Професор Володимир Жеребко: Слово про слово (до річниці незалежності України)

21 серпня 2018 року

Вкраїна волю здобула.
Безкровно...? – Ні! Усе це брехні...
О, скільки крові пролила 
За три століття попередні?!!

Царі-сатрапи, як могли,
Народ святий тягли в неволю.
Й свої запроданці вели
У пазурі страшної долі. 

Столиць Московії майдани,
Їх кам’яні тяжкії брили...
В болотах півночі, смердючих
Козацькі душі загубили...

Заслання, рабство і кріпацтво...
Усе виправдувало цілі.
Фортеці, замки і палаци
Усе лягло на кістки білі!

В сімнадцятім – зійшов “месія”
З братвою упертих...
Одяглись в нові мундири,
Щоб світ цей зажерти!

Застогнала Україна,
Заплакали діти...
Мільйонами святих душ
Прийшлось заплатити!!!

За окраєць, крихти хліба,
За тарілку баланди,
Що зварила бідна ненька
З торішньої лободи...

А від “батька всіх народів”
Смерть і морок нам дістались...
А хто вижив, ненароком, –
Ті в гулагах і... зостались. 

Чорний чобіт вермахта
Шматував країну,
Танками, концтаборами
Нищив без зупину...

Вибороли ми свободу,
Вибороли волю...
Працювати б нам у мирі,
Дякувати Богу!

Розсипався наш союз,
Як кришталь – на друзки,
Підписавши договір
В Біловезькій пущі!

З сарказмом Єльцин жартував:
“Що ти зробив для України...?”,
Віддавши “карлику” країну ...
Війною той на нас напав!

Ворожу силу не здолати
І Крим додому не вернути,
Коли мужі наші, верховні
Не зможуть красти позабути!

Якої треба нам війни,
Щоб мову рідну ми згадали?
Невже ще мало Колими, 
Щоби у повний ріст ми встали?!

Люби Україну свою,
Шануй її красиву мову!
Працюй, твори, плекай, люби
Й живи – на милість Богу!
 
Володимир Жеребко,
професор кафедри землеробства і гербології
 
Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)