П’ять років ринку землі: фахова дискусія про наступні етапи реформи

30 червня 2026 року Центр досліджень продовольства та землекористування KSE Agrocenter представив спеціальний аналітичний огляд, присвячений п’ятій річниці відкриття ринку сільськогосподарських земель в Україні. Онлайн-дискусія «Реформа, яка відбулася: ринок землі 5 років після відкриття» об’єднала представників органів державної влади, аграрного бізнесу, територіальних громад, фінансового сектору, міжнародних організацій, дослідницьких центрів і наукової спільноти.

Представлене дослідження засвідчило: попри воєнний шок 2022 року, економічну нестабільність і високі безпекові ризики, земельна реформа не лише витримала випробування, а й сформувала підстави для більш зрілого та передбачуваного ринку. За п’ять років в Україні було укладено понад 512 тис. угод купівлі-продажу сільськогосподарських земель загальною площею понад 1,15 млн гектарів і сукупною вартістю більш як 51 млрд грн. Ринок поступово відновився після різкого падіння активності у перші місяці повномасштабного вторгнення, а відкриття доступу до придбання земель для юридичних осіб не спричинило ані аномального стрибка попиту, ані дестабілізації земельних відносин.

У центрі уваги учасників заходу був не лише підсумок першого п’ятиріччя функціонування ринку, а й питання його подальшої трансформації в контексті європейської інтеграції. У дискусії взяли участь заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис БАШЛИК, засновник KSE Agrocenter Олег НІВ’ЄВСЬКИЙ, провідний економіст Світового банку Клаус ДАЙНІНГЕР, директор IAMO Альфонс БАЛМАН, представники аграрних асоціацій, банківського сектору, громад та Державного земельного банку.

Участь у панельній дискусії «Ринок землі в умовах євроінтеграції: можливі сценарії і потенційний вплив» взяв завідувач кафедри землевпорядного проєктування НУБіП України, професор Андрій МАРТИН. Розмова була присвячена ролі сільськогосподарських земель як стратегічного активу, розвитку орендних відносин і доступу агровиробників до фінансування в умовах повномасштабної війни.

Важливим висновком дискусії стала оцінка земельного ринку як одного з найбільш підготовлених і послідовно реалізованих напрямів структурних реформ в Україні. Його запуск спирався на попередньо сформований ринок оренди, цифровізацію кадастрових і реєстраційних процедур, прозорі механізми контролю та поступове зняття законодавчих обмежень. Саме тому відкриття ринку купівлі-продажу не стало руйнацією усталених моделей господарювання, а стало логічним продовженням розвитку земельних відносин.

У своєму виступі професор Андрій МАРТИН наголосив, що український ринок землі на цьому етапі має виразні ознаки «ринку продавця», тоді як оренда продовжує залишатися базовою формою використання сільськогосподарських земель. Це має принципове значення для оцінки перспектив подальшого розвитку ринку: земельна реформа не зводиться до кількості укладених договорів купівлі-продажу, адже її глибинний зміст полягає у формуванні передбачуваних прав на землю, зміцненні інвестиційної спроможності аграрного сектору та створенні умов для довгострокового господарювання.

Окрему увагу було приділено майбутньому земельної політики України в умовах переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу. Українська модель ринку від початку була достатньо ліберальною, водночас зберігаючи чітку орієнтацію на захист інтересів українських громадян і вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників. Саме питання потенційного відкриття ринку для громадян держав — членів ЄС у перспективі може стати одним із найбільш чутливих аспектів євроінтеграційного діалогу.

Дискусія також окреслила коло практичних завдань, без вирішення яких подальший розвиток ринку буде неповним. Йдеться про консолідацію земельних масивів, підвищення якості та здешевлення землевпорядної документації, ширше використання земельних ділянок як предмета застави, розширення доступу малих і середніх фермерів до фінансових інструментів, посилення спроможності територіальних громад та запозичення європейських підходів до захисту місцевих агровиробників.

Показовими є і результати електронних земельних аукціонів через систему «Прозорро.Продажі». Вони продемонстрували, що прозорі конкурентні процедури здатні істотно підвищувати ефективність управління державними та комунальними землями, забезпечувати надходження до місцевих бюджетів і формувати нові стандарти земельного врядування.

Водночас уже нині триває фахове напрацювання моделі регулювання ринку земель у контексті підготовки України до майбутнього набуття членства в Європейському Союзі. Після відкриття у червні 2026 року першого переговорного кластера «Основи» особливої актуальності набуває підготовка до подальших переговорів за Кластером 2 «Внутрішній ринок», до якого належить глава 4 «Вільний рух капіталу». Саме тому питання доступу до ринку земель, гарантій для українських сільськогосподарських товаровиробників, прозорості структури власності, запобігання надмірній концентрації земель і збереження спроможності громад мають розглядатися не як окремі елементи земельної політики, а як складова виваженої переговорної позиції України, що поєднує європейські принципи внутрішнього ринку з необхідністю захисту національних економічних інтересів.