Підведені підсумки Міжнародної науково-практичної конференції «Родючість грунтів – основа безпеки країни»

5-6 грудня 2017 р. у Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбулася конференція, присвячена пам’яті видатного вченого, ґрунтознавця, доктора сільськогосподарських наук, професора Миколи Кіндратовича Шикули та відзначенню 120-річчя НУБіП України.

     До учасників конференції з привітальним словом звернувся ректор НУБіП України, професор Станіслав Ніколаєнко, який зазначив, що символічним є проведення конференції у День ґрунтів. Він наголосив на тому, що Україна одна із небагатьох країн, яка володіє чорноземними ґрунтами, саме тому важливим є пошук шляхів раціонального їх використання. Нинішня конференція є дуже важливою, адже ґрунти є основою продовольчої безпеки. На важливості збереження ґрунтів акцентували увагу декан агробіологічного факультету Віктор Забалуєв і начальник відділу департаменту землеробства та технічної політики в АПК Міністерства аграрної політики і продовольства України Анатолій Рудюк.

     Із доповіддю «Родючість ґрунтів за ґрунтозахисних технологій» виступив завідувач кафедри ґрунтознавства та охорони ґрунтів ім. проф. М.К. Шикули Анатолій Балаєв. Він привітав присутніх, подякував керівництву університету за сприяння у проведенні конференції, увагу до питання родючості ґрунтів.

     Вячеслав Мазере – професор кафедри ґрунтознавства Університету сільського господарства та ветеринарної медицини (Румунія) під час виступу висловив думку, що Україна повинна врахувати досвід Румунії щодо питання продажу земель сільськогосподарського призначення. Оскільки такий крок може призвести до проблем із контролем якості земель та їх обліком, а також обмежить можливість запровадження заходів із охорони земель.

     Академік Олександр Григорович Тараріко теплими словами згадав професора М.К. Шикулу, його роль у становленні ґрунтозахисного землеробства, вихованні цілої плеяди вчених-ґрунтознавців. Він зупинився на ролі ґрунтів в агроекосистемах та стратегії сталого розвитку в умовах змін клімату.

     На конференції була присутня донька Миколи Кіндратовича, Олена Миколаївна Шикула.

     Завідувач кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна, професор Анатолій Бикін поділився своїм практичним досвідом впровадження ресурсозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур у ТОВ «Біотех ЛТД» Бориспільського району Київської області. Він підкреслив виняткову роль рослинних решток у технологіях вирощування культур, збереженні вологи, зазначив економічний ефект грунтозахисних технологій. Також звернув увагу присутніх на тому, що важливим є дослідження питання застосування сидеральних культур.

     Академік Сергій Булигін закцентував увагу присутніх на протиерозійному впорядкуванні агроландшафтів і методиці кількісної оцінки втрат ґрунту від ерозії. Головним в агротехнологіях є оцінка технологічного навантаження на ґрунти.

     Власним практичним досвідом поділився випускник кафедри, який під керівництвом М.К. Шикули захистив кандидатську дисертацію, директор департаменту рослинництва ГК «Агродім» Володимир Фантух. Він зазначив, що завдячує університету, кафедрі і Миколі Кіндратовичу знанням, які успішно використовує у своїй агрономічній практиці. У своєму виступі наголосив, що вимоги до підготовки агрономів у сучасних умовах зростають у зв’язку із стрімких розвитком сучасних технологій ведення сільського господарства, у т. ч. систем точного землеробства. Наголосив на тому, що паспорт поля з характеристикою показників родючості ґрунту є відправною точкою у роботі агронома, саме тому актуальним є підготовка фахівців із ґрунтознавства та агрохімії.

     Продовжив виступ на конференції керівник проекту Агроконсалтинг міжнародної компанії «Агроскоп Інтернешнл» Олександр Танасевич, який зазначив, що вони постачають стратегічні ресурси і технології, які підтримують стабільність та прибутковість сільгоспвиробників України. Великі сподівання компанія покладає на Спільний проект з кафедрою ґрунтознавства та охорони ґрунтів ім. проф. М.К.Шикули НУБіП України із створення лабораторії діагностики ґрунтів.

     Доцент Оксана Тонха, як Національний представник ФАО зупинилась на проектах ФАО, джерелах їх фінансування і можливостях, які дана організація надає науковим установам, фермерам і сільськогосподарським виробникам, у тому числі і в області управління ґрунтами. Доповідач закцентувала увагу на причинах і наслідках деградаційних процесів. Одним із способів виходу з кризи є перехід на ґрунтозахисні системи обробітку ґрунту, які базуються на безполицевих способах обробітку із залишенням рослинних решток у вигляді мульчі і насичення сидеральними культурами.

     Доцент Юрій Кравченко відзначив роль М.К. Шикули у формуванні наукової думки щодо питання охорони ґрунтів. У своїй доповіді поділився своїм досвідом співпраці із науковцями Китаю, порівняв грунти, особливості стану охорони ґрунтів у Китаї і стан наукових досліджень.

     Дискусію викликала доповідь доцента Наталі Білєри із впливу зростаючих доз фосфору на емісію СО₂ з ґрунту з використанням радіоактивного ізотопу ¹⁴С. Вона звернула увагу на важливості внесення соломи, яка є джерелом карбону.
     У ході виступів було обговорено гострі проблеми ґрунтознавчої науки. Секційні засідання конференції було продовжено 6 грудня. Міжнародна конференція викликала інтерес не лише у науковців нашого університету, колег з інших наукових установ, але й у виробничників і студентів.

     За результатами конференції було прийнято рішення:

1. Збереження родючості ґрунтів має стати пріоритетним напрямком аграрної політики та продовольчої безпеки.
2. В Україні протягом останніх десятиліть спостерігаються загрозливі темпи розвитку дегуміфікації, агрофізичної деградації, виснаження, водної і вітрової ерозії та інших видів деградації грунтів. Саме тому необхідно консолідувати роботу вчених щодо недопущення подальшого розвитку деградаційних процесів і розробки заходів із збереження і відновлення грунтової родючості.
3. Грунтозахисні технології вирощування культур, що базуються на мінімізації обробітку грунту, використанні захисної ролі пожнивних решток і сидеральних культур є дієвим засобом профілактики деградації грунту і розширеного відновлення його родючості.
4. Для діагностики деградаційних процесів, реалізації грунтоохоронних заходів і впровадження ґрунтозахисних технологій необхідно поновити підготовку фахівців із ґрунтознавства та агрохімсервісу.

Олена Піковська,
доцент кафедри грунтознавства та
охорони грунтів ім. проф. М.К. Шикули