Землевпорядники залишились під враженням після незабутньої екскурсії до Чернігова

10 червня 2019 року
 Колектив факультету землевпорядкування розпочав це літо із незабутньої подорожі до найпівнічнішого обласного центру України – міста Чернігова. Це місто є духом Київської Русі і давнього Чернігівського князівства, величною колискою Християнства, адже саме тут збереглися духовні скарби Антонія Печерського, який був родоначальником вітчизняного організованого чернецтва. На пагорбі Чернігова нас зустрічала Катерининська церква, споруджена у стилі українського бароко.

 

     Екскурсія відбулась за сприяння первинної профспілкової організації співробітників НУБіП України, зокрема за підтримки її Голови – Ростислава Тарасенка.

     Микола Заборовський в своїй поезії «Болдина гора», присвяченій М.Коцюбинському написав «Останній притулок, замріяна тиша, сонце натомлене хилиться долу, а рідний Чернігів дібровами дише і зводиться вище, все вгору і вгору. І дійсно, незважаючи на спекотній літній день, Чернігів нас зустрів співом птахів та прохолодою розкішної крони дерев.

     Розпочалося наше знайомство з містом із славетного і дивовижного парку Дитинець, де розташовані найвизначніші пам’ятки княжої доби: діючий Спасо-Преображенський собор, який є ровесником Софії Київської та Борисоглібський собор – храм, що зазнав найбільше змін. Його заклали в XII столітті на фундаменті більш давньої кам'яної споруди XI століття. Потім собор постійно перебудовували, а під час реставрації в середині XX століття споруді повернули давньоруські форми. Також на території парку ми оглянули й видатні пам’ятки більш пізніх періодів: витончені барочні будинки полкової канцелярії та колегіуму, збудованому в XVIII столітті. Це одна з перших на Лівобережжі вищих шкіл, яка була відкрита за фінансової підтримки гетьмана Івана Мазепи, погруддя якому встановлено поряд із колегіумом.

     Найбільш привабливою під час нашої екскурсії була експозиція на Валу Десни, яка є найдавнішою частиною Чернігова. Саме тут виявили залишки княжих теремів. Надзвичайно гарна панорама місця, а також 12 чавунних бастіонних гармат XVII століття, стали місцем, біля якого зроблено найбільше світлин.

 

     Вразив своїми надбаннями і Чернігівський історичний музей імені В.В.Тарновського, в якому більшість представлених експонатів є автентичними, тут багата колекція археологічних знахідок, рідкісні документи, предмети козацької епохи, стародруки. На першому поверсі музею ми оглянули експозиції «Чернігів на зрізі століть» та виставка вогнепальної зброї, на другому – «Чернігівщина від стародавніх часів до початку ХХ століття», а на третьому поверсі – експозиція «Чернігівщина в ХХ столітті».

     Потому нас чекала автобусна екскурсійна поїздка містом із цікавими легендами та історіями. Наша зупинка була біля мальовничих терас Болдіних гір, де розташований Троїцький собор, що входить у комплекс Троїцько-Іллінського монастиря, заснованого в далекому XI столітті Антонієм Печерським. Тут покояться мощі чернігівських угодників: святителя Феодосія Чернігівського, преподобного Лаврентія, святителя Філарета, частки мощей деяких київських святих.

     Наступною була наша мандрівка до святих місць – до Печер св. Антонія, які було засновано як печерний християнський монастир князем Святославом Ярославовичем, а також основоположником печер у Києві, уроженцем Чернігівщини Антонієм Печерським. Підземний монастир має 350 метрів у довжину, глибина залягання приміщень – від 2 до 12 метрів. Комплекс розташований на чотирьох ярусах, розміщених один над одним, проте досліджені лише два з них. Усі кімнати збудовані без особливих укріплень, завдяки геологічним особливостям Болдиних гір. Складається печерна обитель із підземних церков, келій та некрополів, з’єднаних між собою мережею галерей. Збагатившись духовно, ми повертались із стародавнього міста з відчуттям внутрішньої гармонії та відновлення сил.

     На завершення нашої поїздки ми змогли помилуватись красою рідного краю за дружнім обідом у чудових лісах Кіптіївської об'єднаної територіальної громади.

     На завершення хотілось би висловити слова великої подяки профспілковій організації НУБіП за сприяння у проведенні незабутньої подорожі та матеріальній підтримці.

     Відвідавши Чернігів, глибше розумієш поетичні рядки Івана Коваленка (українського поета, засудженого як дисидента).

«Чернігів древній став понад Десною,
Собор між зелені, як диво, вирина.
Над вічною і світлою рікою…
Не змовкла ще історії струна.
Та вже коли безвихідь, розпач, край,
То кидай все, в Чернігів поспішай,
Бо всі дороги тут ведуть до храму».

Ольга Тихенко,
Голова профбюро факультету землевпорядкування

 

Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій