Гуртківці відвідали театр ім. Франка

 У вівторок 25 квітня студенти 1 та 2 курсу ОПП «Міжнародна економіка», члени наукових гуртків кафедри глобальної економіки, зі своїми наставниками Оленою Кірейцевою та Ларисою Михальчишиною відвідали виставу “Моя професія - сеньйор з вищого світу”, яка відбулась на сцені Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка.
   Ця вистава – вже друге звернення театру до матеріалу. У 1981 році, в постановці В. Оглобліна та виконанні акторів В. Івченка і С. Олексенка – це була одна з найяскравіших і найкасовіших вистав репертуару. Черга за квитками – стояла від метро «Хрещатик», а сама вистава пройшла більше 700 разів.   Тоді ж Анатолій Хостікоєв зіграв роль Антоніо, і В. Оглоблін казав: «Антоніо — Хостікоєв, це друга його велика роль у театрі Франка. Він був дуже хороший, темперамент збігався з італійським». У 2003 році – цю ж п'єсу було поставлено як антрепризу театральної компанії “Бенюк і Хостікоєв”, де А. Хостікоєв був і режисером, і виконавцем.   Сьогодні італійська комедія знову повернулась на сцену академічного театру. Грається вистава в декораціях Ярослава Нірода, створеними за ескізами 1981 року. В легкій і невибагливій комедії звучить тема родинних відносин, збереження дому та порятунку сім'ї як головної опори в житті кожної людини.
   Три акти неймовірної вистави пройшли на одному диханні завдяки чудовій грі відомих акторів України – Наталії Сумської, Богдана Бенюка, Олександра Задніпровського.
   Особливо глядачів зачарував своєю грою головний герой комедії Назар Задніпровський. Він зіграв роль Леоніда Папагатто, глави великої італійської родини, якому можна вибачити все: і дрібні крадіжки продуктів на званих обідах і вечерях, і створення міфічного благодійного фонду підтримки бідних родин, тому що весь цей калейдоскоп подій затіяний ним заради однієї мети –добробуту своїх близьких. Щаслива розв'язка – заслужена нагорода артистичному і чарівному шахраєві.
       Динамічна та переконлива гра акторів тримала увагу студентів до кінця вистави. Надзвичайно гарні декорації та освітлення сцени створювали відчуття у кожного глядача, що він також є учасником подій, які відбуваються на сцені. Після закінчення вистави всі були під чудовими враженнями і студенти ще довго не розходились. Їм хотілось якнайдовше поділитись своїми емоціями, обговорити акторів, театр та чудову гру. Було прийнято рішення відвідувати театри Києва щомісяця.Олена Кірейцева,доцент кафедри глобальної економіки, керівник гуртка