e-добрив для України» був присвячений стратегічним аспектам розвитку інноваційних напрямів агроенергетики: обґрунтовано потенціал використання відновлюваних джерел енергії для виробництва екологічно чистих добрив, що є важливим елементом декарбонізації аграрного сектору.
В доповнення інтенсивної пленарної дискусії, для учасників воркшопу було організовано виїзний навчально-практичний візит до Фермерського господарства «ГАДЗ», яке є одним із провідних аграрних підприємств України, що спеціалізується на промисловому вирощуванні плодово-ягідної продукції, зокрема яблук, груш і слив. Зазначене господарство виступає показовим прикладом ефективного поєднання сучасних інтенсивних технологій садівництва, інноваційних підходів до зберігання та переробки продукції, а також впровадження елементів сталого та кліматично-орієнтованого виробництва. У межах візиту учасники мали змогу ознайомитися з практичними аспектами організації виробничих процесів, інфраструктурними рішеннями та управлінськими підходами, що забезпечують високу конкурентоспроможність підприємства на внутрішньому й зовнішньому ринках. Висловлюємо щиру вдячність керівництву фермерського господарства, зокрема його Голові — Петру ГАДЗУ, за гостинний прийом, відкритість до професійного діалогу та ґрунтовне представлення практичного досвіду функціонування сучасного високотехнологічного агробізнесу (https://fg-gadz.com.ua/).
Висловлюємо щиру подяку всім учасникам за активну та конструктивну участь у навчальному візиті, як в очному, так і в дистанційному форматі, що забезпечило високий рівень науково-практичного обговорення та мультидисциплінарний характер дискусії. Окрема вдячність директору та всьому колективу ВСП «Заліщицький фаховий коледж ім. Є. Храпливого НУБіП України» за всебічне сприяння організації та проведенню воркшопу, високий рівень матеріально-технічного забезпечення заходу, а також створення сприятливих умов для професійного обміну досвідом і розвитку партнерської взаємодії між учасниками.
Наступний Study Tour у межах реалізації проєктної ініціативи заплановано провести у вересні 2026 року на базі ВСП «Мукачівського фахового коледжу НУБіП України». Проведення заходу сприятиме подальшому розширенню науково-практичного діалогу, поглибленню міжінституційної співпраці та апробації інноваційних підходів до розвитку садівництва в умовах кліматичних викликів. Очікується, що наступний воркшоп стане логічним продовженням започаткованої дискусії, забезпечуючи інтеграцію наукових результатів, освітніх практик і галузевого досвіду в контексті формування стійких агровиробничих систем.
