Освіта незламності: Міжнародний діалог про майбутнє української освіти в умовах війни та євроінтеграції

«Місія університету — творити майбутнє

України через якісну освіту, інноваційну науку,

міжнародне партнерство та підготовку фахівців, здатних відповідати на глобальні виклики сучасності»

Провідну роль у розвитку міжнародного академічного партнерства та формуванні сучасного освітньо-наукового дискурсу відіграє Національний університет біоресурсів і природокористування України, який послідовно розширює співпрацю з європейськими та світовими університетами, інтегруючи українську освіту у глобальний освітній простір. У межах такої взаємодії університет виступає платформою для обговорення стратегічних питань розвитку освіти в умовах євроінтеграції, цифрової трансформації та воєнних викликів. Саме завдяки активній міжнародній співпраці актуалізуються проблеми забезпечення якості освіти, академічної мобільності, інноваційного розвитку, психолого-педагогічної підтримки учасників освітнього процесу та підготовки конкурентоспроможних фахівців для повоєнної відбудови України.

В умовах повномасштабної війни українська освіта продовжує демонструвати стійкість, здатність до трансформації та відкритість до міжнародної співпраці. Саме ці питання стали предметом широкого наукового обговорення під час Міжнародної науково-практичної конференції «Освіта України в умовах війни та повоєнної відбудови: глобальні тенденції та національні виклики», яка об’єднала провідних науковців, педагогів, освітніх управлінців та міжнародних партнерів задля пошуку ефективних шляхів розвитку української освіти в кризових умовах і в період майбутнього відновлення держави.

Серед організаторів конференції — Національний університет біоресурсів і природокористування України, Інститут педагогіки Національної академії педагогічних наук України, Інститут професійної освіти Національної академії педагогічних наук України, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Західноукраїнський національний університет, Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, а також зарубіжні освітні інституції — Університет Редінгу, Університет прикладних наук Остфалія, Університет Ліннея та Нью-Вестерн Університет. Такий представницький склад організаторів засвідчив високий рівень міжнародної підтримки української освіти та актуальність порушених у межах конференції проблем.

Метою Міжнародної науково-практичної конференції стало комплексне обговорення сучасного стану освіти України, перебігу освітніх реформ та інноваційних процесів у контексті глобалізаційних змін і євроінтеграційного поступу держави. Особливу увагу учасники заходу зосередили на актуальних проблемах розвитку шкільної, професійної, фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих у компаративній перспективі. У центрі наукового діалогу опинилися питання впливу війни на функціонування освітньої системи України, визначення стратегічних пріоритетів її повоєнного відновлення, а також пошук ефективних шляхів подальшої трансформації освіти відповідно до сучасних міжнародних стандартів.

У межах наукового форуму працювали тематичні секції, присвячені проблемам європейської інтеграції вищої освіти, імплементації концепції «Нової української школи» в умовах воєнного стану, розвитку фахової передвищої освіти, а також актуальним питанням і перспективам модернізації професійної освіти в Україні.

З вітальним словом до учасників конференції звернулися провідні представники освітньої, наукової та державної спільноти України, а також міжнародні партнери. Зокрема, учасників привітав ректор НУБіП України Вадим ТКАЧУК — доктор економічних наук, професор, який наголосив на стратегічній ролі університетської освіти у забезпеченні стійкості держави та розвитку міжнародного академічного партнерства.

Одним із надійних партнерів НУБіП України є Університет Редінгу (Велика Британія), співпраця з яким є багаторічною і плідною. Саме тому учасників наукової спільноти привітала директорка докторської програми з освіти, професорка кафедри освітнього лідерства та менеджменту цього закладу Карен ДЖОНС.

Міжнародний вимір освітньої співпраці висвітлив Кевін ЛЮ, президент Нью Вестерн Університету (США), який підкреслив важливість глобального академічного партнерства та підтримки української освіти в умовах воєнних викликів, закінчивши свій виступ сакральним для всіх українців гаслом, яке несе патріотичний, державотворчий та шанобливий зміст: Слава Україні!

Надалі модератор конференції декан гуманітарно-педагогічного факультету Інна САВИЦЬКА оголосила про змістовну частину пленерного засідання та заслуховування виступів з означених тем конференції.

Змістовну доповідь на тему викликів сучасній системі національної освіти в контексті європейської інтеграції представив президент університету, академік НАПН і НААН України, доктор педагогічних наук, професор Станіслав НІКОЛАЄНКО. Проблематику функціонування української школи в умовах війни та шляхи подолання безпрецедентних освітніх викликів розкрив Олег ТОПУЗОВ — директор Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член, віцепрезидент НАПН України.

Практичний досвід трансформації освітньої системи столиці представила Олена ФІДАНЯН, директор департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), яка презентувала модель стійкості системи освіти Києва в умовах сучасних глобальних викликів. Питання переосмислення теорій навчання у вищій освіті в контексті використання штучного інтелекту висвітлив Маркус ЛАУНЕР — доктор економічних наук, професор (Німеччина).

Актуальні аспекти забезпечення доступності та універсального дизайну у вищій освіті розкрила Оксана ДЕСЯТНЮК — ректор Західноукраїнського національного університету, доктор економічних наук, професор.

Нікого в залі не залишив байдужим виступ Миколи ДУБІНКИ — декана факультету освітніх наук та мистецтв Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка, доктора педагогічних наук, доцента, який висвітлив актуальні проблеми університетської підготовки майбутнього вчителя. Питання трансформації професійної освіти в Україні розкрила Валентина РАДКЕВИЧ — директор Інституту професійної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор. На важливості якісної освіти як основи повоєнної відбудови України наголосив Сергій РОМАНЮК — заступник голови центрального комітету профспілки працівників освіти і науки України.

Результатом роботи пленарного засідання стали рекомендації, проєкт яких було розміщено на сайті конференції і які було запропоновано до подальшого обговорення та затвердження на секційних/панельних дискусіях.

Виконуючи місію формування конкурентоспроможної, інноваційно орієнтованої системи освіти як основи відновлення та сталого розвитку держави, учасники Міжнародної конференції сконцентрували увагу на таких напрямах роботи:

• актуальні питання імплементації парадигми Нової української школи в умовах воєнного стану;
• проблеми та перспективи розвитку професійної освіти в Україні в контексті повоєнної відбудови;
• підтримка функціонування системи закладів фахової передвищої освіти;
• вища освіта на шляху до європейської інтеграції та розвитку дослідницьких університетів;
• цифрова трансформація освіти, впровадження інноваційних технологій та штучного інтелекту;
• психолого-педагогічні аспекти забезпечення освітнього процесу в умовах війни;
• інтеграція освіти, науки і бізнесу, підтримка держави, як чинники відновлення соціально-економічного потенціалу України

Особливу увагу учасників першої панелі, що працювала під назвою «Вища освіта на шляху до європейської інтеграції», привернули виступи, присвячені переосмисленню ролі сучасного університету в умовах війни, демографічної кризи та глобальної конкуренції за людський капітал. Оксана ОЛІЙНИК, доктор економічних наук, професор, акцентувала увагу на новій парадигмі розвитку закладів вищої освіти, наголосивши, що університет сьогодні — це передусім люди, а не стіни чи інфраструктура. За її словами, в умовах масштабної міграції та скорочення кількості абітурієнтів університети мають перетворюватися на центри підтримки, розвитку й безпеки для різних категорій населення. Вона підкреслила необхідність активного розвитку програм перекваліфікації ветеранів, навчання дорослих та інтеграції внутрішньо переміщених осіб у новий освітній простір.

Тему трансформації університету як відкритої соціальної інституції продовжив ректор Національного університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій КОЦУР, доктор історичних наук, професор. У своєму виступі науковець наголосив на важливості партнерства університетів із місцевими громадами та бізнесом. На його переконання, сучасний заклад вищої освіти має стати інтелектуальним центром регіону, який не лише готує фахівців, а й формує нові професійні компетентності відповідно до реальних потреб ринку праці. Особливої актуальності набуває розроблення мікрокваліфікацій та короткострокових освітніх програм у співпраці з роботодавцями.

Філософський вимір сучасних освітніх трансформацій представив Назіп ХАМІТОВ, доктор філософських наук, професор. У центрі його виступу опинилася проблема впливу штучного інтелекту на систему освіти та ризики втрати критичного мислення. Науковець застеріг від формування «інтелектуальної пасивності» студентів унаслідок некритичного використання ШІ-технологій і підкреслив, що викладач майбутнього має бути не лише носієм знань, а насамперед ментором, фасилітатором і моральним орієнтиром. Саме здатність навчити студентів критично оцінювати інформацію та формулювати якісні запити до ШІ, на його думку, стане ключовою компетентністю освіти третього тисячоліття.

Питання гуманістичного виміру цифровізації освіти порушив Микола ДИВАК, проректор з наукової роботи Західноукраїнського національного університету , який наголосив, що цифрові технології мають не витісняти живе спілкування, а створювати можливості для індивідуалізації навчання та персоналізованих освітніх траєкторій. У цьому контексті проректор з науково-педагогічної роботи та цифрової трансформації НУБіП України Олена ГЛАЗУНОВА, доктор педагогічних наук, професор, звернула увагу на ризики поділу академічної спільноти на «науковців» і «викладачів», що може призвести до внутрішньої стратифікації університетського середовища. Водночас вона підкреслила важливість гнучкого розподілу професійних ролей та можливостей для розвитку педагогічної майстерності.

Вагомий інтерес викликала доповідь проректора з наукової роботи Київського національного економічного університету Лариси АНТОНЮК, доктора економічних наук, професора, яка порушила проблему грантової діяльності університетів у сучасних умовах. Науковиця наголосила, що міжнародні гранти мають бути не самоціллю, а інструментом розвитку університетської науки та оновлення змісту освіти. Вона також акцентувала увагу на необхідності реальної інтеграції студентів у науково-дослідні та інноваційні проєкти вже з перших курсів навчання, де студент виступає не пасивним слухачем, а молодшим колегою-дослідником.

Підсумковим акордом дискусії став виступ президента НУБіП України Станіслава НІКОЛАЄНКА, який наголосив, що війна суттєво змінила систему цінностей українського суспільства, а отже й місію вищої освіти. На перший план сьогодні виходять національна ідентичність, громадянська відповідальність, психологічна стійкість та безпека людини. За його словами, університет майбутнього — це не лише цифровізована освітня платформа, а гуманістична екосистема, здатна підтримувати людину, формувати еліту держави та створювати умови для повоєнного відновлення України. Саме тому головною інвестицією сучасного закладу вищої освіти має стати збереження й розвиток людського капіталу, академічної свободи та довіри всередині університетської спільноти.

Секційне засідання «Фахова передвища освіта: реалії та перспективи» об’єднало провідних фахівців, науковців та керівників закладів освіти для обговорення майбутнього українських коледжів. З вітальним словом до присутніх звернулася Тетяна ІЩЕНКО, директор Науково-методичного центру вищої та фахової передвищої освіти. Вона окреслила ключові виклики та перспективи розвитку сектору в умовах війни та післявоєнного відновлення країни.

У межах секції зі своїми доповідями виступили спікери заходу: Микола ХОМЕНКО (заступник директора НМЦ ВФПО), який висвітлив стратегічні питання гармонізації ринку праці та освітніх послуг; Володимир ЗЕЛЕНИЙ (координатор сектору фахової передвищої освіти Науково-методичної ради МОН, в.о. директора Верхньодніпровського фахового коледжу ДДАЕУ), який представив критичний аналіз стану системи та звернув увагу на явище «програмного гальмування» й бюрократію.

Активну участь у програмі та обговоренні взяли директори провідних коледжів, які виступили як спікери та поділилися практичними кейсами управління: Володимир КАЛУШКА (Тернопільський фаховий коледж ТНТУ ім. Івана Пулюя), Володимир АЛЬОХІН (Немішаївський фаховий коледж НУБіП України), Вікторія ДРОНЬ (Прилуцький гуманітарно-педагогічний фаховий коледж ім. Івана Франка), Микола КРАМАР (Таращанський технічний та економіко-правовий фаховий коледж) та інш.

Дискусія навколо доповідей спікерів виявилася відвертою та гострою. Найбільший резонанс викликало обговорення внутрішніх проблем системи та пошуку фінансових інструментів для розвитку закладів. Учасники активно дискутували про проблему «програмного гальмування», застарілу бюрократію та інерційність, які заважають коледжам оперативно реагувати на виклики часу. На противагу цим труднощам очільники коледжів запропонували реальні антикризові рішення. Вони на практиці довели, що порятунком для модернізації є міжнародні гранти та пряма співпраця з бізнесом через державно-приватне партнерство. Не менш важливою темою підсумкового обговорення став захист інтересів регіональної молоді. Спікери наголосили, що без державної підтримки коледжів у малих громадах країна ризикує втратити рівний доступ до освіти. Фінальним акцентом дискусії стала підтверджена учасниками секції необхідність масштабного впровадження дуального навчання, яке стирає кордони між теорією і практикою та вже довело свою ефективність навіть у гуманітарно-педагогічній сфері.

Засідання секції 4 «Проблеми та перспективи розвитку професійної освіти в Україні» (модератори Світлана АМЕЛІНА, д. пед. н., професор, завідувач кафедри іноземної філології НУБіП і Валентина РАДКЕВИЧ, д. пед. н., професор, академік Національної академії педагогічних наук України, директор Інституту професійної освіти НАПН України) розпочала президент ГО «Всеукраїнська асоціація працівників професійно-технічної освіти» Катерина МІРОШНИЧЕНКО з доповіддю, яка своєю назвою «Виклики сьогодення професійної освіти: виживаємо чи намагаємося розвиватися» символічно відобразила сучасний стан професійної освіти.

Учасники секційного засідання обговорили низку актуальних і подекуди болючих питань питань системи професійної освіти у нашій країні. Член Президії Асоціації працівників професійно-технічної освіти, заслужений працівник освіти України Василь Петрович акцентував увагу на модернізації змісту професійної освіти й необхідності підготовки фахівців за сучасними професіями. Директор Вищого професійного училища №7 м. Кременчука Полтавської області, віцепрезидент Всеукраїнської асоціації працівників професійно-технічної освіти Микола НЕСЕН підкреслив важливість оновлення ресурсного забезпечення закладів професійної освіти. До обговорення долучились директор Катюжанського професійного коледжу, віцепрезидент Всеукраїнської асоціації працівників професійно-технічної освіти Руслан НЕДАШКІВСЬКИЙ і директор Сіверського професійного ліцею, член Президії Асоціації працівників професійно-технічної освіти Володимир СТИРАНЕЦЬ, які окреслили інші проблеми професійної освіти, що потребують негайного вирішення. Про можливості розвитку професійної освіти, зокрема, перекваліфікації й навчання дорослих повідомив директор Ніжинського аграрного ліцею Юрій ЄЛІЗАРОВ.

Активну участь у роботі секції взяли також науковці Національної академії педагогічних наук України: к. пед. н., старший дослідник, завідувач відділу зарубіжних систем професійної освіти Інституту професійної освіти НАПН України Світлана КРАВЕЦЬ, запропонувала практичні механізми розвитку співпраці закладів професійної освіти із роботодавцями; к. пед. н., старший науковий співробітник відділу наукового інформаційно-аналітичного супроводу освіти Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського НАПН України Олександр ГУМЕННИЙ представив цифрові кейси, що можуть бути використані як засіб розвитку цифрової культури викладачів професійно-теоретичної підготовки закладів професійної освіти.

Тематика секції нікого не залишила байдужим. Було висловлено багато пропозицій щодо внесення змін до діючого законодавства щодо підготовки кваліфікованих робітників в умовах воєнного стану і повоєнної відбудови України, орієнтації закладів професійної освіти на перспективні професії, запровадження дуальної моделі в систему професійної освіти.

Гостро дискусійною та найбільш затяжною у часі платформою конференції стала секція «Сучасні проблеми загальної середньої освіти та імплементація парадигми “Нової української школи” в умовах воєнного стану», яка об’єднала науковців, освітніх управлінців, директорів закладів освіти та практиків навколо ключових викликів функціонування української школи в умовах війни та суспільних трансформацій. Модераторами секції виступили канд. пед. наук, доцент кафедри педагогіки Олег ЄРЕСЬКО, перший проректор Глухівського НПУ ім. О. Довженка Марина ХРОЛЕНКО, директор Гімназії східних мов № 1 м. Києва Оксана ПРОСКУРА.

У центрі наукового обговорення опинилися концептуальні засади реалізації реформи Нової української школи в умовах сучасних суспільних викликів. Тетяна ЗАСЄКІНА, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, акцентувала увагу на труднощах упровадження діяльнісного та компетентнісного підходів у сучасному освітньому процесі. Практичні моделі забезпечення якості освіти в умовах воєнного й повоєнного часу представив Олег ПАСКА, директор департаменту освіти і науки Львівської державної адміністрації. Значний інтерес учасників викликала доповідь Оксани ОНОПРІЄНКО, докт. пед. наук, старшого наукового співробітника, член-кореспондента НАПН України, завідувача відділу початкової освіти ім. О.Я. Савченко Інституту педагогіки НАПН України, присвячена можливостям STEM-підходу у розвитку мислення сучасного учня та перспективам його впровадження у школі майбутнього. Жваве обговорення викликав виступ Даніеля СІЛАНДЕРА, професора Університету Карла Ліннея (Швеція), про проблеми української освіти, формування особистості як патріота і «людини світу».

Окремий тематичний блок секції був присвячений підготовці та професійному розвитку педагогічних працівників в умовах сучасних освітніх трансформацій. Марина ХРОЛЕНКО розкрила особливості підготовки сучасного вчителя до реалізації концепції НУШ у системі дуальної освіти. Питання професійних орієнтирів і трансформації педагогічної освіти в умовах війни висвітлив Микола ДУБІНКА, доктор педагогічних наук, доцент.

Надзвичайно актуальними виявилися виступи, присвячені наставництву, трансформації системи підготовки педагогічних кадрів та інноваційним педагогічним технологіям.

Завершальний блок секції був присвячений інноваційним педагогічним технологіям навчання в НУШ. Галина БОНДАР, заступник директора Ліцею № 179 м. Києва презентувала можливості тьюторської технології як основи персоналізації навчання та формування суб’єктності учня в умовах війни. Директор Ліцею № 157 м. Києва Тетяна ЄРМАК, кандидат педагогічних наук, заслужений працівник освіти України, порушила проблему формування лідерської суб’єктності учнів у контексті глобальної турбулентності сучасного освітнього простору. Водночас Ігор БАРАНОВ, директор ліцею №23 ім. М. Очерета м. Житомира акцентував увагу на важливості партнерства між школою, батьками та громадою як однієї з ключових засад реалізації концепції Нової української школи.

Учасники секції одностайно наголосили: сьогодні українська школа переживає не лише етап реформування, а й випробування на стійкість, здатність до адаптації та збереження гуманістичних цінностей освіти. Саме тому реалізація ідей Нової української школи в умовах війни набуває не лише педагогічного, а й суспільно важливого значення як основа формування покоління, здатного відбудовувати майбутнє України.

Міжнародна науково-практична конференція «Освіта України в умовах війни та повоєнної відбудови: глобальні тенденції та національні виклики» стала не лише масштабним майданчиком для наукової дискусії, а й простором консолідації інтелектуального потенціалу української та світової освітньої спільноти. Упродовж роботи конференції учасники неодноразово наголошували: сьогодні освіта є стратегічним ресурсом національної стійкості, суспільної безпеки та повоєнного відновлення держави. Саме від якості сучасної освіти, її гуманістичних цінностей, інноваційності та здатності відповідати на глобальні виклики залежить майбутнє України.

Особливого значення набули порушені під час дискусій питання збереження людського капіталу, підтримки педагогів і студентської молоді, розвитку цифрових технологій без втрати гуманістичного змісту освіти, інтеграції українських університетів у європейський та світовий освітній простір. Водночас конференція засвідчила високий рівень міжнародної солідарності з Україною та готовність зарубіжних партнерів долучатися до процесів відновлення й модернізації національної системи освіти.

Важливим результатом роботи конференції стало напрацювання рекомендацій і практичних пропозицій для органів державної влади, освітніх інституцій та громадянського суспільства щодо необхідності вжиття невідкладних заходів для підтримки та розвитку освіти в умовах війни й повоєнної відбудови. Учасники форуму наголосили на потребі посилення державної підтримки закладів освіти, створення безпечного освітнього середовища, розвитку міжнародного партнерства, оновлення змісту професійної підготовки та забезпечення психологічної стійкості всіх учасників освітнього процесу. Саме такі кроки, на переконання наукової та педагогічної спільноти, мають стати основою формування сильної, конкурентоспроможної та європейсько орієнтованої системи освіти України.