ПРО ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОГО ҐРУНТОЗНАВСТВА – ЗА КРУГЛИМ СТОЛОМ

29 січня 2019 року
ДП "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"

 Наприкінці минулого року Державне підприємство «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» вирішило привернути увагу української спільноти до важливої, проте ще маловідомої в Україні дати, яку, на жаль, не в кожному календарі знайдеш, – Всесвітнього дня ґрунту, який відзначають щороку з 2013-го згідно резолюції № 68/232 68-ої асамблеї ООН, та проведенню в зв’язку з цим, круглого столу, в якому прийняли участь і представники факультету Землевпорядкування НУБіП України завідувач кафедри геодезії та картографії, доктор географічних наук, професор Іван Платонович Ковальчук,  асистент кафедри землевпорядного проектування Ірина Колганова та доцент кафедри  геоінформатики та аерокосмічних досліджень землі  - Антон Кошель.

Круглий стіл був присвячений актуальним проблемам ґрунтів України та розмова вийшла за межі окресленої теми. Учасники дискусії ділилися своїм досвідом, згадували тих, хто творив історію українського ґрунтознавства, поглиблював і розвивав науку про ґрунти, обговорили поточні проблеми вітчизняного грунтознавства.
 Привітавши ґрунтознавців із святом, Світлана ПРОЦЕВСЬКА, головний інженер ДП «Науково-дослідний інститут землеустрою», коротко розповіла про сучасний землеустрій і про те, де використовується інформація про стан ґрунту.
Про кризову ситуацію з охороною і використанням ґрунтів в Українінаголосив Сергій ОСИПЧУК, кандидат геолого-мінералогічних наук, вчений секретар інституту, розглядаючи лише деякі аспекти надзвичайно актуальної і складної проблеми використання та охорони ґрунтів в Україні.
За земельним потенціалом Україна має велику площу  чорноземів і земельних ресурсів – 60,4 млн га. Фактично ми другі в Європі після Росії. Екологічна енциклопедія дає, що у нас 8,7% світових запасів чорнозему. Це четверте місце у світі після Росії, США та Китаю, зазаначив науковець.  Тому, на його думку, подолання економічної кризи через залучення в ефективний обіг земельно-ресурсного потенціалу та вдосконалення земельних відносин має розглядатися як пріоритетний стратегічний напрям соціально-економічного розвитку України.
Але, на жаль, сучасне використання ґрунтів, земельних ресурсів, передусім земель сільськогосподарського призначення, відображає колишні тенденції і ті неправильні командно-вольові методи господарювання. Це призвело до незбалансованого антропогенного навантаження на агроекосистеми і в результаті цього утворилися деградовані ґрунти, яких,  за нашими розрахунками, десь 6,5 млн гектарів сільгоспземель. На жаль, нових даних про те, скільки зараз деградованих земель в Україні, у нас немає. За старими даними, які я маю, в цілому 13,3 мільйона гектарів земель охоплено ерозією.  
При цьому він нагадав, що в Законі «Про охорону земель» визначено, що деградація ґрунтів – це ппогіршення екосистемних властивостей та родючості грунту внаслідок впливу природнихчи антрпогенних факторів. Збитки від деградованих земель років десять тому становили десь 66,5 гривень на гектар, в цілому по Україні це близько 400 млн гривень. Якщо врахувати індекс інфляції, то цифри наблизяться, мабуть, до мільярда. Це значні збитки.  В принципі та модель земельних ресурсів, яка на сьогодні у нас існує, не може бути рекомендована для подальшого використання, тому що веде до незворотної втрати ґрунтів як біосферного продукту.
На сьогодні обсяг консервації таких деградованих земель на рік становить декілька гектарів на всю Україну. А деградовані землі, які нині знаходяться у кризовому та передкризовому стані і які необхідно першочергово вилучати і консервувати, становлять 1,9 із 6,5 мільйона гектарів. Тож нам треба десь тисячу років, щоб провести цю консервацію. Без державного фінансування ці заходи не можуть бути здійснені, - підсумував промовець.
Ведучий круглого столу кандидат сільськогосподарських наук, провідний ґрунтознавець інституту Віталій АНДРІЄНКО на прикладі звернення відомих науковців до керівництва держави щодо подолання кризової ситуації в сфері  охорони та використання земель, яке було опубліковане ще в листопаді 2017 року, продемонстрував присутнім ставлення держави до цих проблем. Про нього вчені нагадали майже через рік - на з’їзді ґрунтознавців у Харкові.  Тож залишається далі чекати реакції високопосадовців на цей відкритий лист.
Кандидат сільськогосподарських наук Олександр КАНАШ пригадав сторінку історії, про яку вже й мало знають сьогодні.
- Ґрунтові суцільні обстеження в межах Радянського Союзу були проведені саме в нас, в Україні. І тут слід згадати одну постать. Це Борис Зіновійович Харченко, який був заступником начальника главку землеустрою Мінсільгоспу. У 1956 році він звернувся з пропозицією до провідних ґрунтознавців, а тоді було всього два доктори наук у цій галузі, й обидва підтримали його ідею про необхідність проведення ґрунтового обстеження. Але вони йому сказали, що для цього потрібно 5-10 років. Треба підготувати методичні матеріали і кадри для цієї складної і дуже важливої роботи. Харченко довів у Центральному комітеті комуністичної партії, що через п’ять років у кожного колгоспу на столі буде ґрунтова карта, система обробітку, система внесення добрив та інше. Для цього потрібна лише ваша постанова. І в 1956 році з’явилася спільна постанова Центрального комітету і Кабінету Міністрів, згідно з якою потрібно було провести суцільне ґрунтове обстеження сільгосппідприємств України. За постановою ця робота була доручена науково-дослідним установам: з 1957 по 1961 рік вона була реалізована. З нуля. Ця робота мала безсумнівні позитивні результати. Але, звичайно, й недоліків приховувати не треба. Основний мінусовий бік отриманих матеріалів: був обраний не дуже зручний масштаб для землевпорядного проектування – переважав 25-тисячний, - розповів науковець.
Олександр Павлович пригадав ще одну сторінку історії ґрунтознавства - про те, як обстежували ґрунти на цілині і що саме там наші ґрунтознавці побачили таке явище як дефляція ґрунтів (вітрова ерозія),яка виникає за умови сильних вітрів.Не всі тоді розуміли, що таке дефльовані ґрунти і яких масштабів це явище може досягати.
А ще ґрунтознавець розповів, як той же Харченко пробив наказ по Мінсільгоспу, згідно з яким було проведено другий тур ґрунтових обстежень, але назвали його коригуванням матеріалів. Почали роботу в 1969 році, а на повну котушку продовжили її у 1970-1991 роках, зробили 40 млн гектарів землі. При цьому зауважив, що великий подив і обурення викликала у нього опублікована в «Голосі України» стаття за підписом двох академіків і президента НААН України, в якій зазначалося, що з 1961 року в Україні не проводилися ґрунтові обстеження. Він оцінив це як неповагу до великої армії ґрунтознавців.
Останній тур обстеження якості ґрунтів, за його словами, проводився у 1995 році…
Ведучи мову про перспективу, Олексадр Канаш наголосив на двох завданнях:
- Приділити належну увагу розробленим інститутом, щоправда ще не затвердженим, перелікам ґрунтів і двом принциповим поняттям - особливо цінні ґрунти і деградовані ґрунти. У 150 статті Земельного кодексу дається перелік особливо цінних ґрунтів. Кодекс вже видавався кілька разів без змін. Свого часу Держкомзем дав перелік особливо цінних ґрунтів по кожній провінції – в Україні їх 19. Але на сьогодні інститутом розроблено по кожному природно-сільськогосподарському району – цей перелік становить 2 сотні особливо цінних ґрунтів. І по кожному району є перелік деградованих земель. За даними, коли це ще фіксувалося, кожен п’ятий гектар ріллі припадав на деградовані  та інші малопродуктивні землі. Зараз, може, навіть і більше. І оце перспективи, які стоять перед нами. Тобто наше завдання при роботі з організації території користуватися сучасними більш-менш уточненими поняттями про особливо цінні і деградовані землі.
  І ще одне. Існує так звана агрохімічна паспортизація земель. В ній фіксуються показники, які є типовими для ґрунту, але короткочасні. Вони свідчать не стільки про ґрунт, як про попередника. А паспорт повинен бути земельний, який має містити і агрохімічну складову, і інформацію про ґрунти із зазначенням їх придатності, показників бонітування, оцінки тощо. Оце той паспорт, який дозволяє і проектувальнику, і господарю користуватися його даними.  Наше завдання сприяти цьому. І це та перспектива, до якої нам треба рухатися.
Не всім вигідно проводити ґрунтові обстеження на цьому акцентував увагу присутніх Анатолій КУДРИК, доцент кафедри геодезії та землеустрою Житомирського національного агроекологічного університету. В своїй роботі ми щоразу на практиці з ґрунтових обстежень зіштовхуємося з проблемою застарілої картографічної основи, яка потребує оновлення.
 
У Житомирській області останні ґрунтові обстеження проводилися у 1997 році за кошти сільськогосподарського виробника. В 1995 році цю роботу не завершили, не довели до пуття, це було складно зробити, лабораторії на той час вже розпались. А відтоді різка зміна кліматичних умов призвела до того, що, наприклад,  там, де я народився, на полях вже росте сосна, рівень ґрунтових вод настільки впав, що болотні неосушені ґрунти, які входять до 141 групи, вже в ріллі…
Хотілося б побачити перспективні технології як оцінювати ґрунт. Бо, думаю, держава не дасть грошей,  як це було в 1957-1961 роках виконано. Бо вже земель державної власності значно менше, ніж приватних. А приватні землі – це вже відповідальність їх власників. То добре, якщо фірма розуміє, що вона бере землю в оренду на довгий період, що вона мусить знати інформацію про якість ґрунту, бо інакше вона не має перспектив. А ви подивіться на нинішні реалії. Що залишилося від того, що записано в Конституції?
Тому ми, маючи детальну топографічну основу, мусимо придумати такі технології, які мають можливість використовувати матеріали того обстеження, яке було здійснено колись фундаментально, А це дає нам можливість, використовуючи 10-тисячну топокарту, накладаючи космічні знімки і використовуючи технології інтерпретації цих знімків, уточнювати контури з різними властивостями ґрунтів. Як на мене, треба цю роботу починати системно: спочатку оглянути всю територію, провести районування, виділити території за однаковими приблизно умовами. І тоді для цих регіонів провести певні уточнювальні польові і лабораторні роботи. Отаким чином ми зможемо зібрати інформацію, яка нам дасть точнішу картину про стан, зміни, тенденції змін цих ґрунтів. Треба виходити з реалій наших, - на цьому наголосив  Іван КОВАЛЬЧУК,  доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри геодезії та картографії Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Він акцентував увагу ще на одному аспекті.
Я був у Німеччині. Взяв у них один документ – атлас ґрунтових ресурсів. Уявіть собі – у ньому 250 карт, які відображають стан ґрунтів. Вміст основних життєзабезпечуючих макро і мікроелементів відображений на мапах для всієї території Німеччини. Також є інформація про асоціації елементів, які так чи інакше впливають на живі організми, на життєтворність ґрунту. Я повернувся додому, сповнений ентузіазму і бажання створити на прикладі одного адміністративного району такий атлас. Кинувся – ніде нема інформації, а у мене немає коштів, щоб провести обстеження одного району, держава мені не виділяє їх…
Результатами проведеної впродовж весни-літа минулого року  загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільгосппризначення за межами населених пунктів в розрізі збереження інформації про ґрунтовий покрив поділився з учасниками круглого столу  Кирило  ШУТОВ, виконувач обов’язків директора ДП «Науково-дослідний інститут землеустрою».
В чому полягала суть нашої роботи? Левова частка нашої роботи – це фактичне створення першого в Україні загальнонаціонального електронного кадастру ґрунтів. Ми оцифрували ґрунтові карти, зробили це на площу близько 40 млн гектарів – всі сільгоспземлі. Використовували матеріали попередніх ґрунтових обстежень, збирали мапи агровиробничих груп ґрунтів 10-тисячного масштабу, тобто напрацювання інститутів з 1960 до 1991 років. На сільськогосподарських землях на яких не проводились обстеження або матеріали були втрачені, було проведено польове ґрунтове дообстеження на площі до 2 млн га. Ці мапи сканували, прив’язували до системи Державної геодезичної мережі , з’єднували між собою і створювали електронний шар ґрунтів, який буде завантажуватися в Державний земельний кадастр. Він законодавчо врегульований, агрогрупи, які включатимуться до нього, також законодавчо будуть прописані. Тобто це вже може слугувати основою для існування електронного ґрунтового кадастру України, який має запрацювати у 2019 році, - розповідав промовець.
Результатом нашої роботи зацікавились закордоном, зокрема в Німеччині, Білорусії, Прибалтиці – відбувається обмін досвідом і подальше напрацювання досліджень.
Поділився доповідач і планами на майбутнє:
 - Розроблення методики визначення типів ґрунтів дистанційно методом мікрохвильового сканування з літальних апаратів. Зазначаю чому неможливо користуватися знімками з космосу (в т.ч. ультрафіолетовому та інфрачервоному діапазоні), вони дають інформацію тільки про поверхневий шар ґрунту. Тому найбільш перспективна технологія, яку я вбачаю, – це визначення складу та потужності шарів ґрунту методом мікрохвильового зондування. Передбачається встановлення на літальний апарат станції, яка буде зондувати ґрунт на глибину до 3 метрів, даючи уяву і про поверхневий шар ґрунту. Тільки тоді ми зможемо отримувати об’єктивну інформацію. Але цей спосіб потребує отримання репрезентативних точкових проб при проведенні лабораторних аналізів з метою контролю. Які ще в нас перспективи розвивати ґрунтовий кадастр, як складову частину національного кадастру? Це перш за все врахування антропогенного та біологічного забруднення сільгоспземель. Безумовно, профільним інститутам для цього потрібне фінансування. Тож за цей рік була проведена серйозна робота. Все що є - можна допрацювати, - підсумував очільник інституту.
На завершення круглого столу Віталій Андрієнко сказав:
- Думаю, що ми започаткували добру справу. Надіємось, що це стане доброю традицією. Будемо до цього дня готуватися, збирати інформацію і давати їй об’єктивну оцінку. 

 

Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook