Привіт із передової

Одним із пріоритетних завдань колективу університету є постійна невтомна підтримка ЗСУ на шляху до Перемоги, надання, в першу чергу, підтримки підрозділам, у яких перебувають наші колеги-співробітники.

«Краплинки» допомоги кожного працівника університету перетворюються у «потічки», які підживлюють «хвилю», що має врешті знести російську нечисть з нашої землі.

А пригадайте красеня квадроцикла, якого придбав університет на зібрані колективом кошти та передав в кінці квітня у підрозділ, в якому воює заступник декана факультету конструювання та дизайну Олег МАРУС.

Це вкрай необхідна техніка для передової, адже дороги до позицій воїнів не прокладають. Більше того, на кожному кроці чатує ворожий безпілотник, міна чи інша загроза. А відстані до передової все збільшуються і вже доходять до 20-30 кілометрів.

Якщо врахувати, що час «життя» танка у сучасному бою становить від 5 до 15 хвилин а при наступі і того менше, то стає зрозумілим на скільки «витратниками» стають не захищені засоби пересування (квадроцикли, автомобілі тощо). Часто перша поїздка стає останньою.

А університетський квадроцикл "живий" вже майже пів року. І він не стоїть в укритті, а воює з перших днів. Вже його водій отримав поранення, а він у строю. Звичайно, вигляд у нього не парадний, і дісталося йому не мало, та головне — він допомагає.

По всіх нормативах він мав би вже перестати існувати. Але можливо позитивна енергетика колективу університету його береже, допомагає оберігати наших воїнів, помагати їм виборювати Перемогу.

А ми повинні пам’ятати, що як би не було важко жити і працювати під вій сирен, це набагато легше ніж на передовій, і наша допомога ЗСУ має бути постійною, дієвою та невтомною.