Професор Володимир Жеребко: Слово про слово (до річниці незалежності України)
Професор Володимир Жеребко: Слово про слово (до річниці незалежності України)
21 серпня 2018 року
Вкраїна волю здобула.
Безкровно...? – Ні! Усе це брехні...
О, скільки крові пролила
За три століття попередні?!!
Царі-сатрапи, як могли,
Народ святий тягли в неволю.
Й свої запроданці вели
У пазурі страшної долі.
Столиць Московії майдани,
Їх кам’яні тяжкії брили...
В болотах півночі, смердючих
Козацькі душі загубили...
Заслання, рабство і кріпацтво...
Усе виправдувало цілі.
Фортеці, замки і палаци
Усе лягло на кістки білі!
В сімнадцятім – зійшов “месія”
З братвою упертих...
Одяглись в нові мундири,
Щоб світ цей зажерти!
Застогнала Україна,
Заплакали діти...
Мільйонами святих душ
Прийшлось заплатити!!!
За окраєць, крихти хліба,
За тарілку баланди,
Що зварила бідна ненька
З торішньої лободи...
А від “батька всіх народів”
Смерть і морок нам дістались...
А хто вижив, ненароком, –
Ті в гулагах і... зостались.
Чорний чобіт вермахта
Шматував країну,
Танками, концтаборами
Нищив без зупину...
Вибороли ми свободу,
Вибороли волю...
Працювати б нам у мирі,
Дякувати Богу!
Розсипався наш союз,
Як кришталь – на друзки,
Підписавши договір
В Біловезькій пущі!
З сарказмом Єльцин жартував:
“Що ти зробив для України...?”,
Віддавши “карлику” країну ...
Війною той на нас напав!
Ворожу силу не здолати
І Крим додому не вернути,
Коли мужі наші, верховні
Не зможуть красти позабути!
Якої треба нам війни,
Щоб мову рідну ми згадали?
Невже ще мало Колими,
Щоби у повний ріст ми встали?!
Люби Україну свою,
Шануй її красиву мову!
Працюй, твори, плекай, люби
Й живи – на милість Богу!
Володимир Жеребко,
професор кафедри землеробства і гербології