Заплавне агролісівництво

 Підвищення продуктивності заплавних екосистем є важливим завданням лісівників, екологів, природоохоронних фахівців. В цьому контексті ці малопродуктивні землі рекомендується використовувати для прискореного вирощування рослинної біомаси, тобто отримання власних ресурсів енергетичної сировини. Зокрема одним із шляхів масового отримання деревної енергетичної біомаси є її вирощування на енергетичних плантаціях верби і тополі.
З метою виявлення перспективних культиварів для підвищення ефективності водоохоронних насаджень, підбору асортименту видів тополі для виконання водоохоронних функцій, отримання деревної сировини і забезпечення енергетичних потреб на території розсадника в кв. 566 вид. 4 Вищедубечанського лісництва філії «Вищедубечанське лісове господарство» ДП «Ліси України» за типом лісорослинних умов свіжа грабова судіброва працівниками підприємства та науковцями кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій було створено експериментальні маточно-тестові плантації гібридних тополь і верб.
Загалом у 2019-2021 роках було висаджено 13 культиварів тополі, живці яких заготовлено на навчально-дослідному розсаднику кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій НУБіП України. Використано здерев'янілі живці 13 клонів тополі: Ijzer-5, Ghoy, Dorskamp, Robusta, Blanc du Poitou, Serotina, Tardif de Champagne, I-45/51, I-214, Vereecken, San Giorgio, Торопогрицького, Пірнівської. Результати інвентаризації тополевої плантації показали, що найкращою приживлюваністю, збереженням та продуктивністю характеризуються такі (наступні) клони тополі (перераховані у зростаючому порядку комплексних показників) Ijzer-5, Robusta, Ghoy, I-214, Serotina, Blanc du Poitou, Dorskamp, Пірнівська. Їх приживлюваність становить 95-100%. Тому як зазначив професор Віктор Маурер для виробничого впровадження потрібно протестувати у кожному типі лісорослинних умов максимум можливу кількість як зарубіжного так і вітчизняного походження культиварів, щоб запропонувати виробництву мінімум 5 найпродуктивніших з них.

Іншим перспективним напрямом є запровадження агролісівництва, тобто сумісного вирощування з деревами сільськогосподарських культур. У минулому році співробітниками підприємства з керівником цього проекту та ініціатором ідей агролісівництва інженером лісогосподарського виробництва кандидатом наук Юрієм Урлюком було закладено на території Центрального лісництва у сирому та мокрому чорно-вільховому сугрудковому типі лісу тестові плантації різних видів енергетичних верб і тополь для реалізації цілей агролісівництва та плантаційного лісівництва.
Різнопланові експерименти включали використання різних видів сільськогосподарських однорічних культур: гречки, редьки олійної, вики ярової, гірчиці білої та гірчиці жовтої, фацелії пижмолистої. Перераховані рослини являються знаними меліорантами, які позитивно впливають на формування сприятливої структури грунту, активно переводять в обмінний стан наявний у мінеральній частині (кристалічній решітці) грунту фосфор та калій, достойно конкурують з великим спектром присутніх бур’янів, являються цінними нектароносами та продукують зерно, деякі з них витримують двоукісність (здатні на вирощування отави), містять достатню кількість кормових одиниць та можуть використовуватись як сидерати. На фото ілюстровано підготовчі роботи з очищення площі, де зростають культивари, обробіток грунту, висів насіння сільськогосподарських культур/

На фото зображено сходи рослин і міжряддях культур. Результати висіву культур, які зафіксовані на 27 липня (+ 03 серпня), свідчать про різну схожість рослин та їх густоту. Дослідники очікують збір врожаю, нектару щоб виявити високопродуктивні види сільськогосподарських культур, їх вплив на лісові культури та загалом ефективність агролісівництва.

Василь Юхновський,
професор кафедри відтворення лісів
та лісових меліорацій