Четвертий день циклу нарад-семінарів з обміну досвідом керівництва факультетів, ННІ та завідувачів кафедр

17 січня 2019 року

     Розпочинала четвертий день циклу нарад-семінарів з обміну досвідом керівництва факультетів, ННІ та завідувачів кафедр фахівець з навчання Clarivate Analytics Ірина Тихонкова з дуже актуальною на сьогодні темою – публікація наукових результатів: задачі, підбір видань, що індексуються у Web of Science, основні помилки авторів. Вона відразу виокремила три кити успішної публікації: актуальна тема, якісні результати і гарне видання. Та наголосила: наші публікації – це наш капітал. Спікер спинилася на бізнес-моделях журналів, питанні рецензування (у наукових виданнях воно присутнє завжди) та застерегла: фальсифікація знищує репутацію науковця назавжди.

     Для більш детального ознайомлення з цією актуальною складовою життя науковця і вміння останніх правильно подавати матеріал і обирати видання буде організовано цикл вебінарів, перший з яких заплановано на 23 січня і розпочнеться о 1315.
     Професор кафедри анатомії, гістологї і патоморфології тварин Володимир Костюк поцікавився: якщо попередньо публікувалися певні тези, то чи можна написати статтю на цю ж тему?

     Відповідь: якщо результати розширені, то, безумовно, можна. Тільки слід вказати посилання на свої попередні публікації, які допрацьовувались.
     Директор Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Леоніда Погорілого Володимир Кравчук обрав за тему механізацію агровиробництв – шлях у майбутнє. Він зазначив, що в Україні розвиток структури механізації диктував ринок, а не наука. Наразі бачимо, що аграрії користуються на 20% вітчизняною і 80% – імпортною технікою. Рішенням тут може стати спільне виробництво з подальшим розвитком українського машинобудування. Тоді за належної підтримки науковців і держави співвідношення вже найближчим часом може змінитися на 50/50.

     Серед викликів і підлатування під зміни клімату: степова зона все більше просувається на північ нашої країни і тіснить Лісостеп. Це диктує зміну сільськогосподарських культур і відповідно техніки, якою їх оброблятимуть. Тому що найважливішим завданням науковців і аграріїв залишається нагодувати світ, зберігши при цьому планету.
     Декан факультету захисту рослин, екології та біотехнологій Микола Доля поцікавився баченням доповідача питання нових технологій обробітку грунту, як то no-till.

     Є не тільки бачення, а й конкретні розробки, відповів Володимир Кравчук. Приміром, наша робота «Біосфера і агротехнології: інженерні рішення» НААН визнана кращою роботою. Починаючи з весни розробки можна буде вже побачити.

     Начальник відділу патентно-ліцензійної, винахідницької та раціоналізаторської роботи Тетяна Герасимова зазначила: вчені НУБіП мають патенти в напрямкові агровиробництва, чи є реальна можливість зацікавити цими винаходами?
     Відповідь: тут потрібно зацікавити виробничників і ми готові у цьому допомагати та співпрацювати.

     Питання доцента кафедри механізації тваринництва Віктора Ребенка стосувалося переходу на нетрадиційні джерела енергії, зокрема техніки для цього напрямку і перспективи її появи.
     Безумовно, рано чи пізно перехід на такі джерела енергії відбудеться, погодився доповідач. І відповідні технології вже розроблені, але їхнє впровадження відбудеться тільки тоді, коли в цьому будуть зацікавлені влада і бізнес.

     Завідувач кафедри ентомології ім. проф. М.П. Дядечка Ярослав Лікар висловив переконання, що майбутнє України за малим і середнім бізнесом. Чи є результати дослідження, яка саме техніка буде для таких сільськогосподарських виробників найоптимальнішою?
     Відповідь: саме для цього і розроблено регістр техніки. У ньому детально описано, які машини доцільно використовувати для тих чи інших площ і культур. Крім того, інститут надає у цьому напрямкові консалтингові послуги, тож фермер може звернутися до нас напряму.

     Станом лісогосподарської техніки в Україні поцікавився директор ННІ лісового і садово-паркового господарства Петро Лакида.
     Тут, на жаль, загальнодержавної політики немає, прокоментував Володимир Кравчук. Таку техніку завозять в Україну без всякого випробування. І тільки під тиском європейської спільноти заговорили про хоча б сертифікацію.

     Питання випробування і сертифікації сільськогосподарської техніки зацікавило і директора УЛЯБП АПК Валерія Ушкалова.
     Виявилося, що обов’язкового випробування немає. Але виробники, які конкурують на ринку, зацікавлені у документальному підтвердженні якості їхньої техніки. І тут Укр НДІПВТ ім. Леоніда Погорілого – єдиний має акредитовану компетентність.

     Питання ректора університету Станіслава Ніколаєнка стосувалося бачення спікером штучного інтелекту і перспектив на найближчий час?
     Відповідь: наразі маємо два підходи – повністю автоматизоване виробництво і збереження ролі людини. Поки що переважає перший.

     Про сучасні технології у виробництві сільськогосподарської продукції говорив директор НВЦ «Сучасні агротехнології» НУБіП України Леонід Центило. Як виробничник, він відзначив економічну привабливість аграрного бізнесу в Україні. Завдяки тому, що сюди прийшли люди з великими грошима, які привезли передовий досвід і техніку, наша країна сьогодні стала серйозним гравцем світового ринку. Леонід Центило спинився на умовах, необхідних для розвитку сільського господарства, тенденціях змін сучасного агровиробництва, сучасних технологіях у рослинництві і тваринництві (окремо – на селекції і насінництві), землеробстві (ресурсозберігаючі технології обробітку грунту, сучасні системи зрошення грунту, біотехнології). Всі ці пункти він запропонував розглянути на прикладі господарства, яке очолює. Але найбільшим своїм досягненням Леонід Центило вважає збільшення більш як удвоє школярів у сільській школі: з 80 до 150. Це говорить про те, що молоді люди, здобувши фах, повертаються додому, працюють і розвивають рідне село.
     Це дійсно найвірніший метод оцінки роботи, підтримав його Станіслав Ніколаєнко. Молодь лишається, бо бачить перспективу – ось показник гарного господарювання.

     У вашому господарстві дуже фаховий підхід до захисту рослин. Чи поширюєте цей корисний досвід у регіоні, запитав Микола Доля.
     Відповідь: поширюємо. Ми, по суті, наукова база і співпрацюємо з багатьма господарствами, в т.ч. і великими агрохолдингами, надаємо консультації тощо. Це, до речі, джерело фінансування наукових досліджень.

     Який відсоток насіння вітчизняної селекції використовують у НВЦ «Сучасні агротехнології», зокрема кукурудзи – це вже питання Ярослава Лікаря.
     Я перефразую ваше питання на «де ми загубили селекцію?». Відповідь: на етапі, коли перестали вкладати гроші у розвиток матеріально-технічної бази чудових наукових селекційних центрів, які мали. І сьогодні, на жаль, ту ж кукурудзу вирощуємо імпортної селекції, адже гібриди вітчизняної мають низьку здатність скидати вологу.

     Бачення спікером ефективності польових лісозахисних смуг цікавило доцента кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій Олександра Совакова.
     Відповідь: ці захисні насадження, за умови правильного використання дуже ефективні і дійсно мають суттєвий вплив на урожай. Проблема в тому, що довгий час вони були колективною власністю і ніхто не хотів за них відповідати. Тільки з 1 січня цього року їх почали здавати в оренду. І це, вважаю, добре, адже дає шанс повернути лісосмугам належний стан.

    Чому така плачевна ситуація з молочною продукцією, запитав начальник інформаційно-обчислювального центру Віктор Теплюк.
     Виробничників лишили сам на сам з проблемами, а тут питання політичної волі. Бо ми ніяк не можемо впливати на ціну, поки її фактично формують великі гравці на цьому ринку. Так, у 2019 році отримали дотацію на голову ВРХ, але ці гроші глобально питання не вирішать, переконаний Леонід Центило.

     Перший проректор Ігор Ібатуллін подякував очільникові НВЦ «Сучасні агротехнології» за допомогу у виході з кризи університетських НДГ. Тоді це були необхідні насіння і добрива, а зараз центр приймає студентів на виробничу практику і створив такі умови, що молодь їде до нього з великою охотою.

     Генеральний директор ТОВ «Укрсорго» Ярослав Бардин розповів про результати своєї роботи у сфері інновацій у вирощуванні зернових культур та продемонстрував невелике відео, де показав новий спосіб посіву. Він теж звернувся до теми потепління і, відповідно, зміни звичних культур на нові. І тут сорго є дуже перспективним, доповідач навіть зробив прогноз, що площі під ним виростуть до 2 млн га вже найближчим часом. Тож він виказав зацікавленість у підготовці науковців, які спеціалізуються на сортах, засобах захисту цієї культури тощо. Наразі захищена всього одна кандидатська дисертація на тему шкідників сорго.

     Проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша поцікавився спектром застосування сорго.
     Відповідь: 90% – корми, 10% – продукти харчування. Наразі кілограм крупи коштує 120 грн.
     Про перспективи розвитку тваринництва говорив професор кафедри генетики, розведення та біотехнології тварин Андрій Гетя. Він проаналізував ситуацію з категоріями виробників, поголів’ям тварин, виробництвом молока і м’яса. Якщо говорити про останнє, то хоча ситуація споживаного на душу населення продукту стабілізувалася, вона все ще не відповідає фізіологічній потребі людини. Світова ж тенденція така: відмовитися від споживання м’яса з етичних норм (як тварин утримують, як відбувається забій тощо), особливо це притаманно молоді. Та, не зважаючи на всі проблеми, тваринництво в Україні останні три роки – галузь рентабельна.

     Ще одну актуальну тематику – міжнародні програми мобільності та закордонні бази практик зачепив директор ННЦ міжнародної діяльності Олександр Лабенко. Адже міжнародне стажування – то один з критеріїв отримання наукових звань, якщо говорити про викладачів, і дуже позитивний рядок резюме, якщо розмова про студентів. Він спинився на програмах, що сприяють академічній мобільності, окремо – на стипендіальних програмах, пакеті потрібних документів, правильності поданні заявок тощо.

     Відповідаючи на питання, скільки викладачів НУБіП минулого року побували за кодоном на стажуванні, він зазначив – 326.

Ірина Білоус

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015