Диктант єднання у новому форматі

10 листопада 2019 року

 

     8 листопада 2019 року, у переддень української писемности та мови, з ініціативи декана гуманітарно-педагогічного факультету В. Шинкарука та адміністрації університету у межах Тижня української мови (08-14 листопада 2019 року) кафедрою журналістики та мовної комунікації було проведено Диктант єдності.

     Всеукраїнський диктант національної єдності – своєрідний флешмоб, який став всеукраїнською щорічною традицією, задуманою з метою об’єднання українців навколо рідної культури і мови. 

     Традиція писати одночасно всією країною була започаткована у 1997 році, коли Президентом України був підписаний Указ, у якому зазначалося: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця».
     Вперше радіодиктант об’єднав країну у 2000 році 24 травня до Дня Кирила і Мефодія, слов’янських просвітителів, творців азбуки, які сприяли поширенню культури і християнства зокрема. (Адже і по сьогодні ми використовуємо кирилицю, запропоновану ще у далекому Х столітті). 

     Цього року диктант транслювали у прямому ефірі Українського радіо та телеканалу UA:Перший. Текст традиційно був складений Олександром Авраменком, українським мовознавцем, доцентом Київського університету ім. Бориса Грінченка, теле- і радіоведучим, автором посібників з української мови та літератури, за якими готуються до ЗНО. 

     А чи знаєте у чому відмінність цьогорічного диктанту від попередніх?
     По-перше, перевірити свій диктант можна було через 15 хвилин після завершення трансляції на сайті Українського радіо. І ми не забарились, встигли!
     По-друге, текст був складений з урахуванням нового українського правопису, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 22 травня 2019 року. 
     До написання диктанту долучилися студенти багатьох факультетів, їх наставники, викладачі, завідувачі кафедр, представники деканатів, адміністрація університету – усі ті, хто хотів перевірити свої знання з граматики, хто відчував свою причетність до захисту рідного слова – то ласкаво-усміхненого, грайливого, то суворого і непідвладного. 

     Цікаво, чи впорались наші студенти і наші викладачі із новими вимогами, чи вивчили правила і погортали словники, чи пам’ятають про нововведення? 
     Пропонуємо Вам ознайомитися з текстом диктанту:

             Від бересту – до "цифри"

     Сивочолий чернець Нестор, схилившись над столом, пише історію свого народу. Цей епізод, увічнений у мармурі, – красномовне свідчення того, що люди здавна прагнули зберегти інформацію для своїх нащадків. 
     Колись історію свого життя наші пращури писали на камені, глині, бересті, потім – на папері, а ще пізніше світ завоювали машинні носії інформації: циліндри Едісона, грамофонні платівки, магнітні стрічки й диски. До речі, прообраз сучасного диска понад пів століття тому розробив В’ячеслав Петров – аспірант Київського інституту кібернетики. 
     Нині ж – ера цифрових технологій, що допомагають миттєво надсилати листи за тисячі кілометрів, а через вебкамеру бачитися й спілкуватися з рідними наживо. Власне, цей винахід дає змогу Українському радіо передавати сигнал в різні куточки планети, гуртуючи нас навколо диктанту в День української писемности та мови.
     Хоч оцифровування й полегшує нам спілкування, проте живе слово має свою чарівну силу. Справді, дохристиянські пісні "На Івана, на Купала", "Ой весно, весно, днем красна" й тисячі інших дійшли до нас не в глині, бересті чи "цифрі", а через живе слово, що передавали наші предки з уст в уста, єднаючи нас в українську родину.

Переможці, відгукніться!

Олена Льовіна,
студентка І курсу гуманітарно-педагогічного факультету
спеціальності «Журналістика»

Фото: Олександр Каплаух

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook