Олександр Погребиський волонтер, громадський активіст, ветеран АТО завітав на рідний факультет землевпорядкування

6 грудня 2019 року
     Напередодні міжнародного Дня волонтерів та Дня збройних сил України до наших студентів завітав особливій гість. Наш випускник. Це – Олександр Погребиський. Він пройшов шлях від волонтера до десантника, служив в другому батальйоні легендарної 95-ї десантної бригади. І в цьому ж підрозділі проходили службу його батько і дядько. Він інженер-геодезист за освітою, а також за образом мислення. Нині Олександр контролює будівництво казарм і гуртожитків, що зводяться, відповідно до державної програми, Міністерством оборони.

     Нагороди: нагрудний знак від Начальника Генерального Штабу «За заслуги перед Збройними Силами України», відзнака від президента України «За гуманітарну участь у проведені антитерористичної операції», відзнака «Ветеран війни», відзнака «Учасник АТО», відзнака «Учасник військового параду з нагоди 25-ти річчя незалежності України».

     Під час зустрічі з нашим студентами Олександр розповів як потрапив в армію, як розпочинав свій шлях справжнього патріота Батьківщини. Це було якраз тоді, коли почали вже з'являтися розмови про першу хвилю мобілізації. Чоловіки родини Погребиських зібравшись і порадившись, вирішили, що при першій звістці з військкомату підуть захищати рідну землю. Проте, Саша пішов не одразу. Спочатку його батько й дядько. Сина ж залишили за головного в родині. Але згодом, коли почала з'являтися перша інформація з приводу того, що чогось не вистачає на фронті – їжі, води, уніформи, екіпірування, ліків і такого іншого, задумався над допомогою в тилу.
     Від тоді й розпочалося волонтерство. Перший дзвінок був із військового шпиталю з Харкова. Там після поранення лікувалися його рідні. На той час Олександр працював інженером-геодезистом в приватній компанії. Колеги по роботі зібрали перші кошти для допомоги, які витратив досить неочікувано. Один з поранених бійців попросив купити прапор України. Потім почав об’єднуватися з іншими волонтерами і закупили перші необхідні речі для поранених в Харківському шпиталі. А вже у серпні 2015 пішов сам служити в зону АТО. Служив по 2017 рік в 95-й Окремій десантно-штурмовій Бригаді на посаді головного сержанта командира відділення гранатометного взводу і відповідав за 18 бійців. В нагоді сталися університетські знання – уміння орієнтуватися на місцевості, читати топокарту, дешифрувати аерознімки. Напевне дякуючи й цьому, всі 18 повернулися додому живими.

     Розповів Олександр й про те, що сьогодні більшість молодих людей, у силу об'єктивних обставин, не усвідомлюють і не розуміють процесів інформаційної війни та як вона впливає на розвиток держави. У відвертій розмові ветеран АТО намагався довести студентам, наскільки сьогодні важлива інформаційна гігієна і необхідність "фільтрування" інформації, яку вони почерпають через соціальні мережі, месенджери, ЗМІ, засоби комунікації. Під час діалогу, Олександр відмітив, що багато з присутніх в аудиторії знає, що проти нас ведеться гібридна війна. А першокурсник Олександр Макаров на його запитання, як студенти розуміють "гібридність" дав відповідь, яка дуже запам'яталася його тезці: «Це коли агресор використовує в своїх цілях громадян країни, проти якої чиниться агресія».

     Потому були запитання від заступника декана Олександра Шевченка, студентів Олександра Вертелецького, Ярослава Іваненко, Анатолія Руденка та інших.

     Зійшлися на тому, що ЗСУ є важливим елементом державності і на тому, що чоловіка чоловіком роблять вчинки, а не вік та звання або ранги.

 


Наталія Мединська,
доцент кафедри земельного кадастру

 

Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015