Газета Верховної Ради «Голос України». Станіслав Ніколаєнко: Не тільки не зупиняємо, а навпаки — удосконалюємо навчальний процес!

24 травня 2020 року

     Ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України Станіслав Ніколаєнко розповів про дистанційне навчання на карантині.

 

Станіслав Ніколаєнко — український педагог, вчений, політик та громадський діяч; народний депутат України чотирьох попередніх скликань; міністр освіти і науки України (2005—2007), професор, доктор педагогічних наук, академік Національної академії педагогічних наук України. Нині — ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП України).

Дистанційне навчання на карантині, особливості дистанційної екзаменаційної сесії та проблеми набору нового покоління студентів — тема сьогоднішньої розмови з очільником одного з найпотужніших і найпопулярніших навчальних закладів країни.

     — Станіславе Миколайовичу, коронавірусна пандемія вплинула на життя кожної людини, та що там — всієї планети. Правда, в різних країнах до вірусної загрози поставилися по-різному: якщо канцлер Німеччини Ангела Меркель назвала нинішню епідемію найбільшим викликом з часів Другої світової війни, то президент дружньої нам Білорусі Олександр Лукашенко публічно насміхався над світовим переляком від вірусу, а дистанційне навчання найменував профанацією. Ваша думка з приводу цього жорсткого безапеляційного висловлювання?

— Не стану коментувати це твердження Бацьки, як називають свого лідера білоруси, котрий нерідко буває доволі крутим у словах. Скажу лишень, що подібні заяви алогічні, вони конфронтують з тими новітніми світовими досягненнями у сфері інформаційних технологій, котрими, як показує цьогорічна освітянська карантинна практика, Україна непогано володіє. Основними перевагами дистанційного навчання є взаємодія, надання студентам можливості самостійного освоєння досліджуваного матеріалу, а також консультаційний супровід у процесі навчання і дослідницької діяльності. Що дає дистанційне навчання? Та найголовніше — змогу вчитися, нехай і на відстані, але навчатися! Так чинять у всьому цивілізованому світі, так зробили і ми в Україні.

     — Як дався багатотисячному колективу викладачів і студентів НУБіП перехід від традиційного, «мирного» аудиторного і лабораторного навчання до тоді ще нового, а тепер уже «поголовного» і, можливо, за цей час уже звичного дистанційного навчання?

— Сказати: важко — це нічого не сказати. В нас на 16 факультетах після випуску магістрів залишилося майже 10 тисяч студентів і 1700 викладачів. Попервах складно було всім, і не лише організаційно, технічно, а й психологічно — одна справа бачити очі дітей, відчувати їхній настрій, живий інтерес, сприйняття-несприйняття нового матеріалу, вести з ними дискусії, а інша — спілкуватися через бездушний монітор, без почуттів, енергетики і емоцій. Для запровадження дистанційної роботи на період карантину в університеті розроблено та введено в дію тимчасові порядки — проведення практичного навчання, літньої екзаменаційної сесії та порядок дистанційної роботи екзаменаційних комісій в НУБіП України. За цими скупими сухими рядками — титанічна робота не десятків, а сотень моїх колег: і вдень, і вночі, і в університеті (дотримуючись карантинних обмежень), і вдома. Ми задовго готувалися до дистанційної освіти, наші студенти вже поспіль п’ять років працювали на електронній платформі Elearn. Тому для більшості проблем не було.

Ми вистояли, видюжили, освоїли і широко ввели низку найновіших технологій. Скажімо, нині проведення відеозанять в студентських групах чи відеоконсультацій з окремими студентами, чи дистанційне проведення в режимі обмеженого реального часу модульних контрольних робіт — це вже загальна буденна практика, про що кілька місяців тому не могло бути й мови. І прекрасна репетиція і для студентів, і для викладачів — саме так із середини травня будемо дистанційно проводити екзаменаційну сесію, захищати дипломні роботи в онлайн-режимі. Ясно, що кінець навчального року ми проведемо дистанційно, а практичні та лабораторні, напевно, перенесемо на осінь. Словом, у всіх сферах НУБіП України готовий до завершення виконання графіка освітнього процесу у весняному семестрі 2019—2020 навчального року в умовах карантину.

     — Чи сильно «обрізали» ваш бюджет у зв’язку з карантином?

— Прикро, що нас позбавили повністю капітальних вкладень — 21 мільйона гривень, а також базового фінансування наукових досліджень — 10 мільйонів гривень. Буде також і певне зменшення поточних витрат, але це поки що не вплине на розмір заробітної плати викладачів і стипендій студентів.

     — Які основні навчально-методичні засоби забезпечують роботу університету в умовах карантину?

— Для забезпечення дистанційної форми навчання в університеті функціонує навчальний портал НУБіП України elearn.nubip.edu.ua (на базі CLMS Moodle), котрий містить 2923 електронні навчальні курси різних дисциплін, в яких до кожної теми модуля розроблені теоретичні ресурси, презентації, уроки, завдання та методичні рекомендації, відеоінструкції для виконання лабораторних робіт, а також ресурси для модульного контролю знань та підсумкової атестації.

Для онлайн-комунікації ми використовуємо платформу Cisco Webex Meetings (університет отримав 400 акаунтів в межах корпоративного доступу). Ця платформа надзвичайно зручна в користуванні, дає можливість проводити дистанційні зустрічі будь-якого формату та з використанням будь-яких засобів комунікації (комп’ютер, ноутбук, телефон, планшет).

Я щоденно на роботі, й усі засідання ректорату, деканатів, кафедр, спілкування зі старостами груп студентів сьогодні в університеті проводяться в дистанційному режимі з використанням цієї онлайн-комунікації.

Поряд із цим для онлайн-комунікації використовуються платформи Zoom (з певними обмеженнями щодо тривалості заняття), Google Hangout Meetings, Discord, Microsoft Teams (університет має корпоративний акаунт), Microsoft Skype for Business та Teams (університет має корпоративний акаунт).

Чи є все, сказане мною вище, користуючись лукашенківською фразеологією, карантинною освітянською «профанацією», чи це вчасно зроблений, хоч і з вимушених обставин, потужний і єдино можливий технологічний крок вперед — робіть висновки самі.

     — Які методи та технології переважно використовують викладачі для проведення дистанційних занять зі студентами?

— В університеті більш як 90% дисциплін забезпечено електронними навчальними курсами на базі платформи Elearn, які дають можливість повноцінно проводити переважну кількість навчальних занять, самостійну роботу студентів та контрольні заходи. Саме цей ресурс забезпечив основу проведення дистанційного навчання.

У дистанційному навчанні важливо налагодити візуальний контакт між викладачем та студентом, що забезпечує чітку подальшу організацію освітнього процесу. Проте в перший тиждень карантину частина викладачів не мали встановленого програмного забезпечення для дистанційного навчання, бракувало досвіду з його використання. Зараз ситуація виправлена.

Використовуються записи лекцій з подальшим розміщенням їх на YouTube каналі. Для студентів, які мають низьку якість інтернет-зв’язку, встановлено інші канали комунікації (через особисту електронну пошту, різного роду месенджери Viber, Telegram, WhatApp тощо). Для надсилання завдань-відповідей використовується електронна пошта та різноманітні файлообмінники (Dropbox, FEX. NET).

     — Чи має університет інші джерела електронних навчальних ресурсів, які інформаційно доповнюють навчальний портал НУБіП України?

— Важливим джерелом доступної інформації для студентів та викладачів на сьогодні, як і впродовж багатьох віків історії людства, залишається... бібліотека. Але не проста, а цифрова. В нас в НУБіП така є. Її електронні ресурси (а це 6560 повнотекстових документів, що зараз доступні в онлайн-режимі лише з локальної мережі університету) стали в нагоді для всіх учасників освітнього процесу.

Розуміючи на сьогодні важливість дистанційної освіти та забезпечення віддаленого доступу до навчальних ресурсів, наша цифрова бібліотека запровадила нову сервісну послугу — електронну доставку копій електронних документів.

     — Скільки студентів денної форми нині постійно задіяно в процесі дистанційного навчання?

— На сьогодні в університеті на 13 факультетах за денною формою навчається майже 10 тисяч студентів. За даними факультетів, у середньому по університету активно долучилися до процесу дистанційного навчання онлайн близько 86% студентів. Але це середня, узагальнена цифра. Скажімо, на різних факультетах, курсах, в окремих групах ці показники нерідко становлять понад 90%, і навіть 100%.

     — У чому, на ваш погляд, основна причина того, що певна частина студентів не змогла брати участь у дистанційному навчанні?

— Оскільки майже 90% наших студентів сьогодні перебуває вдома (а вони в нас переважно з сільської місцевості), основною причиною унеможливлення їхнього долучення до дистанційного навчання залишається низька якість Інтернету або повна його відсутність. Переважно через це студенти не мають можливості брати участь у відеоконференціях (онлайн-лекціях), користуватися інформаційним порталом, електронною бібліотекою тощо.

Серед причин також є відсутність веб-камер, що обмежує спілкування. З такими студентами викладачі працюють індивідуально через електронну пошту і месенджери. Ну і, звичайно, підтверджується одвічна істина: продовжує вчитися той, хто хоче вчитися. Дехто (чого гріха таїти) лінується, байдикує, дехто придумує усілякі «веселі» історії. Один юнак, студент ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження, повідомив, що не має можливості дистанційно навчатися, бо в його селі немає Інтернету і навіть мобільного зв’язку. Ми зателефонували батькам, і виявилося, що хлопчина залишився на карантин у Києві і працює... таксистом.

     — І наостанок: після екзаменаційної сесії одразу починається вступна кампанія. Що ви сказали б абітурієнтам та їхнім батькам, аби переконати в тому, що свою долю їм слід пов’язати саме з вашим навчальним закладом?

Іспити на 1—4 курсах ми проводимо дистанційно. Також в онлайн-режимі буде організовано й випускні іспити, така практика є в юристів, інженерів-конструкторів, землевпорядників.

Що стосується вступу в магістратуру, то ми пропонували Міністерству освіти і науки України зарахування провести на основі випускних бакалаврських іспитів та скасувати ЄВІ з англійської мови. Такої практики в світі немає.

Та наші колеги в міністерстві не дослухалися до цих пропозицій, що серйозно ускладнює цей процес.

Щодо вступу абітурієнтів до нас на базі школи, то чекаємо результатів ЗНО. На базі технікумів — враховуємо середній бал диплома, результати ЗНО, а також дистанційно проведемо спеціальний іспит.

Рекомендую молоді вступати на державне замовлення до нас на базові спеціальності, ми маємо 1050 місць державного замовлення на базі школи і 570 місць — на базі коледжу, а потім іншу — «круту» — спеціальність можна отримати як другу в нас же і одночасно з першою.

Національний університет біоресурсів і природокористування (раніше відомий в Україні як Сільськогосподарська академія) — один із найбільших і найславетніших ЗВО країни. Нам 122 роки, і нас разом із відокремленими структурними підрозділами понад 27 тисяч осіб, тільки викладачів більше трьох тисяч. Ми віддавна займаємо майже 100 гектарів у Голосіївській лісопарковій зоні. Це природна перлина на околиці Києва — в нас тут взимку завжди на пару градусів тепліше, а в літню спеку — на пару градусів прохолодніше. 17 старовинних і сучасних навчальних корпусів і 11 студентських гуртожитків становлять своєрідний, як то кажуть, студентський кампус.

Унікальність розташування і той факт, що половина наших студентів із сільської місцевості (а там люди ближче до природи, землі, а відтак і здоровіші), багато в чому сприяє і тому, що впродовж десятиліть наші діти менш вразливі щодо простудних захворювань, ніж в інших вишах. Принадність цього київського району відома з давніх-давен, недарма з часів Петра Могили в нас тут діє навчальна пасіка, а лабораторія конярства пишається породистими скакунами. Місце — історичне, а обладнання, апаратура й технології в НУБіП — новітні. Плата за навчання дуже конкурентна — в середньому в межах 20 тисяч гривень за навчальний рік, що майже втричі дешевше собівартості. Те саме стосується і плати за мешкання в гуртожитках — навряд чи багато ви знайдете місць у столиці, де за житло мінімальна плата становитиме лише 520 гривень за місяць. Додам до цього, що в семи їдальнях і буфетах нашого кампусу можна всього за 50 гривень придбати смачний комплексний обід.

Думаю, наведені цифри і факти звучать переконливо. Але головне, звичайно, це якість навчання. А її ми також гарантуємо, недарма наш виш третій в Україні за числом переможців всеукраїнських студентських олімпіад і входить до десятки кращих університетів. Маємо і велике міжнародне визнання.

Розмовляли Денис РУДЕНЬ та Олександр САВЕНКО

Газета "Голос України"

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook