Міжнародна серія дослідницьких воркшопів об’єднала науковців НУБіП України та University at Buffalo
Упродовж початку навчального року року відбулася серія з чотирьох міжнародних дослідницьких воркшопів за підтримки American Councils Ukraine, яка об’єднала науковців, аспірантів, магістрантів і молодих дослідників Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП України) та University at Buffalo (США).
Історія цього проєкту розпочалася ще в жовтні 2025 року, коли доцентка НУБіП України Ольга КРАВЧЕНКО, ставши фіналісткою програми BridgeUSA Ukrainian Academic Fellows Program, проходила стажування в University at Buffalo. Саме тоді, познайомившись із системою підготовки аспірантів американського університету, рівнем їхньої наукової підготовки та активною участю в дослідницькому житті, вона запропонувала ідею проєкту PhD2PhD.
Його концепція полягала в тому, щоб аспіранти University at Buffalo ділилися власними знаннями, практичними навичками та досвідом зі своїми українськими колегами. Водночас проєкт мав на меті не лише підвищення дослідницьких компетентностей аспірантів НУБіП України, а й створення простору для безпосереднього спілкування, професійного нетворкінгу та формування майбутніх наукових колаборацій між молодими дослідниками двох університетів. Подана ініціатива отримала грантову підтримку, що дозволило реалізувати задуману серію воркшопів.
У межах чотирьох сесій запрошені спікери та учасники панельної дискусії ділилися практичними знаннями й досвідом у сфері підготовки наукових публікацій, використання штучного інтелекту, наукової комунікації та організації навчання в аспірантурі.
Заходи викликали значний інтерес і отримали позитивні відгуки учасників. На жаль, через безпекову ситуацію всі зустрічі довелося проводити повністю в дистанційному форматі. Проте це не завадило активній участі: до кожної із сесій долучалося щонайменше 55 учасників. Кожна зустріч передбачала обговорення та сесію запитань і відповідей, що давало можливість безпосередньо спілкуватися із запрошеними спікерами й обмінюватися думками між представниками двох університетів.
До серії також долучилися представники керівництва університету та міжнародних організацій, які виступили з вітальними словами, зокрема Олександр Миколайович ЛАБЕНКО, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної діяльності НУБіП України; Оксана Леонідівна ТОНХА, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності НУБіП України; та Діана ШАЛАШНА, представниця American Councils Ukraine, а модератором зустрічей виступала Аліна ВЕРЕЩАКА з Університету Баффало.
Академічне письмо та робота в Overleaf
Серію було відкрито 07 вересня 2026 року воркшопом «Як писати наукові статті в Overleaf», який провів Нітін КУЛКАРНІ, аспірант University at Buffalo.
Практичний воркшоп поєднав рекомендації щодо ефективного академічного письма з роботою в Overleaf — онлайн-платформі для спільної підготовки документів у LaTeX, яка широко використовується для створення наукових рукописів.
Учасники розглянули, як структурувати та організовувати наукові статті, працювати з математичними формулами, рисунками, таблицями, посиланнями та цитуванням, а також ефективно співпрацювати зі співавторами. Окрему увагу було приділено перевагам Overleaf під час підготовки складних академічних документів і типовим труднощам, з якими дослідники стикаються у процесі написання наукових праць.
Використання штучного інтелекту в наукових дослідженнях
Другий воркшоп відбувся 14 вересня 2026 року. Його провів Амір НАССЕРЕДДІН, аспірант University at Buffalo, який представив тему «Як використовувати інструменти ШІ в наукових дослідженнях: від ідей до коду та аналізу даних».
Під час практичної сесії спікер продемонстрував, як сучасні інструменти штучного інтелекту можуть допомагати на різних етапах дослідницького процесу, залишаючись доступними навіть для учасників без глибокої підготовки в комп’ютерних науках чи програмуванні.
Учасники розглянули можливості використання ШІ для генерації та уточнення дослідницьких ідей, створення й налагодження Python-коду, очищення та аналізу даних, а також підготовки графіків, узагальнень та інших дослідницьких матеріалів. Окрему увагу було приділено відповідальному використанню ШІ, зокрема обмеженням результатів, згенерованих штучним інтелектом, і важливості їх незалежної перевірки.
Практичні демонстрації викликали активне обговорення можливостей і обмежень використання ШІ в науковій роботі, а також змін, які ці технології привносять в академічну діяльність.
Дизайн ефективних наукових постерів і блок-схем
Третій воркшоп «Як створювати ефективні наукові постери та блок-схеми» провів Нітін КУЛКАРНІ, аспірант University at Buffalo. Цього разу зустріч була присвячена науковій комунікації та візуалізації результатів досліджень.
Надзвичайно приємно, що цю сесію відкрила проректор Оксана ТОНХА, яка дала настанови і поради молодим науковцям
Водночас спікер представив практичні підходи до перетворення складних дослідницьких ідей на зрозумілі візуальні формати. Під час воркшопу розглядалися структура та ключові елементи ефективного наукового постера, способи представлення наукового проєкту чи статті у форматі конференційного постера, а також підходи до поєднання тексту, рисунків, графіків і візуального оформлення.
Учасники також ознайомилися зі створенням блок-схем для представлення методологій дослідження, алгоритмів, процесів і робочих потоків. Особливу увагу було приділено типовим помилкам дизайну та практичним прийомам створення зрозумілих, професійних і доступних наукових візуалізацій.
Воркшоп завершився відкритою дискусією та сесією запитань і відповідей, під час якої учасники мали змогу обговорити зі спікером власні питання, пов’язані з презентацією та візуалізацією досліджень.
Inside the PhD: досвід аспірантів України та США
Серію було завершено 28 вересня 2026 року 90-хвилинною міжнародною панельною дискусією «Inside the PhD: Student Experiences from UB and NUBiP». Ця зустріч стала особливо цікавою, адже дала можливість поглянути на навчання в аспірантурі очима самих аспірантів, порівняти досвід двох університетів і відкрито обговорити спільні виклики. Із вступним словом до учасників також звернулася координаторка програми BridgeUSA Діана ШАЛАШНА.
До панельної дискусії долучилися Роман ТОМАШЕВСЬКИЙ та Володимир ПАВЛЕНКО з НУБіП України, а також Нітін КУЛКАРНІ, Амір НАССЕРЕДДІН та Лу ДОНГ з University at Buffalo.
Спираючись на власний досвід навчання в аспірантурі, учасники панельної дискусії поділилися своїми поглядами на розвиток досліджень, академічні виклики, професійний нетворкінг, участь у конференціях, тайм-менеджмент і планування кар’єри.
Під час дискусії обговорювали вибір дослідницького напряму, перші роки навчання в аспірантурі, розвиток наукової співпраці, ефективну участь у конференціях та академічних заходах, поєднання досліджень із навчанням і викладацькими обов’язками. Не оминули й менш приємні, але невід’ємні складові наукового життя — невдалі експерименти, відхилені статті та труднощі, з якими стикаються молоді дослідники. Окремо обговорили підготовку до професійної кар’єри після завершення PhD.
Панель завершилася розширеною сесією запитань і відповідей, під час якої учасники мали змогу безпосередньо поспілкуватися з панелістами та почути погляди аспірантів, які навчаються й працюють у різних академічних середовищах.
Від міжнародного стажування — до нових можливостей співпраці
Загалом серія з чотирьох воркшопів поєднала практичне навчання, міжнародний академічний обмін і безпосередню взаємодію молодих дослідників НУБіП України та University at Buffalo.
Програма охопила ключові етапи дослідницького шляху — від академічного письма та використання штучного інтелекту до наукової візуалізації й професійного розвитку аспірантів. Водночас не менш важливим результатом стала можливість для молодих науковців двох університетів познайомитися, обмінятися досвідом, обговорити спільні наукові інтереси та закласти основу для подальшої співпраці.
Таким чином, ідея, яка виникла під час стажування в University at Buffalo, перетворилася на реалізований міжнародний освітньо-науковий проєкт. За підтримки American Councils Ukraine та за організації Ольги КРАВЧЕНКО й Аліни ВЕРЕЩАКИ серія PhD2PhD стала не лише можливістю отримати нові практичні знання, а й важливим кроком до розвитку міжнародного академічного діалогу, формування мережі молодих дослідників і започаткування майбутніх спільних освітніх та наукових ініціатив.