Круглий стіл з нагоди 40-х роковин чорнобильської катастрофи
24 квітня 2026 року в Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбувся круглий стіл з нагоди 40-х роковин Чорнобильської катастрофи. Сьогодні, коли Україна знову стикається з ядерними загрозами, трагедія Чорнобиля є більш ніж актуальною. Ми говоримо не лише про історію, а й про відповідальність — історичну, соціальну та екологічну.
Сьогодні у стінах університету зібралися науковці, викладачі, студенти, для того, щоб згадати події весни 1986 року та проаналізувати здобуті знання та досвід: від радіаційної безпеки та екології до збереження історичної пам'яті в умовах сучасних викликів. Вибух на четвертому енергоблоці ЧАЕС, який стався 26 квітня 1986 року, визнано найбільшою техногенною аварією за всю історію людства. Трагедія не лише змінила ставлення світу до ядерної енергетики, а й залишила по собі глибокі екологічні та соціальні рани.
Ми схиляємо голови перед мужністю пожежників, військових, медиків, інженерів, працівників станції та всіх тих, хто першими вступив у боротьбу з невидимим ворогом — радіацією. Їхній героїзм, самопожертва та сила духу назавжди залишаться прикладом справжнього служіння людям.
Сьогодні наш обов’язок — не лише пам’ятати, а й передавати цю пам’ять наступним поколінням. Щоб Чорнобиль був не лише символом трагедії, а й уроком відповідальності, людяності та єдності.
Президія круглого столу - ректор, д.е.н., професор, член-кореспондент НААН України, відмінник аграрної освіти України, заслужений працівник освіти України Вадим ТКАЧУК, декан факультету захисту рослин, біотехнологій та екології, д.с.-г.наук, професор Юлія КОЛОМІЄЦЬ, декан агробіологічного факультету к.с.-г.наук, доцент Володимир ЗАВГОРОДНІЙ, к.с.-г.наук, доцент кафедри екології агросфери та екологічного контролю Світлана ПАЛАМАРЧУК.
З вітальним словом до учасників круглого столу звернувся ректор, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН України, відмінник аграрної освіти України, заслужений працівник освіти України Вадим ТКАЧУК, який підкреслив важливість заходу та відмітив, що сьогодні, через сорок років після трагедії, ми маємо не лише пам’ятати уроки Чорнобиля, а й активно використовувати накопичений досвід. Цей досвід є надзвичайно актуальним у контексті глобальних екологічних загроз, зміни клімату, а також ризиків, пов’язаних із техногенними впливами та воєнними діями.
Схиляємо голови перед представниками нашої академічної родини, які навесні 1986 року першими зробили крок назустріч невідомій небезпеці — Михайло ПИЛИПЕНКО, Віталій БОРОДАЙ, Анатолій ІВАНЧЕНКО, Володимир КАРМАН, Василь ФЕДОРЕЦЬ, Анатолій ШОСТАК, Микола КРИВЕНОК, Віктор МАКСІН, Віталій ГАЙЧЕНКО, Володимир ГЛИМ’ЯЗНИЙ, Олександр МАКСИМЕНКО, Роман ГЕРАСИМЕНКО, Віталій ІВАХНЕНКО, Василь ПЕТРУНЬОК, Надія ЛУКАШЕНКО, Володимир КОЗЛЕНКО, Сергій ГРИСЮК, Микола МАТУШЕВИЧ, Анатолій ГОРЕНКО, Валентин ПРОЦАК, Олександр РИБКА, Олександр МАРТИНЕНКО та інші. Частину з них ми раді бачити серед учасників нашого круглого столу, а частини вже, на жаль, немає з нами. Їхнє подвижництво, героїзм і звитяга назавжди будуть записані до літопису людської мужності та навічно залишаться у пам´яті українського народу.
Вадим Анатолійович висловив щиру вдячність усім ліквідаторам, науковцям, викладачам, які своєю працею та знаннями зробили внесок у подолання наслідків аварії.
У виступі директора Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології, кандидата сільськогосподарських наук, старшого наукового співробітника Дмитра ГАЛЯКА було відмічено, що минуло десятиліття після Чорнобильської катастрофи, проте й сьогодні ця територія залишається одним із найбільш унікальних і водночас небезпечних об'єктів на планеті. Головне питання, яке стоїть перед науковцями та суспільством: чи зможе людина колись повернутися туди повноцінно і що чекає на зону далі. На сьогодні радіаційна ситуація зазнала фундаментальних змін. Період, коли фон створювали короткоживучі ізотопи, давно минув. Зараз основне навантаження формують Цезій-137 та Стронцій-90. Завжди є природні ізотопи, їх використовують для різних цілей.
На сучасному етапі Sr-90 та Cs-137 та їх дочірні формують основне радіоактивне навантаження. Поведінка радіонуклідів в деревині має різний розподіл. Основне джерело радіонуклідів — ґрунт та лісова підстилка. Ґрунт як депо. Сучасний стан зони характеризується зниженням активності короткоживучих ізотопів, проте зона залишається об'єктом довгострокового екологічного нагляду через необхідність контролю за стронцієм-90 та цезієм-137 у лісових екосистемах.
Доповідь професора, академіка НААН України Ігоря ГУДКОВА була присвячена історичному часопису кафедри радіобіології, що дало змогу ретроспективно оцінити внесок науковців у подолання наслідків катастрофи. Було зазначено, що кафедра радіобіології вперше після аварії отримала завдання — вивчити вплив мікроелементів на надходження радіонуклідів в сільськогосподарські рослини. Перші виїзди кафедри у зону відчуження були здійсненні доцентом Валентином КІЦНО та асистентами Сергійом ГРИСЮКОМ та Оленою ВЕРБОВІКОВОЮ. Це були перші роботи кафедри, а саме закладка польового досліду, розчищення території, формування ділянок, посів різних видів культур, оцінка отриманих результатів. В результаті цієї роботи були отримані дані про певну радіозахисну здатність деяких з них, цинку, марганцю, кобальту — вони зменшували накопичення радіонуклідів в рослинах. Всі учасники програми були удостоєні статусу «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року». Унікальні п’ятирічні дослідження кафедри були проведенні з вивчення питання про перенос радіонуклідів Дніпром у південні регіони країни і їх включення в рослини при зрошенні. Було встановлено, що такий перенос можливий, проте кількісні значення накопичення радіонуклідів в продуктивних органах рослин значно нижчі за допустимі рівні.
Науковий доробок кафедри складає понад 600 навчально-наукових публікацій, серед яких десятки робіт, які опубліковані у зарубіжних фахових виданнях, понад тридцять монографій, підручників та навчальних посібників. На сьогодні кафедра радіобіології вже у складі кафедри загальної екології, радіобіології та БЖД продовжує дослідження в умовах цього унікального полігону.
Професор кафедри екології агросфери та екологічного контролю НУБіП України Віталій ГАЙЧЕНКО в своїй науковій доповіді підкреслив, що радіонуклідне забруднення екосистем призвело до інтенсифікації мікроеволюційних процесів у популяціях деяких видів, можливо, шляхом зміни норми реакції на умови довкілля. У зв'язку з цим на перший план виходять два напрямки цього процесу — адаптація до нових умов та стабілізуючий відбір. Перша тенденція — це збільшення епігенетичної (а отже, і генетичної) мінливості, яка проявляється у посиленні здатності адаптуватися до несприятливих умов існування, а потім зміщення нормальної реакції до цих умов — це свідчить про відбір особин, які найкраще підійшли до впливу радіації, і, зрештою, популяцій (тобто радіаційна адаптація). Свідченням другого напрямку є реакція популяцій мікроссавців, яка відображається у відносно низькій мінливості зі стабільним збереженням популяції, що дозволяє популяції зберігати свої особливості.
Круглий стіл пройшов на високому організаційному рівні об’єднавши провідних науковців та практиків. Дружня атмосфера заходу сприяла відкритим науковим дискусіям. У роботі круглого столу взяли активну участь студенти факультетів захисту рослин, біотехнологій та екології і агробіологічного.
За результатами круглого столу, приуроченого до 40-х роковин Чорнобильської трагедії, учасники відзначили високу актуальність обговорених питань радіоекології, високий рівень наукової дискусії та практичну значущість представлених напрацювань для безпечного майбутнього.
