Архітектура як покликання: історія вступниці факультету землевпорядкування Анни ДОРОШЕНКО, яка мріє змінювати українські міста

Сучасні міста постійно змінюються, а разом із ними змінюються й вимоги до професії архітектора. Сьогодні — це не лише створення естетичних будівель, а й проєктування комфортного, безпечного та функціонального простору, у якому гармонійно поєднуються сучасні технології, потреби людей і повага до історичної спадщини. Саме тому спеціальність G17 «Архітектура та містобудування» факультету землевпорядкування НУБіП України привертає увагу творчої та амбітної молоді, яка прагне не просто здобути професію, а стати частиною змін і долучитися до розвитку українських міст.

Однією з таких майбутніх вступниць є Анна ДОРОШЕНКО — випускниця Уманського ліцею №3 Черкаської області. Її любов до мистецтва, інтерес до історії, креативне мислення та бажання створювати простори, у яких людям буде комфортно жити, стали основою свідомого вибору майбутньої професії. Ми поспілкувалися з Анною про її шлях до архітектури, натхнення, очікування від навчання та професійні мрії.

— Анно, розкажіть трохи про себе. Звідки Ви та чим захоплюєтеся у вільний час?

— Мене звати Анна ДОРОШЕНКО. Я з міста Умань Черкаської області. Цього року закінчила Уманський ліцей №3 та зараз готуюся до вступу в університет. Я творча людина, тому у вільний час люблю вивчати історію, займатися різними видами мистецтва й рукоділля. Малюю, ліплю, створюю прикраси та сумки з бісеру, в’яжу з пряжі, а також із задоволенням складаю архітектурні композиції з конструктора. Люблю створювати красиві речі власними руками, адже саме творчість допомогла мені розвинути фантазію, уважність до деталей та інтерес до архітектури. Крім того, із захопленням переглядаю історичні документальні відео, які надихають мене ще більше.

— Як Ви дізналися про факультет землевпорядкування НУБіП України та спеціальність G17 «Архітектура та містобудування»?

— Про НУБіП України я дізналась завдяки своїм батькам, які свого часу навчалися в університеті й завжди тепло розповідали про студентське життя та високий рівень підготовки. А зі спеціальністю G17 «Архітектура та містобудування» познайомилася через соціальні мережі факультету землевпорядкування. Вона одразу привернула мою увагу, адже повністю відповідала моїм інтересам і професійним планам.

— Чому вирішили обрати саме спеціальність G17 «Архітектура та містобудування»?

— Мені здається, що архітектура — це наймогутніший інструмент впливу на якість життя людей. Мені цікаво не просто створювати красиві «картинки», а вирішувати складні задачі: як зробити місто зручним, як вписати нову забудову, як створити екологічний простір. Обираючи між дизайном інтер’єрів та містобудуванням, я зрозуміла, що хочу впливати на більший масштаб.

— Що стало вирішальним для того, щоб Ви захотіли пов’язати своє майбутнє з архітектурою?

— Вирішальним для мене став День відкритих дверей, під час якого представники факультету землевпорядкування детально розповіли про професію, її особливості та перспективи. Саме тоді я зрозуміла, що хочу стати людиною, яка вміє поєднувати сучасні технології, комфорт для людей і повагу до історичної спадщини.

— Які свої якості вважаєте найважливішими для майбутнього архітектора?

— Насамперед це просторове мислення, уважність і посидючість, адже креслення та моделювання потребують максимальної концентрації. Також важливими є комунікабельність і вміння працювати в команді, адже архітектор створює проєкти для людей і разом із людьми. Не менш цінними вважаю відповідальність і критичне мислення. Я завжди аналізую свої рішення та не боюся вдосконалювати власні ідеї, якщо бачу можливість зробити їх кращими.

— Що найбільше приваблює Вас у професії архітектора?

— Найбільше мене надихає те, що архітектура — це професія, де ти ніколи не стоїш на місці: з’являються нові матеріали, енергоефективні технології, програми для 3D-моделювання. Також мені дуже подобається думка, що створений мною простір може впливати на настрій, здоров’я та продуктивність людей. Уявити, що через декілька років хтось буде гуляти парком або працювати в офісі, який я спроєктувала — це неймовірна мотивація!

— Чого Ви найбільше очікуєте від навчання в університеті?

— Я очікую на потужну практичну базу. Хочу навчитися сучасним програмам, працювати з матеріалами в майстернях. Також дуже чекаю на можливість виїзних практик, натурних замальовок та участі у справжніх проєктах. Для мене важливо знайти однодумців у творчому середовищі, бо архітектура народжується в діалозі. Дуже хочу переймати досвід викладачів-практиків та навчитися мислити не як студент, а як професіонал.

— Ким бачите себе після завершення навчання?

— Хочу брати участь у конкурсах із проєктування громадських просторів. У довгостроковій перспективі — я бачу себе експертом у сфері реконструкції старих промислових зон та реновації занедбаних районів. Мені цікаво давати друге життя старим будівлям, перетворювати їх на сучасні арт-кластери або житлові квартали, зберігаючи їхню душу, але наповнюючи сучасним комфортом.

— Що б Ви порадили майбутнім вступникам, які зараз обирають свою професію та університет?

— Моя головна порада — не боятися і пробувати. Архітектура здається дуже складною, і це правда, але якщо дійсно цікаво, як влаштований світ навколо — це ваше. Не обирайте професію лише тому, що вона «престижна» або «вигідна». Переконайтесь, чи приносить вам задоволення моделювання. А щодо університету — раджу обирати той, де ви відчуєте підтримку та сучасний підхід, як на факультеті землевпорядкування НУБіП України, де навчають не просто «рисувати», а мислити стратегічно. І пам’ятайте: архітектура — це спосіб зробити світ красивішим для всіх, тому йдіть у цю сферу з відкритим серцем.

Історія Анни ДОРОШЕНКО — це приклад того, як творчість, наполегливість і щире прагнення до розвитку допомагають зробити свідомий вибір майбутньої професії. Її інтерес до архітектури, сучасне бачення розвитку міського простору та бажання працювати над проєктами, які покращуватимуть життя людей, свідчать про зрілий підхід до майбутньої професійної діяльності. Саме такі талановиті, креативні й цілеспрямовані вступники формуватимуть нове покоління українських архітекторів, які створюватимуть простір майбутнього. Щиро бажаємо Анні успішного вступу, творчого натхнення, нових звершень і впевненого шляху до здійснення своєї мрії!