Інтерактив на тему «Дизайн мислення» на «ОСІННІЙ ШКОЛІ МОЛОДОГО НАУКОВЦЯ 5.0» Ради молодих вчених МОН України

26 вересня 2025 р. на засіданні «ОСІННЬОЇ ШКОЛИ МОЛОДОГО НАУКОВЦЯ 5.0» Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України інтерактив на тему «ДИЗАЙН МИСЛЕННЯ» для молодих науковців України провів Володимир НАЗАРЕНКО, голова ради молодих вчених факультету інформаційних технологій НУБіП України, доцент кафедри комп'ютерних систем, мереж та кібербезпеки.

 

Чергове п’яте за цей рік заняття в Школі молодого науковця зібрало понад 80 учасників з усієї України. Це і найбільш активні з них — члени Ради молодих вчених при МОН, члени рад з різних університетів, а також всі охочі науковці та викладачі, адже оголошення про такі події постійно розміщуються на офіційній сторінці Ради та у соціальних мережах. 

 

Кожне з таких засідань Школи триває до двох годин, з яких півтори години доповідач має на представлення інформації, а решта часу виділяється на дружні дискусії та питання. 

Про що йшлося? ДИЗАЙН МИСЛЕННЯ — це про комплексний, складний процес створення «продукту» як цифрового, так і фізичного; сервісу чи послуги. Дизайн-мислення є нелінійним ітеративним процесом, який використовує команди у різних галузях, щоб зрозуміти користувачів, обговорити, розпланувати чи оскаржити власні припущення, переглянути проблеми та створити інноваційні рішення для створення прототипу, а надалі його протестувати. Доповідач зазначив, що дизайн мислення включає п’ять основних етапів, це — повне розуміння задачі або «співпереживання», визначення, ідея та її повна деталізація, створення прототипу та його детальна перевірка. 

 

У сучасному цифровому світі, де взаємодія між людиною, інформаційними системами та іншими «продуктами» стає все більш складною, виникає потреба у тому, щоб фахівці різних галузей були здатними створювати інтуїтивно зрозумілі, привабливі та функціональні цифрові продукти, та і не тільки цифрові. Саме на перетині дизайну, інженерії та психології користувача сформувалася галузь дизайну мислення та дизайну інтерактивних систем — стратегічного напряму, що об’єднує принципи UX/UI, промислового дизайну, цифрової візуалізації та сучасні методології розробки. 

 

Тож тема щодо дизайну мислення та інтерактивного дизайну є потрібною та цікавою як для фахівців технічних, технологічних, виробничих, так і творчих, мистецьких галузей, а також науковців і викладачів, дизайнерів початківців. До такої інформації мають долучатися також усі інші, хто прагне глибше зрозуміти логіку, структуру та інструменти побудови взаємодії людини з цифровим та фізичним середовищем. Мета дизайну мислення — не лише сформувати системне уявлення про принципи дизайн мислення, інтерфейсів і створення прототипів, а й закласти основи для використання уніфікованої практичної бази для проектування продуктів, які поєднують зручність, естетику та технологічну ефективність. 

 

Володимир зазначив, що тема лекції за змістом і наповненням повністю відповідає світовим трендам у цифровому дизайні, зокрема розвитку інженерії взаємодії людина-комп’ютер, досліджень досвіду користувачів та прототипування інтерфейсів для цифрових і фізичних пристроїв. 

 

Лектор важливу увагу наділив питанню процесу дизайну. Процес дизайну продукту передбачає пошук того, чому, що та як щодо продукту. У той час як «Чому» передбачає пошук мотивації клієнта/користувача або причин використання продукту, «Що» стосується дій, які клієнт/користувач може виконати, використовуючи продукт або функціональні можливості продукту та «Як» пов’язано з безперебійним створенням функціональності. Мислення про продукт завжди зосереджується на продукті в цілому. Дизайнери продукту, менеджери з «продуктовим мисленням» завжди тримаються поруч із клієнтом та їхніми зростаючими змінними і потребами, щоб стимулювати ітерацію «продукту», який створюють.

 

Прочитана В.А. НАЗАРЕНКОМ лекція містила інформацію, що враховувала сучасні тенденції в інформаційній галузі з урахуванням динамічності галузі, інноваційних підходів до вивчення UI/UX, використання сучасних інструментів цифрового дизайну, розробки прототипів для IoT і AR/VR-платформ, а також кращих світових практик у сфері інтерактивного дизайну та дизайну мислення. Такий підхід може широко використовувати у різних сферах наукових досліджень та покликаний забезпечити системну підготовку молодих науковців до виконання проектних, дослідницьких і практико-орієнтованих робіт та проектів, що є особливо важливим у контексті нових викликів в суспільстві та освіті.

Доповідач акцентував, що системні знання з дизайну мислення сприятимуть розвитку у науковців дизайнерського мислення, креативності, здатності до міждисциплінарної взаємодії при створенні нових наукових проектів та різноманітних інноваційних продуктів для користувачів.

 

І як резюмувала підсумки лекції Володимира Анатолійовича голова Ради молодих вчених при МОН України Анастасія СІМАХОВА — слухали багато цікавої інформації, говорили та з цікавістю вирішували практичні завдання від автора. Маємо надію, що нові знання та навички, отримані під час інтерактиву, стануть у нагоді молодим науковцях у їх подальшій роботі та житті.