Круглий стіл щодо реформування лісового господарства України: не допустити приватизації лісів

 

Вітаючи учасників зібрання, проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша зазначив, що на порядку денному – затвердження стратегії розвитку лісівничої галузі, а ключова проблема  – як бути з вертикаллю управління, кому і які повноваження надавати. Зрозуміло, що питання дискусійне і непросте. Відповідь на нього спробувала знайти еліта лісової галузі, яка зібралася за круглим столом. 

 

 

 

 

Присутній на засіданні голова Державного агентства лісових ресурсів України Олександр Ковальчук перш, ніж перейти до напрямів реформування галузі, зазначив, що воно викликане вимогами ряду стратегічних документів. Галузь перебуває зараз у тій ситуації, продовжив він, коли зміни конче необхідні. Серед пріоритетних напрямів модернізації гість назвав зміну системи управління, створення лісової охорони, електронний облік деревини, перехід на електронні держзакупівлі. Потім очільник держагенства коротко зупинився на пропозиціях, що мають вирішити зазначені задачі. За його словами, використання електронних держзакупівель дасть можливість зекономити до 20% в ціні на товари і послуги. Перехід на новий механізм планується з нового року. Введення електронного обліку деревини (від заготівлі – до кінцевого споживача) уможливить достовірний бухгалтерський та оперативний обліки. Ця система дозволить ще й повністю відслідковувати  рух деревини, боротися з незаконною вирубкою лісу. Останнє особливо болюче питання, оскільки з усіх заподіяних за останні місяці збитків вдається відшкодовувати від винуватців лише невелику частину.

 

 

Мова йшла і про проблеми. Доповідач зазначив, що галузь відчуває гострий дефіцит грошових ресурсів через суттєве недофінансування. Є і проблеми з кадрами. Так, на деяких підприємствах немає жодного кандидата на посаду директора. Одна із причин – низька заробітна плата. З надвеликими потугами вирішується питання нових насаджень на Сході, які були знищені внаслідок військових дій. І це далеко не все.

 

Однак із ситуації, що склалася, Олександр Ковальчук бачить  два варіанти виходу. Перший передбачає об’єднання існуючих державних підприємств в одне, а другий – об’єднання їх в корпорацію. 

 

Аудиторію цікавило, де в такому разі відбуватиметься сплата податків. Система оподаткування за будь-якої моделі залишається без змін, пролунало у відповідь. На запитання про організацію роботи конкурсної комісії, він зазначив, що її робота наразі переформатована.

 

Потому перейшли до обговорення, яке видалося насиченим та гострим, з огляду на критику, пропозиції тих, хто брав у ньому участь. Дискусія засвідчила, що питань до пропонованих змін багато. А відповідей на них катма.

 

Академік Валерій Самоплавський зазначив, що лісівнича галузь завжди реформувалася. І тільки у випадку, коли ініціатива у цій справі належала самим працівникам, вона давала позитивний результат. Він переконаний, що  розвиток лісового господарства можливий виключно шляхом децентралізації, а електронний документообіг – то непотрібні витрати. Категорично не можна сліпо копіювати моделі європейських країн. До речі, за його словами, Україна раніше сама була флагманом моделі управління лісовим господарством. Якщо й запозичувати досвід, то Польщі, але основна суть все одно має бути українською. Юрій Марчук ще й додав: вибираючи модель, маємо задатися питанням, наприклад, підтримуємо малий і середній бізнес чи ні.

 

 

Віктор Червоний зазначив, що в тій же Польщі, коли реформували галузь, лісгоспи зберегли. І взагалі в усій Європі держава стимулює підтримку лісових насаджень. Офіційну позицію Національного лісо-технічного університету щодо реформування галузі озвучив його представник. Модернізація має проводитися під егідою висококваліфікованих фахівців за участю громадськості. Від зібрання лунали пропозиції спершу підготувати нормативно-правову базу для новацій, щоби потім не залишитися поза межами правового поля.  

 

 

Під кутом економічної та юридичної точки зору виклав своє бачення Олег Сухонос – заступник голови Сумської ОДА. Він відстоював позицію запровадження електронних процедур, як запоруки їх прозорості, та збереження за лісгоспами статусу юридичної особи.

 

Оскільки здійснювати реформи – то велика і відповідальна справа, учасники круглого столу переконані, що спочатку потрібно оцінити всі можливі ризики та наслідки, запустити пілотний проект в одній з областей, а вже потім поширити новації на інші регіони. Дехто навіть висловив побоювання, чи не призведе цей шлях до приватизації лісу. Зійшлися на одному – це має бути економічно ефективний механізм лісового господарства і, разом з тим, український народ не має втратити власності на природні ресурси. Всі погодилися, що будь-які новації потребують широкого обговорення.

 

Звертаючись до присутніх, директор ННІ лісового і садово-паркового господарства Петро Лакида зачитав рішення директорату. Наші колеги стоять на тому, що ліси повинні залишатися у державній власності, а лісова політика – будуватися за принципом сталого розвитку. І взагалі, виникає питання, де документ, який регламентує лісову політику? Що є кінцевим продуктом галузі? Повним абсурдом у цьому контексті є знищення спеціальності «Технологія деревообробки», зазначив доповідач. На його думку, запропоновані моделі не можливо втілити в життя, оскільки весь цивілізований світ йде шляхом децентралізації, а вони є повною протилежністю цьому. Науковці і виробничники мають брати участь у розробці не польського, а українського лісового господарства.

 

 

Резюмував підсумки круглого столу перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Ярослав Краснопольський. Він дав роз’яснення щодо процедури проведення конкурсів на заміщення вакантних посад та наголосив, що реформи мають відбуватися еволюційно. Перший заступник міністра запевнив, що ліси були, є і будуть державною власністю, а міністерство готове до діалогу і продуктивної дискусії з громадськістю.

 

 

На завершення Валерій Самоплавський запропонував створити робочу групу, яка напрацює концепцію реформування лісового господарства. Очолить її Юрій Марчук, а до складу ввійдуть також наші колеги – директор Петро Лакида і професор Віктор Маурер.