Співробітники факультету ветеринарної медицини взяли участь в обговоренні результатів опитування щодо обізнаності, підходів та практики африканської чуми свиней в Україні

Кінець 2019 року виявився надзвичайно насиченим і плідним для кафедри епізоотології та організації ветеринарної справи. Так, минулого тижня, з 17 по 19 грудня, співробітники кафедри на чолі із доцентом кафедри Володимиром Поліщуком в складі робочої групи проекту UP-10: “Регіональна оцінка ризиків передачі вірусу африканської чуми свиней (АЧС) у дикій фауні та через торгові шляхи («від лану до столу») в Україні", прийняли участь в обговоренні результатів «Опитування щодо обізнаності, підходів та практики (KAP Survey) – АЧС в Україні», який проводився в рамках Програми зменшення біологічної загрози в Україні (BTRP) по вул. Сагайдачного, 4, м. Київ (готель «Рів’єра Хаус») .

На даному семінарі своїм досвідом збору, підготовки, обробки та аналізу даних ділилися міжнародні експерти: директор SAFOSO (Switzerland) Манон Шупперс, яка провела вступ до описового аналізу даних та тренінги по роботі в програмі Епі-інфо, консультант SAFOSO Віолета Міноз з коротким оглядом процесу опитування за моделлю KAP - Knowledge (Обізнаність)-Attitude (Підходи)-Practice (Практики), команда BTRP (Biological Threat Reduction Programs in Ukraine), представники ІВМ, ІЕКВМ, науковці із НУБіП та представники центральних та регіональних управлінь (Рівненська, Закарпатська, Київська Харківська, Одеська) Держпродспоживслужби України.


Метою заходу було доповнити політику, засновану на фактах щодо контролю АЧС в Україні, та інформаційно-просвітницьку діяльність серед населення з урахуванням потреб цільової аудиторії з 5 областей України. До цільової аудиторії відносились дві групи: 1) власники невеликих присадибних свиногосподарств; 2) мисливці на диких кабанів.


Загалом під час семінару були розглянуті наступні завдання:
• Фактори ризику, пов’язані з поширенням АЧС в Україні.
• Роль поведінки людини в епідемії АЧС в Україні.
В результаті вдалось встановити найбільш критичні прогалини у знаннях цільових груп про епідеміологію АЧС, ставлення до повідомлення про випадки захворювання, практики управління годуванням тварин та утилізацією трупів домашніх та диких тварин.


Було визначено, які стратегії боротьби з АЧС необхідно модифікувати і які аспекти просвітницької діяльності потребують вдосконалень. Запропоновані нові підходи до інформування та залучення до співпраці у боротьбі із перенесенням хвороби основних цільових груп та варіанти їх реалізації.
Більш детальну інформацію про даний захід можна знайти за посиланням на сайті http://up10.vet.ua/index.php/purpose-project/322-seminar-on-the-results-and-implementation-of-kap-research

Ірина Маковська,

аспірантка кафедри епізоотології та
організації ветеринарної справи,