GREEN-HORT: підсумковий четвертий день семінару в межах проєкту PROGRESS — обмін досвідом та перспективи впровадження кліматично стійких і зелених практик у садівництві

Заключний четвертий день 13 березня 2026 року міжнародного науково-практичного семінару став підсумком інтенсивної фахової роботи, під час якої експерти, науковці та представники аграрного сектору обговорювали сучасні підходи до розвитку садівництва та адаптації виробництва до кліматичних змін. Цього дня головною темою дискусії стала культура волоського горіху — один із перспективних напрямів розвитку українського садівництва, що має значний економічний потенціал та високі можливості для інтеграції інноваційних і кліматично стійких технологій вирощування.

Відкрив роботу фінального четвертого дня модератор заходу, перший заступник голови Всеукраїнська асоціація громад, старший викладач кафедри публічного управління, менеджменту інноваційної діяльності та дорадництва ННІ неперервної освіти НУБіП України Сергій ЗАМІДРА, який зазначив, що протягом попередніх семінарів учасники детально розглянули весь ланцюжок — від вирощування та інтегрованого захисту рослин до переробки, сертифікації продукції та розвитку ринків збуту.

З вітальним словом до учасників звернувся керівник управління розвитку сервісних систем в аграрному секторі Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Олег ВІТЮК, який у своєму виступі наголосив на важливості впровадження кліматично стійких та екологічно орієнтованих практик у галузі садівництва як необхідної передумови підвищення її конкурентоспроможності, сталого розвитку та адаптації виробництва до сучасних викликів зміни клімату.

Проректор з науково-педагогічної роботи та розвитку НУБіП України Сергій КВАША, зауважив про важливість науково-практичних заходів для поширення сучасних знань та інтеграції українського аграрного сектору в європейський простір.

Із настановним словом на початку роботи четвертого дня семінару виступив керівник проєкту PROGRESS в Україні Дмитро БЕРЕЗОВСЬКИЙ. У своєму виступі він подякував учасникам та організаторам за активну й конструктивну роботу, підкресливши особливу роль гранту GREEN-HORT, який виступає одним із ключових учасників реалізації проєкту у поширенні кліматично стійких і зелених практик у садівництві в Україні. Він зазначив, що, попри завершальний характер четвертого дня семінару, упродовж попередніх днів учасникам вдалося сформувати професійну команду однодумців, об’єднаних спільною метою — пошуком та впровадженням інноваційних рішень для розвитку галузі садівництва.

У межах навчального тижня було розглянуто широкий спектр питань, пов’язаних з адаптацією садівництва до кліматичних змін на прикладі ключових для України культур, а отримані результати та практичні напрацювання були фахово представлені експертами НУБіП України. На завершення свого виступу Дмитро БЕРЕЗОВСЬКИЙ висловив упевненість, що матеріали семінару стануть важливим етапом у подальшому впровадженні здобутих знань у практичну діяльність фермерів та підприємств аграрного сектору.

Під час науково-практичного семінару професор Володимир МЕЖЕНСЬКИЙ, доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник та член Міжнародного товариства садівницьких наук (ISHS), представив ґрунтовну доповідь, присвячену біологічним особливостям, селекції та сучасному стану вирощування волоського горіху в Україні.

У своєму виступі він наголосив, що волоський горіх є однією з ключових культур українського садівництва. В українській науковій традиції вірним є використання назви «волоський горіх», тоді як поширена назва «грецький горіх» має історичне походження та вважається менш коректним у науковому вживанні. Професор представив результати багаторічних досліджень, щодо походження та поширення культури, зазначивши, що сучасні сорти мають високу генетичну різноманітність, а Україна є важливим центром формування популяції цієї культури у Східній Європі. У доповіді також було розглянуто харчову та біологічну цінність горіхів, які характеризуються високим вмістом жирів, білків, вітамінів та мінеральних речовин, що зумовлює їх важливе значення як складової раціонального та збалансованого харчування.

Окремий блок презентації стосувався методів розмноження волоського горіха, зокрема: прищіплення сортових живців на підщепи; використання зимового прищеплення; сучасних методів мікроклонального розмноження, що дозволяють швидко отримувати велику кількість якісного посадкового матеріалу.

Професор також представив селекційні досягнення українських наукових установ, зокрема нові сорти волоського горіху, створені вітчизняними дослідниками, а також порівнявши їх із сортами іноземної селекції.

Підсумовуючи, Володимир МЕЖЕНСЬКИЙ наголосив, що розвиток селекції, впровадження сучасних технологій вирощування та адаптація до кліматичних змін є ключовим фактором підвищення ефективності виробництва волоського горіху в Україні.

Під час семінару доцент кафедри технології зберігання, переробки та стандартизації продукції рослинництва імені професора Б. В. Лесика Сергій ГУНЬКО у своєму виступі окреслив географію світового виробництва волоського горіха, зазначивши, що майже 90 % світового виробництва зосереджено в кількох країнах — передусім у Китаї, США та Чилі, тоді як частка України на світовому ринку становить близько 4%. Було проаналізовано конкурентні позиції цих країн та їх виробничі особливості.

Особливу увагу Сергій Миколайович приділив харчовій цінності волоського горіху, наголосивши, що ядро є висококалорійним продуктом (понад 650 ккал на 100 г), багатим на жири, білки, вітаміни групи В, Е та мінеральні елементи, зокрема калій, магній, фосфор та цинк.

Окремим блоком було розглянуто комплексну переробку волоського горіха. Серед основних продуктів переробки — очищене ядро, подрібнені горіхи, горіхова олія, борошно, горіхові пасти, кондитерські вироби та рослинне молоко. Також використовується побічна продукція — оболонка та шкарлупа, зокрема для виробництва палет або інших технічних матеріалів.

Таким чином, у доповіді було комплексно висвітлено питання переробки волоського горіху, що є важливим елементом підвищення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та міжнародному ринку.

В наступній частині семінару доцент кафедри статистики та економічного аналізу НУБіП України Оксана МАКАРЧУК представила аналітичну доповідь, присвячену сучасному стану та перспективам розвитку волоського горіха.

У своєму виступі доповідачка зазначила, що ринок волоських горіхів є складовою аграрного ринку та має ряд специфічних особливостей. Він характеризується значною кількістю дрібних виробників, високою залежністю від зовнішнього попиту та значною частиною експорту. Продукція реалізується, як у вигляді горіхів у шкарлупі, так і очищеного ядра, а також фасованої чи органічної продукції.

Оксана МАКАРЧУК звернула увагу на основні виклики галузі, серед яких: кліматичні ризики, фрагментована структура виробництва та складність формування великих експортних партій; коливання світових цін, що залежать від урожайності у країнах — лідерах (США, Китай, Чилі, Туреччина); високі вимоги щодо якості продукції на міжнародних ринках; логістичні та валютні ризики; недостатній рівень глибокої переробки продукції.

У підсумку Оксана МАКАРЧУК наголосила, що Україна має значний експортний потенціал у виробництві волоського горіху завдяки сприятливим природно-кліматичним умовам. Подальший розвиток галузі пов`язаний із модернізацією садів, розвитком переробки, підвищенням якості продукції та стабілізацією зовнішньоторговельної політики.

Окрему увагу, доцент кафедри стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції НУБіП України Юлія СЛИВА у своїй доповіді акцентувала, що вихід української продукції на міжнародні ринки неможливий без дотримання міжнародних стандартів якості та систем управління безпечністю харчових продуктів. Одним із ключових орієнтирів для виробників є міжнародні стандарти Codex Alimentarius, які встановлюють вимоги до безпеки харчових продуктів, зокрема щодо гігієни виробництва, контролю забруднень та вмісту небезпечних речовин.

Доповідачка зазначила, що міжнародні схеми сертифікації, які підтверджують відповідність продукції принципам сталого розвитку, відкривають вітчизняним товаровиробникам доступ до світових ринків.

Також було представлено національні нормативні документи, що регламентують виробництва та переробку продукції з волоського горіху в Україні. Доповідачка підкреслила, що впровадження міжнародних стандартів та систем сертифікації є важливим фактором підвищення конкурентоспроможності українських виробників, забезпечення якості продукції та розширення можливостей експорту на міжнародні ринки.

Під час семінару доцент кафедри аналітичної та біонеорганічної хімії та якості води Ольга КРАВЧЕНКО представила доповідь, присвячену сучасним технологіям виробництва «зеленого» аміаку та перспективам його використання у сталому садівництві.

Було наголошено, що аміак (NH3) є одним із ключових продуктів хімічної промисловості та основою для виробництва азотних добрив, зокрема карбаміду та аміачної селітри. Світове виробництво аміаку перевищує 180 млн тонн на рік, і майже весь обсяг одержують за допомогою прогресу Габера-Боша, використовує водню із природного газу.

У доповіді були наведені приклади сучасних міжнародних проєктів виробництва зеленого аміаку, зокрема ініціативи компанії Yara у Норвегії, Бразилії, Нідерландах, Австралії та США, а також великий проєкт NEOM Green Hydrogen Project у Саудівській Аравії. Ольга КРАВЧЕНКО підкреслила, що використання зеленого аміаку має значні переваги для сталого сільського господарства. Крім того, розвиток технологій виробництва зеленого аміаку сприятиме створенню нових підприємств, робочих місць та стимулюватиме розвиток суміжних галузей – енергетики, машинобудування, логістики та сервісних технологій. У підсумку доповідачка наголосила, що впровадження технологій виробництва «зелених» добрив є важливим кроком у напрямі переходу до кліматично нейтрального та сталого аграрного виробництва.

Підсумовуючи результати семінару, організатори висловили щиру подяку усім спікерам, науковцям та практикам, які долучалися до обговорення.

У своєму виступі Дмитро БЕРЕЗОВСЬКИЙ висловив подяку політичному партнеру проєкту – Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України, а також міжнародним та національним партнерам консорціуму, зокрема організації економічного співробітництва та розвитку, Інститут економіки та прогнозування НААН України, НУБіП України, Інституту захисту рослин НААН. Особливу вдячність він висловив команді НУБіП України на чолі з проректором з науково-педагогічної роботи та розвитку, керівником проєкту PROGRESS Сергієм КВАШЕЮ, ресурсному менеджеру проєкту, доценту Віталію ВАКУЛЕНКУ за потужну організацію, також координаторцію проєкту, доценту Ользі КРАВЧЕНКО, організаторам навчального блоку за високий рівень підготовки та проведення семінару, а також за технічну підтримку, доктору філософії з менеджменту Володимиру ВОСКОЛУПОВУ. За словами спікера, впродовж чотирьох днів учасники мали змогу ще ознайомитись із сучасними кліматично орієнтованими практиками в садівництві, а також із підходами до підвищення конкурентоспроможності, зберігання та експорту продукції. Особливу увагу було приділено ключовим культурам галузі – яблуку, малини, суниці садової та волоському горіху. Дмитро БЕРЕЗОВСЬКИЙ наголосив, що наступним етапом проєкту стануть демонстраційні проєкти для фермерів, бізнесів та громад, конкурс на участь у яких планується провести у квітні. Це дозволить перевірити ефективність запропонованих практик безпосередньо у виробництві. У перспективі отримані знання будуть інтегровані в навчальні програми для фермерів та аграрного бізнесу, а також стануть основою для розвитку освітніх програм у системі вищого та післядипломної освіти. На завершення виступу Дмитро БЕРЕЗОВСЬКИЙ подякував ректору НУБіП України Вадиму ТКАЧУКУ та всій команді університету за організацію заходу та створення сучасної освітньої платформи для розвитку кліматично орієнтованого садівництва в Україні.

Підсумовуючи роботу чотириденного науково-практичного семінару, проректор з науково-педагогічної роботи та розвитку, професор кафедри глобальної економіки, академік НААН Сергій КВАША подякував партнерам та учасникам за активну співпрацю. Він відзначив підтримку Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства України, Міністерство освіти і науки України, а також участь ректора університету професору Вадиму ТКАЧУКУ.

Окрему подяку було висловлено озвучено модераторам заходу — Оксані ОСМАЧКО та Сергію ЗАМІДРІ, які забезпечили ефективну комунікацію та професійний формат проведення дискусій. Сергій КВАША наголосив, що важливу роль у наповненні семінару науковим змістом відіграли дослідники та викладачі кафедри садівництва НУБіП України: професор Людмила ШЕВЧУК (яблуко), доцент Юрій АНДРУСИК (малина), доцент Яна ТЕРЕЩЕНКО (суниця садова), професор Володимир МЕЖЕНСЬКИЙ (волоський горіх) на чолі із завідувачем кафедри садівництва ім. проф. В.Л. Симиранка Борисом МАЗУРОМ.

До обговорення економічних аспектів галузі долучились також професор Тетяна МІРЗОЄВА, доцент Оксана ЗАВАДСЬКА, доцент Оксана МАКАРЧУК, доцент Юлія СЛИВА, які представили аналітичні матеріали щодо ринку та сертифікації продукції, зокрема сегменту волоського горіху станом на 2026 рік.

За словами проректора Сергія КВАШІ, чотириденний формат семінару в контексті чотирьох культур — був запропонованим у співпраці з керівником проєкту PROGRESS в Україні Дмитром БЕРЕЗОВСЬКИМ і Артемом САДОВИМ та показав свою ефективність. У заході взяли участь понад 400 учасників як очно, так і дистанційно, котрі представили 92 освітні та наукові установи. Проектор підкреслив, що семінар проходив у форматі ТоТ (тренінг для тренерів), тобто першочергово був направлений на підготовку викладачів та науково-педагогічних працівників, які зможуть передавати отримані знання фермерам та аграрному бізнесу. Наступним етапом роботи стане проведення практичного семінару в м. Заліщики на базі ВСП «Заліщинський фаховий коледж» НУБіП України, саме там до обговорення планується залучити фермерів та представників місцевих громад.

Сергій КВАША також наголосив, що важливість врахування кліматичних змін, адже за останні 20 років середня температура в Україні зросла приблизно на 1,5 градуси, що створює нові виклики для аграрного виробництва. Саме тому питання адаптації садівництва до кліматичних змін та впровадження принципів European Green Deal є ключовими для розвитку галузі. На завершення він подякував партнерам та організаційній команді проєкту, зокрема доценту Віталію ВАКУЛЕНКУ, доценту Ользі КРАВЧЕНКО, старшому викладачу кафедри менеджменту ім. проф. Й. С. Завадського Володимиру ВОСКОЛУПОВУ, провідному фахівцю відділу виховної роботи та студентської роботи Наталії САВЧЕНКО, а також відзначив участь представників Інституту економіки та прогнозування, зокрема Олександра ДЯЧУКА та Євгена БУБЛИКА.

Модератор заходу Сергій ЗАМІДРА подякував учасникам за активну роботу та закликав науковців розширювати результати досліджень та напрацьовані матеріали. Він повідомив, що в Україні розпочинається впровадження європейського механізму AKIS, який НУБіП України реалізує разом з Міністерством економіки, довкілля і сільського господарства України. Найближчим часом буде відкрито спеціалізований онлайн-ресурс, де науковці та експерти зможуть публікувати свої матеріали, щоб інноваційні рішення скоріше впроваджувалися у практику фермерських господарств. На завершення він зазначив, що спільна робота науковців, освітян та аграрного бізнесу є ключем до розвитку галузі та ефективного реагування на сучасні виклики.

Підсумовуючи результати заходу, організатори підкреслили, що робота у цьому напрямі продовжується. Наступна зустріч у рамках семінару відбудеться у м. Заліщики на базі ВСП «Заліщинського фахового коледжу». Де планується продовжити професійне обговорення актуальних питань розвитку галузі, обмін досвідом між науковцями, викладачами та практиками.

Підсумовуючи результати заходу, організатори наголосили, що робота у цьому напрямі має системний і тривалий характер та буде продовжена в межах подальших етапів реалізації грантової угоди GREEN-HORT. Наступна зустріч у рамках семінару запланована у місті Заліщики на базі ВСП «Заліщицький фаховий коледж», де передбачається продовжити фахове обговорення актуальних питань розвитку галузі садівництва, а також сприяти подальшому обміну науково-практичним досвідом між науковцями, викладачами та представниками аграрного сектору.

Запрошуємо всіх зацікавлених долучитися о наступного етапу семінару — будемо раді бачити кожного учасника!

Слава Україні!