Кращі викладачі університету за версією студентів магістратури. Віра Качур: Викладач, який не розвивається, не здатний спонукати до цього і своїх студентів

31 січня 2020 року
     На юридичному факультеті випускники магістратури 2019 року кращим викладачем назвали завідувачку кафедри теорії та історії держави і права Віру Качур. Як завойовувати авторитет у студентства та про секрети викладання – наша розмова.

  • Чи стало таке визнання для Вас несподіванкою?

     – Так. Адже я цікавлюся результатами наукової роботи своїх колег, усвідомлюю їхній науковий рівень, при кожній нагоді відвідую відкриті лекційні заняття, з приємністю спостерігаю за їхнім професійним зростанням (особливо, перспективної молоді). Тому щоразу, коли оприлюднюють результати опитування, це стає для мене приємною несподіванкою.

  • Назвіть студентів, які є кращими, на Вашу думку.

     – З Вашого дозволу не називатиму їх поіменно, оскільки можу ненароком когось пропустити. Але кращим для викладача є студент працелюбний, відкритий до пізнання нового, здатний аналізувати, мати власну точку зору та вміти її обґрунтовувати.

  • Кого з викладачів Вашої студентської пори назвали б кращим і чому?

     – Лише зараз розумієш, наскільки нелегким є це запитання. І відповідь буде базуватися на спогадах, помножених на життєвий досвід довжиною майже у четверть століття після завершення навчання. Легше назвати викладачів, чиї лекції я залюбки прослухала б ще раз. Це Володимир Кульчицький, Володимир Сокуренко, Петро Рабінович, Зорислава Ромовська і В’ячеслав Навроцький.

  • Чим мотивуєте студентів до навчання? Чи достатньо для цього лише вимогливості та дисципліни?

     – Способи мотивації є різними і напряму залежать від планів та очікувань, з якими студент заходить до мене в аудиторію. Уже багато років поспіль на першому занятті я пропоную їм анонімно чи відкрито (вони самі обирають) дати відповідь на два питання: «Чому Ви обрали фах юриста?» і «Які Ваші очікування від навчання?». Відповіді дозволяють відчути їхні початкові настрої і скорегувати нашу співпрацю. Важливо бути уважною до їхніх очікувань, бачити в кожному особистість, вірити в них, заохочувати, поважати їхній вибір (наприклад, коли вони виставили вищий пріоритет іншій навчальній дисципліні), хвалити, не моралізувати (краще попросити задуматися над своїми вчинками), навчити працювати у команді і бути відповідальними. Вміти спілкуватися на рівних, але без панібратства. Не останнє місце займають і зустрічі з цікавими та успішними юристами. Але і вимогливість з дисципліною займають не останнє місце.

  • Як викладати матеріал, аби зацікавити студента ХХІ століття?

     – Подавати складний матеріал легко, ненав’язливо акцентувати увагу на ключових моментах, наводити цікаві приклади з юридичної практики та життєвого досвіду, виходити за межі підручників чи посібників, ставити питання і пропонувати студентській аудиторії висловити власні міркування та бачення щодо них, обов’язково похвалити їх за це. Але не менш важливо бути відкритою у спілкуванні зі студентами та уважною до їхньої особистості.

  • Частина студентів у своїх анкетах говорять про некомпетентність викладачів. Ваша думка?

     – Це неприйнятне явище. Місія викладача передавати знання, формувати навички і компетенції. Крім того, вимоги до викладача сьогодні змінилися. Тепер йому недостатньо лише просто знати матеріал (оскільки усього знати неможливо). Необхідно постійно дбати про свій саморозвиток, пізнавати щось нове, здобувати додаткові знання, вивчати іноземні мови, відвідувати різні тренінги, долучатися до цікавих освітніх проектів. Тому викладач, який не розвивається, не здатний спонукати до цього і своїх студентів.

  • До речі, студенти говорять і про наявність певного дублювання тем в різних дисциплінах. Як, на Вашу думку, цього уникнути?

     – У правознавстві уникнути «дублювання» тем ми не можемо, оскільки значна частина дисциплін навчального плану вибудувана за галузевою ознакою. Крім того, є міжгалузеві правові інститути, які будуть зустрічатися знову і знову. Тому не бачу проблем, якщо теми повторюються. Проблема є тоді, коли повторюється викладач. Цього можна уникнути, якщо викладач при подачі матеріалу буде дотримуватися галузевої (предметної) приналежності, розкриватиме винятково їхні специфічні закономірності, уникаючи уже відомих студентам узагальнень.

  • Чи повинен викладач мати практичний досвід, чи достатньо лише теоретичної підготовки?

     – Суто теоретичних, як і суто практичних дисциплін немає. Кожна теоретична дисципліна потребує практичних прикладів, а практичні, в свою чергу, не можуть обійтися без теорії. Але роботодавець бажає отримати молодого спеціаліста уже з практичними навичками, тоді як навчальна програма має відповідати академічним критеріям. Оптимальний варіант, коли викладач вміє вдало поєднати теорію і практику. Враховуючи це, політика керівництва університету спрямована на підвищення практичної підготовки викладачів.

  • Яка Ваша думка, чи всім викладачам для забезпечення якісного освітнього процесу потрібні знання іноземної мови на рівні В2?

     – На моє глибоке переконання, знання іноземної мови необхідне не лише для забезпечення якісного освітнього процесу. Воно потрібне людині передусім для відчуття повної свободи як у буденному житті, так і в науковому, є незамінним для роботи з науковими текстами, доповідями, інтерв’ю, налагодженні наукової співпраці, наукового діалогу та дискусії. Глобалізація стерла кордони, а тому незнання мови – шлях в нікуди.

  • Ваше найбільше досягнення в житті?

     – О, воно постає щоразу, коли у мене народжується черговий творчий задум, чи постає нове робоче завдання. Коли їх реалізую, вони перестають бути досягненнями і стають просто результатами моєї наполегливої праці і старань. Одним словом, звичайними спогадами (посміхається).

  • Чим захоплюєтеся поза роботою?

     – Шукаю можливості пізнати щось нове. Це відбувається передусім через подорожі, особливо Україною (заздалегідь обираю якісь цікаві місця, планую маршрут, щоб можна було побачити ще щось цікаве так би мовити по дорозі). Обожнюю тривалі піші прогулянки знайомими і незнайомими місцями. Захоплюсь фотографією, люблю читати, слухати музику та переглядати кіно. Подобаються цікаві люди: вони надихають, дають нові ідеї, можливість «перезавантажитись». Люблю приємне товариство у затишному кафе за філіжанкою кави та тістечком. І, не повірите, я захоплююсь вишивкою: маю цікаві роботи, які дарую своїм рідним і друзям.

Розмовляла Ірина Білоус
 

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook