Міжнародний день пам’яті Чорнобильської трагедії: 40-ві роковини Чорнобильської катастрофи

26 квітня — дата, що навіки закарбована в історії України і всього світу як символ глибокого болю, непоправних втрат і водночас — незламності людського духу. Минає 40 років відтоді, як сталася Чорнобильська катастрофа — трагедія планетарного масштабу, яка змінила долі мільйонів людей і залишила невидимий радіаційний слід, що й досі відлунює в людських долях. Чорнобиль став суворим і безапеляційним застереженням для всього людства — нагадуванням про небезпеку техногенних катастроф, ціну людської помилки, крихкість безпеки та виняткову відповідальність за збереження життя на Землі. Водночас ця трагедія відкрила світові велич людської відваги — подвиг ліквідаторів, які, не шкодуючи себе, стали щитом перед невидимою загрозою і врятували світ від ще страшніших наслідків. Серед них і працівники нашого університету, які тієї квітучої весни 1986 року відправились назустріч невідомій небезпеці — Анатолій ШОСТАК, Михайло ПИЛИПЕНКО, Анатолій ІВАНЧЕНКО, Володимир КАРМАН, Василь ФЕДОРЕЦЬ, Ігор ГУДКОВ, Валерій КАШПАРОВ, Віктор МАКСІН, Віталій ГАЙЧЕНКО, Володимир ГЛИМ’ЯЗНИЙ, Олександр МАКСИМЕНКО, Роман ГЕРАСИМЕНКО, Віталій ІВАХНЕНКО, Василь ПЕТРУНЬОК, Віктор КАВУН, Надія ЛУКАШЕНКО, Володимир КОЗЛЕНКО, Микола МАТУШЕВИЧ, Анатолій ГОРЕНКО, Валентин ПРОЦАК, Олександр РИБКА та інші. Їхнє подвижництво, героїзм і звитяга назавжди будуть записані до літопису людської мужності та навічно залишаться у пам´яті українського народу.

Через чотири десятиліття ці події набувають нового, особливо тривожного звучання. Сьогодні, коли Україна знову переживає важкі випробування війною, пам’ять про Чорнобиль набуває ще глибшого і тривожнішого змісту. Збройна агресія росії проти України принесла нові загрози — не лише людським життям і містам, а й об’єктам критичної інфраструктури, зокрема ядерної енергетики. Світ уже став свідком безпрецедентних ризиків, пов’язаних із захопленням і обстрілами атомних об’єктів, серед яких і Запорізька атомна електростанція. Ці події переконливо засвідчують: у ядерну епоху війна несе загрозу, що не має кордонів.

У цей день ми схиляємо голови перед пам’яттю жертв Чорнобильської катастрофи і висловлюємо глибоку шану всім ліквідаторам, чий героїзм, самопожертва і професійна відданість стали прикладом справжнього служіння людству. Їхній подвиг — це моральний дороговказ для сучасності й майбутніх поколінь.

Нехай ця скорботна дата стане не лише днем пам’яті, а й днем усвідомлення спільної відповідальності за безпечне майбутнє. Безпека не дається раз і назавжди — її щоденно утверджують знанням, єдністю і відповідальністю.

Світла пам’ять загиблим. Вічна шана героям.

І незламна віра в майбутнє, в якому трагедії такого масштабу більше ніколи не повторяться.