Станіслав Ніколаєнко: НУБіП повинен зайняти своє місце у глобальному середовищі вищої освіти

17 травня 2019 року

 Університет готується до свята – свого 121-річчя. І останні п’ять з них його очолює Станіслав Ніколаєнко. Свою роботу на посаді ректора він розпочав з визначення стратегії розвитку, яка отримала назву «Голосіївська ініціатива 2020». Участь у її формуванні взяли всі підрозділи нашого вишу. Сьогодні ми вже можемо реально оцінити, що зроблено чи ні, що можна було б реалізувати краще, а за що, можливо, і не слід було б братися. Про це наша розмова з очільником університету.

 

  • Станіславе Миколайовичу, давайте, мабуть, розпочнемо з самого початку…

     — Не секрет, на яке «поле» довелося заходити в червні 2014 року і з тієї прикрої історії висновок один: не можна довго сидіти в одному і тому ж кріслі. І добре, що нині існує чітка ротація кадрів – не більше двох термінів на виборній посаді. Колектив реалізував кілька етапів реальних змін, а нині приступили до так званого нового курсу університету, запрограмованого новою стратегічною програмою «Голосіївська ініціатива – 2025»Мета – входження НУБіП до п’ятірки кращих вишів України і до числа провідних університетів Європи і світу.
     Ми провели суттєву організаційну перебудову структури університету: її оптимізовано, удосконалено і спрощено. Наразі працюють 3 ННІ (було 12), 13 факультетів (було 19), 10 НДІ (було 13) і 11 відокремлених підрозділів (було 10). Такі кроки спростили систему управління вишем і дозволили суттєво зекономити бюджетні витрати, а це майже 5 млн грн щорічно.
     Багато зроблено для формування позитивного імідж. Виш працює прозоро: вперше запроваджено постійне висвітлення всіх подій в університеті на сайті, у газеті «Університетський кур’єр», інших ЗМІ. За п’ять років надруковано понад 46 тисяч різноманітних матеріалів, статей, повідомлень, офіційний сайт НУБіП щоденно відвідують більше 6 тисяч унікальних відвідувачів, переглянуто більше 25 млн сторінок різноманітних матеріалів. Порівняно з 2014 років його відвідуваність зросла у 23 (!) рази і він увійшов у трійку кращих університетських сайтів України.
     Кращою оцінкою діяльності є аналіз участі університету в міжнародних та загальнодержавних рейтингах, студентських олімпіадах та оцінки студентів і роботодавців. Тобто як нас оцінюють ззовні. У ТОП 200 НУБіП піднявся з 4-ї сходинки на 6-ту, третій серед кращих вишів столиці. Відповідно до рейтингу QS EEAC серед зростаючих країн Європи та Центральної Азії НУБіП займає 181-190 місця (з 2 тисяч вишів).

  • Це питання організаційні, іміджеві. Але ж є ще й фінансова сторона, яка в українських реаліях частенько виявляється вирішальною…

     — Наразі університет вчасно і в повному обсязі виконує всі фінансові зобов’язання. Хоча дійсно фінансово-економічна ситуація в червні 2014 року була кризовою: на рахунку спеціального фонду не було й півмільйона гривень, не вистачало коштів на виплату місячної заробітної плати, через банкрутство банку «Таврика» університет втратив 8 млн грн, що на той момент було еквівалентно мільйону доларів. 3-й корпус після пожежі стояв руїною, інші навчальні корпуси і студентські гуртожитки не ремонтувалися багато років. Навчально-дослідні господарства були глибоко збитковими і мали мільйонні борги. Ревізія Державної фінансової інспекції за 2012 рік – І півріччя 2014 року виявила суттєві недоліки і порушення у фінансово-господарській діяльності.
     Ми провели комплекс заходів з оптимізації штатного персоналу, здійснено перерахунок плати за навчання на індекс інфляції, приведення вартості проживання в гуртожитках у відповідність зростаючим комунальним тарифам, окреслено більш чіткі, жорсткі плани для госпрозрахункових підрозділів і ліквідовано збиткові, покращено роботу служби закладів харчування, проведено заходи з економії енергоносіїв, виведено на прибутковість НДГ, відбувся перехід на систему електронних публічних закупівель ProZorroВсі фінансові документи оприлюднюються на офіційному сайті для громадського контролю.

  • Останнім часом все частіше під час вступних кампаній чуємо нарікання на демографічну кризу в країні. Як з цим впоратися?

     — Шукати свого студента, залучати талановиту молодь, організовувати цікаві для школярів наукові заходи. Результат для НУБіП – у 2018 році за всіма освітніми ступенями за рахунок дербюджету до університету зараховано 2829 осіб, незважаючи на демографічний спад, який дійсно спостерігається в країні. Так, порівняно із 2014 роком це на 36% менше, що пояснюється скороченням кількості місць державного замовлення, особливо при вступі випускників школи на бакалаврат. Але поряд з цим відбулося значне збільшення – на 78% – кількості вступників, які навчаються за кошти фізичних і юридичних осіб: у 2018 році зараховано 2803 особи (у 2014 – 1579). Тобто загалом контингент студентів зріс.

  • Як це вдалося?

     — Університет веде дуже активну профорієнтаційну роботу серед молоді. Відбулася радикальна зміна підходів і власне сама її стратегія. Ми – активні учасники освітніх виставок «Сучасні освітні заклади» та заходів, що проводять «ZNO-UA», «Я в курсі», «ISB Education» тощо, розміщуємо рекламу в журналах, газетах, на інтернет-ресурсах, наші працівники беруть участь в профорієнтаційних заходах районних центрів зайнятості «Ярмарки професій», ініційовано створення та проведення учнівських наукових шкіл в регіонах України тощо.
     Користуються попитом щорічні Дні відкритих дверей для випускників шкіл та коледжів. Вдалою виявилася й ідея проведення Всеукраїнської олімпіади для абітурієнтів і створення підготовчого відділення, де навчаються не тільки українські, а й іноземні студенти.

  • Будь ласка, кілька слів про головне – якість навчального процесу.

     — За минулі п’ять років збільшилася кількість напрямів і спеціальностей підготовки фахівців, проведено ліцензування нових магістерських спеціальностей – «Інженерія програмного забезпечення», «Комп’ютерна інженерія», «Деревообробні та меблеві технології» – та бакалаврських: «Професійна освіта (Технологія виробництва і переробки продуктів сільського господарства)», «Психологія», «Журналістика», «Науки про Землю», «Теплоенергетика», «Кібербезпека», «Готельно-ресторанна справа», «Туризм», «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії»; «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», «Деревообробні та меблеві технології», «Агрономія» (Ніжинський АТІ), «Галузеве машинобудування», «Менеджмент», «Професійна освіта (електротехніка та електромеханіка)» (Бережанський АТІ), «Інженерія програмного забезпечення», «Геодезія та землеустрій» (Рівненський коледж). Сьогодні у НУБіП здійснюється підготовка магістрів за 37 спеціальностями та понад 50 освітніми програмами, бакалаврів – за 41 спеціальністю та більш як 40 освітніми програмами, молодших спеціалістів – за 25 спеціальностями (лише у своїх регіональних ЗВО ІІ-ІІІ р.а.). Викладання дисциплін англійською мовою ведеться для 16 спеціальностей.
     Значно розширено функціонал інформаційно-освітнього середовища. Зокрема, розроблено та впроваджено інтеграцію компонентів з єдиною базою користувачів університету, яка функціонує на базі технології LDAP. Навчальний портал університету містить 1519 електронних навчальних курсів (у 2014 році їх було лише 144). На базі навчального порталу проводяться зрізи залишкових знань, опитування студентів щодо якості організації навчального процесу з кожної дисципліни. З використанням ресурсів та сервісів навчального порталу зі студентами міжкафедральних лабораторій проводяться синхронні та асинхронні заняття. Для організації онлайн трансляцій використовуються апаратні рішення на програмні платформи, зокрема WebEx.

  • А як якісні зміни оцінює основний роботодавець вишу – студенти?

     — Маємо щорічне зростання позитивних оцінок молоддю якості освітнього процесу, радикальне зменшення нестатутних відносин. Регулярно проводимо соцопитування, а їх дані передаємо у деканати, директорати, відділи університету для прийняття адекватних рішень. Довелося попросити окремих колег змінити місце роботи, вживати екстрені кроки щодо поліпшення якості навчального процесу, побутових умов у гуртожитках, харчування в їдальнях. Ці та інші заходи дозволили суттєво зменшити, а в більшості колективів і ліквідувати так звані нестатутні відносини.
     Працює якісний кадровий склад. За результатами анкетування випускників магістратури 2018 року кращими викладачами університету названо Анатолія БикінаВолодимира Єрмоленка, Беллу Голуб, Наталію Заєць, Євгенія Бакуліна, Ларису Діброву, Василя Коваленка, Ольгу Якубчак, Віктора Маурера, Руслана Тихенка, Оксану Штонду, Ігоря Буцика, Інну Долженко, Дмитра Гентоша,Людмилу Тітову та інших. Вони доклали максимум зусиль, аби за підсумками Всеукраїнської студентської олімпіади у 2017-2018 н.р. наші студенти зайняли перше місце серед 17 аграрних вишів: 44 представники НУБіП стали переможцями та призерами. Така відрадна картина спостерігається і в цьому навчальному році.

  • НУБіП – університет дослідницького типу і наукова робота повинна відповідати цьому статусу. Чи завжди це вдається?

     — У сучасну концепцію міжнародної конкурентоспроможності університетів, розроблену відомим економістом Джалілем Салмі, покладено ідею так званих ключових факторів становлення університету світового класу, до яких належать: концентрація талантів, достатність ресурсів, ефективне управління. Досягнення лідерських позицій у тих чи інших сферах діяльності вишів забезпечується раціональним поєднанням ключових факторів впливу, таких як підготовка висококонкурентних на ринку праці випускників, результативність наукових досліджень, поширення нових ідей і технологій, широкі зв’язки з бізнесом.
     Одним із головних критеріїв оцінювання наукової діяльності кожного вишу залишаються обсяги фінансування досліджень і розробок. Тут хочу відзначити збереження позитивної динаміки фінансування науки в нашому університеті: з 2014 року по загальному фонду воно зросло від 20,5 до 35,2 млн грн у 2019 році (+72 %). За спеціальним фондом за цей же період надходження збільшилися у 3,5 раза. За перший квартал поточного року ми вже здійснили досліджень майже на 2,3 млн грн, що практично складає 50% показників 2014 року. Консолідований бюджет наукових досліджень виріс за останні п’ять років більше ніж удвічі – з 25 до 52 млн грн. Наші вчені, беручи участь у конкурсах Міністерства освіти і науки України, нині успішно конкурують зі своїми колегами не лише за напрямом аграрних наук, але й за науковими проектами у інших фахових секціях МОН – з колегами з класичних та технічних університетів.

  • Кажуть, у нас прийнято хвалити один одного, а от коли доходить справа до оцінок закордонних колег картина не така райдужна…

     — Тому ці оцінки такі важливі. Це, якщо хочете, дзеркало, де відображаються наші можливості. За чотири роки кількість публікацій науковців університету у виданнях, що індексуються у Scopus, зросло з 51 до 194 (+380%), у Web of Science – з 95 до 157 (+165 %). До того ж аналіз публікацій у Scopus за галузями знань вказує на поліпрофільний характер досліджень наших вчених. Найбільшу кількість статей – 18 % – маємо з інженерної тематики, 13 % – з аграрних та біологічних наук, 8,5 % – у галузі фізики, 8 % – природоохоронній сфері. Найвищі наукометричні показники у Валерія КашпароваМиколи Стародуба, Святослава Левчука, Романа Бойка, Миколи Чаусова, Валентина Процака, Святослава Гнилоскуренка, Ігоря Малоштана, Андрія Пилипенка,Руслана Сергієнка. Але висока публікаційна активність вчених університету повинна поєднуватись з цитованістю робіт і формувати відповідний рейтинг закладу вищої освіти, що має надзвичайно вагоме значення для його репутації.

  • Але ж крім публікацій повинен бути продукт…

     — Так. І винахід чи розробка повинні бути запатентовані. За кількістю отриманих охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності наш університет впевнено зберігає лідируючі позиції в системі МОН України. У 2018 році вдруге в історії університету наш колектив отримав результат – понад 400 патентів і свідоцтв.
     За останні чотири роки професори Володимир БусолВолодимир Булгаков у складі колективу вчених різних установ отримали дві Державні премії України в галузі науки і техніки. У 2018 році колектив вчених у складі Семена ТанчикаМиколи Патики та Леоніда Центила – Премію Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій. Значних успіхів у здобутті різноманітних грантів, стипендій, премій досягнули наші молоді вчені Андрій БілоусРоман ВасилишинДмитро КомарчукОлена Паренюк та інші.
     Велику увагу приділяємо студентській науці. Оптимізували чисельність наукових студентських гуртків – з 297 у 2014 році до 227, закривши ті, що існували тільки на папері. За останній час значно зросла кількість учасників Всеукраїнського конкурсу наукових робіт студентів (з 17 до 105) та переможців – з 6 до 35.
     Ведучи мову про академічну репутацію університету і його міжнародне визнання та представлення у світі, не можемо не згадати заходи до 120-річчя НУБіП у травні 2018 року та міжнародну науково-практичну конференцію. То була справжня наукова міжнародна подія.

  • До речі, про міжнародну співпрацю…

     — Серед визначальних подій за минулі роки слід відзначити приєднання НУБіП до Великої хартії університетів. На сьогодні університет співпрацює із 124 установами із 40 країн. Тільки у 2018 році підписано 9 міжнародних угод. До вагомих здобутків у напрямку інтернаціоналізації у 2014-2019 рр. можна віднести те, що науковці університету брали участь у більш ніж 80 міжнародних проектах, програмах навчального, науково-технічного співробітництва. Порівняно з 2014 роком у 2018-му на 590 осіб збільшилася кількість викладачів, науковців, аспірантів та студентів, які брали участь у різноманітних міжнародних заходах. Працюють магістерські програми з можливістю отримання подвійного диплому, наші студенти проходять навчання та стажування за кордоном в університетах-партнерах. Майже вп’ятеро зросло число іноземних студентів та іноземних громадян – слухачів підготовчого відділення, що, відповідно, забезпечило зростання надходження коштів.

  • Наразі дуже актуальною темою стало виховання молоді, особливо національно-патріотичне..

     — Взагалі, вся система виховної роботи в НУБіП, покликана підготувати майбутніх спеціалістів до свідомого життя, активної розбудови Української держави, формування у студентів гуманістичних цінностей, була і залишається важливим компонентом навчально-виховного процесу. Поступово вдосконалюється система національно-патріотичного виховання, реалізується п’ятирічна програма виховної роботи, диференційована по рокам навчання. Дуже активно працює Студентська організація, яка об’єднує більше 15 тисяч студентів, започаткована унікальна «Школа лідерства», регулярно проводяться зліти лідерів студентського самоврядування, відмінників аграрної освіти, різноманітні культурні заходи, спортивні змагання та багато іншого.

  • Що ще Ви б віднесли до позитивних змін?

     — Звісно, покращення матеріально-технічної бази. Починаючи від відкриття надсучасних лабораторій, яке здійснювалося у співпраці з провідними світовими компаніями, і аж до покращення житлових та побутових умов мешканців гуртожитків. Ремонтні роботи в корпусах і кампусі були спрямовані насамперед на енергозбереження. Програма енергозбереження передбачає утеплення фасадів, реконструкцію теплових пунктів, заміну вікон, реконструкцію бойлерів гарячої води.
     Окреме місце займає відновлення 3-го корпусу, реконструкція ботанічного саду, який впевнено стає однією з перлин столиці, закладення Алеї слави.
     Вийшли із стану збитковості і кризи навчально-дослідні господарства університету з їхніми 12 млн грн боргів, у якій вони перебували до 2014 року. Вже у минулому році загальна сума надходжень склала більше 210 млн грн. Відокремлені підрозділи та НДГ активно впроваджують у своїй роботі сучасні наукові розробки, використовуючи світовий досвід та досягнення науковців університету.

  • І коротко про перспективи.

     — Попереду – непростий час, і виклики теж стоять неабиякі: конкурувати у глобальних умовах з вишами Європи, Азії, США. Зараз відбувається підрив класичних основ університетів: онлайн-освіта, штучний інтелект, інтернет, навчання вдома, короткі курси, можливість отримати будь-які знання – це те, що приніс прогрес. Як завжди, глибокі трансформації набувають ознак кризи і спостерігаємо хаос у визначенні напрямів підготовки як фахівців, так і майбутніх вчених. Але криза – це ще й потужний інструмент для створення нового знання. Дуже швидко ми станемо свідками проникнення штучного інтелекту не тільки у виробництво, а й у освітню сферу. Ринок праці стане схожим на зрізану піраміду, де на вершину зможуть піднятися тільки ті, хто розумніший за машину, штучний інтелект. Зміняться багато професій, які сьогодні здаються найнадійнішими. І маємо бути готовими до цих змін!
     У довгостроковій перспективі очікується, що університети стають своєрідними інноваційними центрами, коли навчання переплітається із виробленням нових технологій, інновацій. Слід створити систему залучення викладачів до роботи на передових підприємствах.
     Дуже сподіваюся, що в країні все ж настане мир і в наступному п’ятиріччі зможемо сконцентруватися на підвищенні благополуччя людей – викладачів, співробітників, студентів. Мова про нове житло, гуртожитки і хоча б один сучасний корпус, нову надсучасну ферму.
     Саме життя диктує колективу університету зміну всієї філософії освітньої, наукової роботи, переорієнтацію на інноваційні технології, покликані не лише забезпечити населення країни енергією і білками, дати гуманітарне підґрунтя життя, а й сформувати в студентства правильний науковий світогляд, високу екологічну культуру, розуміння правильного, раціонального харчування, здорового способу життя, виробництва здорових продуктів. Потрібні нові спеціальності, факультети. Інноваційним прикладом новітніх підходів у навчанні є запровадження спільно з бізнесом так званого «Агрокебет» – новітнього суперсучасного практично орієнтованого курсу.
     Нам потрібно зробити все, щоб НУБіП отримав звання дослідницького за новими вимогами і зайняв своє місце у глобальному середовищі вищої освіти. Тому маємо не тільки створювати нові знання, а й експортувати освітні послуги.

Розмовляла Ірина Білоус 

 
 

 

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)