Звітна кампанія 2018 у НДІ рослинництва та грунтознавства: нові технології охорони грунтів, селекція стійких до хвороб сортів та ефективність нанодобрив

12 грудня 2018 року

     12 грудня 2018 року в НДІ рослинництва та грунтознавства заслухали проміжні та заключні звіти про науково-дослідні роботи, що фінансуються за рахунок Державного бюджету, а також ініціативних тематик за 2018 рік. Загалом 3 фундаментальних, 4 прикладних науково-дослідних тематик і 26 ініціативні теми.

     У 2018 році науковці Інституту отримали наступні наукові здобутки: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України Семен Танчик став лауреатом Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій у 2018 році, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України Світлана Каленська стала Заслуженим діячом науки і техніки України, кандидат сільськогосподарських наук, професор Григорій Подпрятов отримав звання Заслуженого працівника освіти України, кандидат біологічних наук Ольга Кравченко здобула Стипендію Кабінету Міністрів України для молодих вчених.

     За науково-дослідною темою професора Сергія Булигіна теоретично обґрунтовано доцільність використання технологічного нормативу для регламентації технологічного навантаження на грунти. Розроблено концептуальну математичну модель для опрацювання грунтоохоронних систем землеробства. Розроблений проект технологічного регламенту для усунення умов деградації грунтів, які знаходяться в сільськогосподарському використанні.

     У рамках виконання науково-дослідної роботи під науковим керівництвом доцента Ольги Кочкодан досліджено адсорбцію індивідуальних поверхнево-активних речовин та їх бінарних сумішей на межі поділу фаз водний розчин-непористий гідрофобний вуглецевий сорбент. Встановлено вплив на адсорбційні властивості сумішей хімічної природи поверхнево-активних речовин, їх співвідношення в розчині, температури.

     При виконанні науково-дослідної роботи під науковим керівництвом професора Анатолія Балаєва визначено вміст гумусу та лабільних органічних речовин за варіантами дослідів у 0-40 см шарі ґрунту. Встановлено, що загальний вміст гумусу знаходився у межах 1,72-3,16% у 0-40 см шарі чорнозему типового на варіантах стаціонарного досліду та 3,47-5,02% – на перелозі. На варіантах стаціонарного досліду із вивчення різних систем удобрення вміст гумусу чорнозему реградованого складав 2,06-2,71% і найвищим був за органічної системи удобрення. Лабільні органічні речовини більше реагують на агротехнічні заходи, порівняно зі змінами вмісту загального гумусу, що може бути використано для індикації впливу різних заходів на гумусовий стан ґрунтів.

     Під науковим керівництвом доцента Віталія Жемойди проведені дослідження з пшеницею озимою, які дозволили на штучному інфекційному фоні серед 100 селекційних зразків виділити 18 зразків, стійких проти збудників борошнистої роси та бурої іржи. Серед 25 досліджених зразків ріпаку виділили 6 високоурожайних та стійких проти збудників фомозу та альтернаріозу. По кукурудзі проведено вивчення 70 інбредних ліній та гібридів. Відібрано 5 холодостійких з високою комбінаційною здатністю. Серед 60 зразків люцерни посівної виділено 12 з рівнем самофертильності 45-60 % та високою продуктивністю насіння.

     За результатами досліджень науково-дослідної теми доцента Олексія Цюка встановлено вплив систем землеробства на агрофізичні показники родючості чорнозему типового та визначено типовість погодних умов. З’ясовано математичну залежність динаміки запасів вуглецю гумусу в часі у вигляді системи диференціальних рівнянь з урахуванням частки трансформації органічних решток у процесі гумусоутворення. Створено математичну модель у вигляді лінійної залежності для практичного використання під час прогнозування та управління процесами гумусоутворення в орних чорноземах типових. На основі верифікації запропонованої моделі доведено високу справджуваність прогнозних розрахунків гумусного стану грунту.

     За результатами наукової роботи доцента Лідії Нестерової проведено квантово-хімічні розрахунки отримання параметрів будови молекул хімічних речовин. Створено аналітичні моделі прогнозування шляхів модифікації методу QuEChERS. Обгрунтувано фізико-хімічні параметри процесу вилучення ксенобіотиків з рослинної матриці різного хімічного складу.

     За результатами наукової роботи професора Світлани Каленської встановлена ефективність хелатних нанодобрив в системі підживлення соняшнику, оскільки при цьому відбувається зміцнення стебла на покращення показників габітусу рослин, на 4,96 % збільшується площа листової поверхні однієї рослини, на 15,9 % зростає розмір кошика та на 8,54 % маса насіння з 1 кошика. Урожайність соняшнику за внесення хелатних нанодобрив підвищується на 5,84 %, вмicт бiлкa в нaciннi – нa 1,92 %, жиру – на 1,63 %, загальний вихід олії – на 7,63 % За використання комплексу хелатних нанодобрив урожайність пшениці ярої м’якої підвищується на 12,17 %, вмicт бiлкa в зерні – на 6,85 %, сирої клейковини – на 12,26 %, формується зерно ІІ класу якості. Використання хелатних нанодобрив в системі підживлення сої сприяє збільшенню урожайності на 16,23 %, вмicту бiлкa в зерні – нa 8,29 %, вмісту жиру – на 9,67 %.
     За звітний період підготовлено та опубліковано понад 30 статей, у тому числі 6 у фахових вітчизняних виданнях, 6 – іноземних виданнях, які входять до наукометричних баз даних, 6 – Scopus, 2 – Web of Sciense, 5 монографій, 11 навчальних посібників.

     За результатами обговорення звітів науково-дослідних робіт комісією одноголосно прийнято рішення про їх відповідність та актуальність науковим напрямам.

Валерія Бондарь,
вчений секретар НДІ рослинництва та грунтознавства
 

Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015